Такого ще не було!
У «Схід-Опері» розпочалися репетиції вистави «Вишиваний. Король України»Без відтворення пам’яті про нашу еліту в Україні немає майбутнього. Тому «День» був першопрохідцем у справі відкриття для багато в чому «дрімучого» суспільства дивовижної долі Вільгельма фон Габсбурга (Василя Вишиваного) — людини з Віденської імператорської родини, яка свідомо присвятила себе боротьбі за Українську державу й пожертвувала заради цього кар’єрою, комфортом, благополуччям, самим життям.
Книги Бібліотеки газети «День» «Корона...» і «День вдячності» містять чудові статті про життєвий шлях Василя Вишиваного (охочі можуть прочитати їх). У львівському п’ятизірковому готелі «BANKHOTEL» відкрився місяць тому іменний номер Василя Вишиваного (див. «День» №22-23). А тепер — про образ Василя Вишиваного в оперному мистецтві.
Наприкінці травня на сцені Харківського національного академічного театру опери і балету відбудеться прем’єра сучасної опери Алли Загайкевич «Вишиваний. Король України» на оригінальне лібрето Сергія Жадана. «День» продовжує знайомити читачів з процесом підготовки цієї неординарної вистави, головним героєм якої стане легендарна особистість: Вільгельм фон Габсбург, Червоний Принц, Василь Вишиваний, Король України — ця людина увійшла в історію під різними іменами. Племінник імператора, який, за планами Франца-Йосифа, мав після Першої світової війни очолити «Князівство Україна»... Він замолоду захоплювався українцями — народом без держави, народом без рабів і господарів. Воїн, який пліч-о-пліч із рядовими січовими стрільцями воював за Україну. Мученик, котрий закінчив своє життя в безіменній могилі чи то в Лук’янівській, чи то в Новоград-Волинській в’язниці НКВД — як «англійський шпигун»...
МІСЦЕ ДІЇ: ЗЕМЛЯ, ПЕКЛО ТА НЕБЕСА
За задумом режисера Ростислава Держипільського, сценографія вистави буде схожою на модель триповерхового варіанта українського вертепу. Тільки замість скриньки — конструкція, яку за ескізами художниці Олесі Головач уже виготовили фахівці столичної фірми «Алвісс», яка спеціалізується на збірному сценічному обладнанні. Участь в оформленні телепроектів, у тому числі «Танцюють всі», показів мод, музичних шоу-програм, виготовлення театральної моделі Ейфелевої вежі зробило «Алвісс» дуже популярною серед митців, які шукають нових виражальних можливостей у сценічному просторі.
Про масштаби та обсяг конструкції для «Вишиваного», зробленої з алюмінію і сталевих опор, можна судити хоча б того, що кожен квадратний метр споруди на будь-якому рівні витримує навантаження 300 кілограмів! Для безпеки на всіх поверхах по периметру і навколо драбини встановлюються перила. Конструкція витримує навантаження на другий ярус: 5500 кг (60 осіб), навантаження на один сегмент другого ярусу: 1000 кг (близько 10 осіб), навантаження на 3-й ярус: 300 кг (три особи), навантаження на один сегмент третього ярусу 300 кг (три особи), навантаження на пандус 5500 кг (60 осіб). Отже, нескладно підрахувати, що на конструкції одночасно можуть перебувати близько 130 осіб із загальною вагою понад 12 тонн. А всього на сцені працюватимуть близько 200 артистів! Звичайно, тут важить не лише кількість, адже сценічне обладнання дає можливість для вражаючих образних перетворень місця дії. Найближчим часом конструкцію в розібраному вигляді буде відвантажено до театру, де кожна деталь отримає технологічний номер та відповідне місце на величезній площині харківської сцени.
ЩО ТАКЕ «ШПРЕХШТІММЕ»?
Німецькою мовою цей термін означає особливу техніку розспіву тексту, яку використовували у ХХ ст. такі видатні композитори, як Альбан Берг («Войцек») та Арнольд Шенберг («Місячний П’єро»). Вокальна стрічка, як і партитура в цілому, в їхніх операх далека від «солодких» звуків Гаетано Доніцетті або Жоржа Бізе. Проте більшою мірою відповідає жорстокій реальності минулого століття. І сучасної епохи також. За допомогою такого експресивного (подеколи дратуючого слух) стилю можна вразити аудиторію, якщо вона до цього підготовлена й позитивно налаштована. А як це зробити, якщо українські співаки в навчальних закладах практично не знають інших засобів співу, крім академічного? Саме тому діапазон їхніх можливостей менш гнучкий, аніж на Заході. А про наших пересічних слухачів годі й казати.
