Кожен народ пізнається за його богами та символами.
Лев Силенко, український мислитель, філософ, історик, письменник, номінант на Нобелівську премію

Пішов із життя Анатолій Решетников

«У творчої індивідуальності актора досвід життя щасливо поєднувався з наївністю дитини»
23 лютого, 2018 - 11:37

Патріархові київської сцени й педагогу було 95... Анатолій Георгійович прожив довге життя, мав славу, успіх. Він залишився в пам’яті театралів чудовими ролями в різних жанрах — від трагедії до комедії, а ще виховав чудових учнів, які нині є зірками. З Національним театром російської драми ім. Лесі Українки було пов’язане велике та цікаве творче життя Анатолія Георгійовича — 53 роки!

Та крім тріумфів митець мав чимало прикростей, важко переживав, коли пішла у Вічність його дружина, багато суму завдавав і син актора... Свої останні роки Решетников провів у Будинку ветеранів сцени...

— У творчій індивідуальності актора досвід життя щасливо поєднувався з наївністю дитини, тією наївністю, яка споконвіку була відмітною властивістю кожного великого артиста, — розказав «Дню» Михайло Резнікович, художній керівник Театру імені Лесі Українки. — Це дозволяло акторові розширити амплуа й грати з однаковим професіоналізмом найрізноманітніші ролі в найрізноманітніших жанрах.

Я почав роботу в Театрі ім. Лесі Українки, коли Анатолій Георгійович був уже сформованим артистом. Одним із провідних у своєму поколінні. За довгі та плідні роки роботи він зіграв чимало різних ролей — героїчних, характерних, та й просто смішних. Його по праву можна назвати майстром складного жанру — трагікомедії. Створив безліч пам’ятних характерів, серед яких: Ріварес («Овод»), Альдемаро («Вчитель танців»), Микола Скробот («Вороги»), Тібальт («Ромео і Джульєтта»), Каренін («Живий труп»), Астров («Дядя Ваня»), Нещасливцев («Ліс»), Іліко («Я, бабуся, Іліко та Іларіон») , Лазіч («ОБЄЖ») і багато інших.

Анатолій Георгійович багато зіграв за своє життя. І ролі ці не забулися, вони увійшли в історію його єдиного театру, а може, в театральну історію країни...

За словами Ірини Дуки, провідної актриси Російської драми, «Решетников був приголомшливим партнером! На сцені робив цікаві імпровізації, а тому кожна вистава була не схожа на іншу. Хоча доля митця була непростою, але він ніколи не скаржився. Це була світла людина й актор, якого Бог поцілував у чоло! Царство Небесне й вічна пам’ ять»...

Тетяна ПОЛІЩУК, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