Свобода не може бути частковою.
Нельсон Мандела, південноафриканський державний і політичний діяч

Осередок авангарду

140-річчя з Дня народження Казимира Малевича Київ відсвяткував з надзвичайним розмахом
27 лютого, 2019 - 10:12

Відбувся форум «Нова генерація: художник та його покоління». На чотири дні Центр сучасного мистецтва М17 став осередком світового авангарду, гостинним майданчиком для просвітницьких лекцій, а то й запальних  дискусій, місцем зустрічі світил мистецтвознавства, провідних кураторів, музейників, арт-критиків та колекціонерів з усього світу. Серед учасників форуму: Крістіна Лоддер (президент Фонду Малевича, Великобританія), відома дослідниця Мирослава Мудрак (США), Олег Ільницький (Канада), першовідкривач у Європі українського авангарду Жан-Клод Маркаде (Франція), Шенг Шейєн (директор Фонду Харджиєва-Шагі, Нідерланди), Мирослав Шкандрій (Канада), Андрій Бояров (Львів, Україна), Віта Сусак (Україна — Швейцарія), Меттью Стівенсон (Фонд Архипенка, Лондон) і багато інших.

Особливими декораціями міжнародного форуму послужив масштабний проект «Авангард: у пошуках четвертого виміру», яким М17 відновив свою роботу в грудні минулого року. З приватних і музейних колекцій кураторки Олена Боримська та Оксана Баршинова відібрали понад 50 кращих творів живопису, графіки і скульптури, щоби продемонструвати шлях та історію розвитку українського авангарду.

ОЛЕКСАНДР БОГОМАЗОВ. «НАТЮРМОРТ З КВІТАМИ»

 

Спеціально до Дня народження Казимира Малевича — 23 лютого експонувався останній відомий автопортрет видатного мистця із колекції Едуарда Димшиця. Бородатий чоловік зі стомленими очима — так змалював себе Малевич за 11 місяців до смерті в листі до друга, поета Григорія Пєтнікова, щоби продемонструвати, чому діти на вулиці кличуть його «Карлом Марксом».

Перше, що можна сказати про форум: надзвичайно насичена програма, організована на найвищому рівні. Понад тридцять спікерів, три круглих столи і дві публічні дискусії, вісім лекцій, прем’єрний показ фільму «Малевич» (FRESH Production), навіть перформанс «Total Look» від Федора Возіанова за участю балету Артема Гордеєва і ще багато іншого. Все це — з синхронним перекладом на дві робочі мови.

АВТОПОРТРЕТ КАЗИМИРА МАЛЕВИЧА, ЯКИЙ ВІН НАМАЛЮВАВ ЗА 11 МІСЯЦІВ ДО СВОЄЇ СМЕРТІ. «Я ВИГЛЯДАЮ ЗАРАЗ, ЯК МАРКС У МОГИЛІ. КОЛИ Я ВИХОДЖУ НА ВУЛИЦЮ, ДІТИ КРИЧАТЬ: КАРЛ МАРКС», — ПІДПИСАВ КАЗИМИР АВТОПОРТРЕТ У ЛИСТІ ДО ПЄТНІКОВА

 

Форум був цікавий і широкому загалу, але більше можна було зустріти знайомих облич із професійної спільноти, для якої ці дні стали і святом, і приводом переосмислити болючу тему відвоювання Україною своєї суб’єктності, повернення втраченої (чи радше вкраденої) історії. Порушувалось багато концептуальних тем і питань, зокрема щодо існування самого поняття «український авангард» у світовому науковому обігу, за що розпочалася боротьба ще з 1980-х років. Сучасні науковці визнають: домінування терміна russian avangard («російський авангард») мусить бути дискусійним, адже це прямий наслідок роботи імперської ідеології, покликаної штучно перетворити все різноманіття культур підкорених народів на єдине ціле. Наскрізною темою до наукового обговорення був також зв’язок Казимира Малевича з українською культурою.

Крім іншого, болючою проблемою є той факт, що в Україні майже немає творів українського модернізму. У головному мистецькому музеї країни — Національному художньому музеї України — лише один твір Казимира Малевича, невелика графічна робота. Кращі зразки творів нашого авангарду — за кордоном. Це і результат заборони «формалістичних» творів за радянських часів, і актуальна сьогодні відсутність фінансування для поповнення музейних колекцій.

Форум «Нова генерація: художник та його покоління» засвідчив, що український авангард цікавий світовій спільноті і що насправді ми лише починаємо відкривати невідомі сторінки мистецтва початку ХХ століття в Україні.

Надія ПАВЛІЧЕНКО. Фото Миколи ТИМЧЕНКА, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

comments powered by HyperComments