Найбільше лихо, що його може заподіяти нам ворог, - це привчити наше серце до ненависті.
Франсуа де Ларошфуко, герцог, принц де Марсіяк, видатний французький письменник-мораліст

Зворотний ефект субсидій

Експерти: «Українці значно менше платитимуть за комунальні послуги, утепливши своє житло
12 липня, 2016 - 10:58
ФОТО PROMALP.NET

Субсидії є лише одним із 5 пільгових механізмів, які активно діють в системі житлово-комунальних послуг. Окрім грошей, які виплачує держава замість споживача, якщо його рівень доходу не відповідає встановленим нормам, існують також крос-субсидії (взаємні зобов’язання учасників ринку), дотації (коли субсидується виробник або закупівля палива), пільги (нарахування за певні послуги перед державою), монетизовані субсидії (для господарств, непідключених до мереж газо- та теплопостачання).

Орієнтовно на субсидії у 2016 році заплановано витратити 42 млрд грн. Звідки беруться гроші, які рятують від підвищення тарифів значний відсоток громадян? Із державного бюджету. Звідки гроші потрапляють у бюджет? В основному, з податків, які ми сплачуємо.

«Немає інших грошей в бюджеті, окрім коштів платників податків. Той, хто буде платити повну ціну за газ, він платить за себе, за субсидіантів, за інвестиції», — говорить координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА Тетяна Бойко.

«Люди вміють економити тільки свої гроші. Якщо їх не залучити і не зробити партнерами в економії бюджетних коштів, нічого не буде. Їм треба відчути, що ті гроші є. У квитанції не написано, скільки ви зекономили, написано, скільки ви маєте заплатити. Люди перебувають в уявному світі фальшивих індикаторів і маркерів», — зауважив керівник проекту «Угода мерів — Схід» Святослав Павлюк на першому засіданні Клубу Енергоефективності, яке відбулося наприкінці червня у Києві.

Фактично, субсидії дозволяють людям вижити і спокійніше прийняти підняття тарифів, але жодним чином не мотивують заощаджувати.

«Всі заклики уряду до економії нівелюються, якщо сусіди, або навіть якісь представники енергетичних компаній (ходять і такі чутки), закликатимуть людей повністю випалювати газ, бо інакше в майбутньому не дадуть субсидію. І держава при цьому не пропонує альтернативної точки зору, не роз’яснює, що такі тези — дурниця, не говорить, що в майбутньому соціальні норми будуть знижені», — розповідає Тетяна Бойко.

Альтернативою є енергозбереження та термомодернізація житлового фонду. Основна мета таких заходів — зробити так, щоб мешканці платили менше за рахунок зниження використання ресурсів.

Щоразу більше мешканців багатоповерхівок в прагненні зекономити на опаленні замислюються про утеплення. Враховуючи, що працюють державні та місцеві програми підтримки реалізації енергоефективних заходів, такий варіант — не просто доступний, а й дає тривалий ефект, який, на відміну від субсидій та пільг, не залежить від політичної волі уряду.

Але й тут є свої перестороги. Українці поступово усвідомлюють необхідність впроваджувати енергоефективні заходи, але далеко не завжди роблять це правильно. Наприклад, клаптикове утеплення може негативно вплинути на стан будівлі. «Красиве вікно — це не енергоефективний метод. Та ж ситуація з інженерними системами. Люди беруть не той утеплювач, не ті системи, зрештою отримуючи не той результат», — ділиться досвідом заступник директора компанії Rehau Олексій Біленко.

Водночас реальні приклади домогосподарств в різних регіонах України демонструють, що гроші, витрачені на грамотну модернізацію, зрештою окуповуються. І йдеться не тільки про те, що люди платять менше, а й про те, що при цьому зростає рівень комфорту. У будинках стає тепліше, самі будівлі менше потерпають від перепадів температур, плісняви, вологи, а отже, можуть простояти довше. Це актуально, враховуючи, що переважна основна частина українських багатоповерхівок була зведена ще за радянських часів і прогнозований термін їх експлуатації минає.

Для усвідомлення потреби енергоефективності, насамперед, важливі економічні фактори. На думку керівника Проекту USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні» Діани Корсакайте, комерційний облік демонструє власнику житла, скільки платить він сам, і скільки платить держава.

Чи можна знайти баланс між бажаннями малозабезпеченої сім’ї зекономити гроші та потребами держави в цілому? Сполучною ланкою може стати бізнес. На засіданні Клубу Енергоефективності міністр енергетики та вугільної промисловості України Ігор Насалик зазначив: «Передумовою реальних масових заходів із підвищення енергоефективності є усвідомлення і населенням, і бізнесом, й іноземними інвесторами того, що це великий та надзвичайно ліквідний бізнес із високим рівнем рентабельності. Така рентабельність, за різними оцінками, може складати від 30% до 70%, що є непересічним та досить привабливим показником в сучасних скрутних економічних умовах».

Єдине питання, яке залишається вирішити громадянам, — далі бути заручником державних пільг та субсидій чи змінити підхід до ведення господарства і платити менше за рахунок якісно іншого способу життя.

Ксенія ДІТЧУК
Газета: 
Рубрика: