Передчуття місця і простору

Хоч як дивно це звучить, але за тридцять років Незалежності Київ досі не має власного музею сучасного мистецтва. Ідея такого закладу, щоправда, віддавна витає в мистецьких колах столиці, кілька років тому її почали активніше обговорювати в середовищі художників. І ось нарешті за справу взялися громадські активісти, які переконані: нова музейна інституція неодмінно постане в Києві у найближчі кілька років.

Хакатон: кристалізація суті

Громадська організація «Музей сучасного мистецтва», заручившись підтримкою столичної влади, ініціювала відкриту дискусію про те, де і на яких засадах у Києві має функціонувати майбутній музей. «Розглядали різні варіанти. Чи це буде ревіталізація закинутого об’єкту, чи вже відкрита для публіки споруда,  чи нове будівництво? Кожна з візій має свої переваги і недоліки. Для будівництва Київ може запропонувати наразі лише одне місце – на вулиці Казимира Малевича. Зрештою разом з архітектурним бюро «Форма» ми проаналізували 19 чинних київських локацій, які потенційно можуть відповідати критеріям майбутньому музею», - розповідає Ольга Балашова, представниця ГО «Музей сучасного мистецтва».

Вимоги щодо місця та споруди і засади, на яких має працювати нова інституція, експерти з різних сфер обговорювали під час хакатону, який  відбувся у партнерстві з Департаментом культури Київської міської державної адміністрації. До уваги, насамперед, брали розташування локації, її тип, площу, туристичний потенціал місця. Враховували також досвід світової музейної практики, музейних будівель, пропорцій виставкових площ  та місця для інших потреб музею, розміру, форми власності, колекцій.

«Важливий фактор – екосистемність.  Музей не повинен заважати жителям району, - зауважує голова правління громадської організації Музей сучасного мистецтва, мистецтвознавиця Ольга Балашова. – Наприклад: відбувається  фестиваль музичного мистецтва з гучною музикою, а поруч – житлові будинки.  Це важливо враховувати. І свою діяльність майбутня інституція має вибудувати таким чином, аби такі фактори і нюанси гармонійно пасували між собою».

Злітна смуга і кав’ярня як візитівка

Жителі столиці мають знати, які можливості відкриваються для міста, його конкретного району, якщо там з’явиться музейна інституція такого штибу.  Відтак ГО «Музей сучасного мистецтва»  планує донести важливу інформацію до загалу.  Органи влади зі свого боку обіцяють зреагувати і надати свої пропозиції. Звісно, обговорення теми  – справа не одного дня. «Важливо, що Департамент культури КДМА є нашим партнером і вони дуже зацікавлені у створенні такого закладу. Не можна бути світовою столицею, якщо в тебе немає музею сучасного мистецтва», - переконана Ольга Балашова.

Серед обраних експертами 19 локацій, зокрема, - Український Дім, Мистецький Арсенал, Лук’янівське СІЗО, Житній ринок, Київський автобусний парк № 7, торговельний центр «Дивосвіт», Казенний винний склад № 1 і Київський елеватор № 1.

  Деякі з них журналісти змогли оглянути під час другого дня хакатону. Наприклад, відвідали київський автобусний парк №7 у Дарницькому районі.

«Ця локація – можливо, одна з найвіддаленіших, - пояснює Ольга Балашова. -   Споруда фантастичної архітектури, дуже інноваційна для свого часу, дуже київська. Вона могла б стати магнітом і фактором розвитку навколишньої інфраструктури. Зараз тут немає нічого, включаючи громадський транспорт, але тут достатньо території, щоб усе це з’явилося. Щоб запрацювала готельна інфраструктура, ресторани, щоб цей віддалений від центру міста район ожив і був наснажений важливими об’єктами для тих людей, які тут мешкають, і для гостей столиці. Бо ця локація, наприклад, розташована найближче до аеропорту Бориспіль. До речі, під час хакатону обговорювалася ідея, що добре було б поруч із новим музеєм мати територію для невеликої злітної смуги для приватної авіації, яка зараз жваво розвивається в Україні. Тут таке місце також є».

Розробку універсальної методики створення Музею сучасного мистецтва директорка Департаменту культури КМДА Яна Барінова називає «справжнім проривом у культурному менеджменті України».  Хоча водночас визнає: знайти оптимальну локацію –  дуже складне завдання.

   «Але у нас багато креативних спільнот, кураторів, мистецтвознавців, арт-менеджерів, які залучені в процес творення цього проекту, - зауважує пані Яна. -  Майбутній музей має враховувати потреби всіх груп населення: дітей, молоді, людей поважного віку. За проектом мають бути передбачені сімейні екскурсії, інклюзивний простір. Також необхідно підготувати професійних екскурсоводів та продумати різновиди аудіогідів».

У задумах майбутній музей матиме власну кав’ярню. За світовим досвідом, це може перетворити заклад на одну із візитівок столиці, наголошує  Яна Барінова.  «Однак головним завданням є залучення молодих митців до створення сучасних виставок на постійній основі. Увага до поточного художнього процесу породжує і повагу до минулого, і турботу про майбутнє. Впевнена, що Київ стане тим містом, де за цією методикою буде створено перший муніципальний Музей сучасного мистецтва. А загалом таких музеїв має бути не один-два, а десятки по країні», - додає  директорка Департаменту культури КМДА.