Композиторка Алла Загайкевич пішла на певний ризик, коли пропонувала свою партитуру «Василя Вишиваного» для публічного виконання. Але зробити традиційну оперу на такий сюжет, звичайно, не хотіла. До того ж, давно обрала у творчості електроакустичну музику, яка, на її думку, з часом може скласти конкуренцію академічним жанрам. Серед творчих соратників Алли Загайкевич, які прагнуть справжнього відродження українського художнього авангарду, одне із головних місць сьогодні займає співачка й диригентка Вікторія Вітренко. Здобувши музичну освіту в Україні, Вітренко знайшла підтримку своїм художнім уподобанням у Штутгарті (Німеччина). І нещодавно разом з колегами здійснила турне такими музично розвинутими українськими містами, як Київ, Харків та Львів. Крім музично-візуального перформансу «Нове Відродження», В. Вітренко та А. Загайкевич були запрошені взяти участь у майстер-класі для співаків — учасників проекту «Василь Вишиваний».
«КОРОЛЬ», КАТ ТА ДІВЧИНА
Як зауважив один із виконавців «Вишиваного» Сергій Крижненко, майстер-клас виявився корисним, але відразу не міг би усунути всі запитання і розв’язати проблеми співаків, вихованих в академічній манері. На першому етапі освоєння вокальних партій співак працює з концертмейстером, тобто піаністом, обізнаним у техніці та художніх особливостях співу. За цим процесом слідкує сьогодні диригент Юрій Яковенко, який за розробленим графіком передасть загальне музичне керівництво Оксані Линів. На перших етапах (до виходу на сцену і репетицій з оркестром) образи героїв тільки формуються, але вже набувають у солістів визначеної та логічної форми.
Уособленням зловісної епохи, збірним образом ката в лібрето є Людина в чорному. «Ніхто не любить таємні служби, всі люблять відкриту політику. Не розуміючи того, що політика першою працює на таємні служби. Ми правимо хребет політики, ми виправляємо її поставу, робимо її трішки привабливішою. Ми підчищаємо за монархами та адміралами пропущені коми і знаки запитання...» (уривок із лібрето С. Жадана). Втілюватиме образ Людини в чорному баритон Олександр Лапін, провідний соліст «Схід-Опери». Людина в чорному стає продовженням інших знакових ролей цього артиста — Яго в «Отелло» Дж. Верді, начальника таємної поліції Скарпіа в опері Дж. Пуччіні «Флорія Тоска» й багатьох інших ролей, блискуче втілених на харківській сцені.
Єдиною ліричною постаттю в опері залишається Дівчина, любов Вишиваного, проте така ж загадкова, як і його тяжіння до України. Сьогодні цю роль готує Юлія Піскун, знаходячи у своїй вокальній партії ті розспівні інтонації, які допомагають побачити партитуру більш мелодійною та піднесеною.
Нарешті до виконання ролі Василя Вишиваного готується провідний соліст «Схід-Опери» Володимир Козлов, який має власну мотивацію образу і схиляється до того, що в опері А. Загайкевич традиційний розподіл виконавців по вокальних партіях має змінитися на подібний до драматичної вистави, тобто по ролях. У літературному тексті він шукає той емоційний стан, який допоможе передати емоційне забарвлення героя через тембр, динаміку, дихання, взаємодію з партнерами... Цей внутрішній голос героя, вважає артист, вочевидь, має бути схожим на мелодекламацію, яка жодним чином не пов’язана з бажанням покрасуватися високою нотою, вихопити з музичної партитури якийсь ефектний фрагмент і виставити його наперед. Планується, що головну роль в опері також виконає відомий актор із київського Театру на Подолі В’ячеслав Довженко... Чи хоче Вишиваний насправді стати королем України? Радше ні, бо його намагання вищі за особистісні амбіції. Народ має навчитися боротьби за свободу, протистояти гнобленню. Тоді розквітатиме нація, бо мати свого короля — то велика честь.