Помер Мирослав Скорик

Нагадаємо, у  березні 2019-го у Великому залі Національної музичної академії України відбувся гранд-концерт, присвячений 80-річчю від дня народження композитора. Ця акція відбулася у рамках міжнародного проекту «Рік Музики Мирослава Скорика» Унікальність імпрези полягала в тому, що на одній сцені зібралося майже 200 музикантів! Виступали два симфонічні оркестри — Українського радіо під орудою Володимира Шейка, Вінницької обласної філармонії (диригент Георгій Курков) —  та камерний хор «Вінниця» (керівник Віталій Газінський).

Уперше в одній програмі прозвучали всі три концерти Мирослава Скорика для фортепіано з оркестром. Перший із них — «Юнацький» — виконала 13-річна Ганна Небаба, другий — Йожеф Ермінь, який прибув зі Львова, і третій — український піаніст Станіслав Христенко, який живе і працює в США.

У другому відділі у концертній версії вінницьких музикантів прозвучала опера Миколи Леонтовича «На русалчин Великдень» в авторській редакції Мирослава Скорика…

Стільки було планів, але тяжка хвороба обірвала земний шлях маестро…

Мирослав Михайлович  народився 13 липня 1938 року у Львові -  композитор і музикознавець, Герой України, народний артист України, лауреат премії ім. Т. Г. Шевченка, кандидат мистецтвознавства, співголова Спілки композиторів України в 2006—2010 роках, художній керівник Київської опери (2011-2016). Внучатий небіж Соломії Крушельницької, яка першою помітила визначне музичне обдарування хлопчика). Почав навчатися музики в музичній школі у Львові 1945 року. У 1947 році родину Скориків було репресовано з політичних мотивів та вислано в Сибір. Там Мирослав Скорик навчався гри на фортепіано в учениці Рахманінова Валентини Канторової…

В 1964 р. створив музику до стрічки легендарної Сергія Параджанова «Тіні забутих предків». У 1963-1966 роках викладав композицію у Львівській консерваторії, а з 1966 р. до кінця 1980-х викладав композицію у Київській консерваторії. Одним з перших його випускників був Є. Станкович (1968), серед аспірантів - І. Карабиць та А. Гаврилець. Тривалий час працював у США, з 1996 — в Австралії. В кінці 1990-х повернувся в Україну. З 1999 — завідувач кафедри історії української музики в НМАУ. Паралельно викладав у Львівській консерваторії. Серед випускників М. Скорика - М. Швед.

З 2002 р. був художнім керівником фестивалю «Київ Музик Фест». У 2005 — голова журі фестивалю «Червона рута», у 2006—2010 роках — співголова Національної спілки композиторів України. У квітні 2011 року був призначений художнім керівником Київської опери], на цій посаді працював до 2016 року…. Помер 1 червня у лікарні Феофанія.  Поховають небіжчика у Львові.  - Наша Академія осиротіла, - з сумом каже Максим ТИМОШЕНКО, ректор НМАУ. Смерть Мирослав Михайловича – величезна втрата для світової культури, а не лише українського мистецтва. Це був геніальний композитор і педагог. За 54 роки роботи в консерваторії Скорик виростив цілу плеяду непересічних особистостей, зокрема, його учнями були нині класики сучасності Іван Карабиць, Євген Станкович та інші. Музика маестро – це золотий  скарб українського мистецтва. Митець мав свій неповторний творчий почерк, який не сплутаєш ні з ким іншим із композиторів. На роботу у Київську консерваторію Мирослав Михайловича приймав ще мій батько Олег Семенович Тимошенко, який з 1983  по 2004 роки був ректором нашого вишу.  Мирослав Михайлович із  1999 р. працював завідувачем кафедри Історії української музики. Новина про смерть маестро всіх нас приголомшила… Вічна пам‘ять!