Як у Львові директора Органного залу обирали

Ввечері 23 серпня конкурсна комісія обрала очільником Львівського будинку органної та камерної музики його нинішнього в. о. директора Юліана Винницького. Інший кандидат на посаду, музикант Іван Остапович, уже заявив, що оскаржуватиме результати. Тепер про все по порядку.

ХТО КАНДИДАТИ?

Юліан Винницький очолює Органний зал із 1988 року.  Народився у 1946 році. Закінчив Львівську консерваторію імені М. Лисенка. Працював артистом Львівського симфонічного оркестру та заступником директора Львівського театру ляльок. Від 1976 року – старший інспектор управління культури.

Іван Остапович народився у 1988 році в Чернівцях. Закінчив Львівську музичну академію імені М. Лисенка та Національну музичну академію імені П. Чайковського. У 2013-2015 роках був диригентом симфонічного оркестру Івано-франківської філармонії. Є керівником проекту «Мультимедійна база Львівської філармонії», одним із засновників та диригентом камерного оркестру Collegium Musicum, арт-директором «Бах Маратону 2015» та Lviv Hindemith Fest 2015 (довідка Zaxid.net).

ЯК ПРОХОДИВ КОНКУРС?

14 серпня відбулося перше засідання конкурсної комісії – до другого етапу конкурсу допустили обох претендентів, які подали документи.

22 серпня кандидати мали презентувати свої проекти перед громадськістю. Прийшов один учасник конкурсу – Іван Остапович. Його опонент Юліан Винницький попередньо погодився прийти, але перед презентацією передзвонив і сказав, що у зв’язку з сімейними обставинами не зможе бути присутнім.

23 серпня відбулося останнє засідання комісії, на якому після презентацій кандидатів остаточно вирішувалося, хто саме очолить львівський Органний зал. Засідання було відкритим для преси та громадськості.

За Юліана Винницького було віддано п’ять голосів членів комісії. За його конкурента, Івана Остаповича, – чотири голоси. Ольга Пастушенко (громадська організація «Львівський відділ Союз українок») прийшла на засідання комісії уже після того, як оприлюднили програми. На початку засідання члени комісії проголосували, що працюватимуть без Ольги Пастушенко.

ХТО БУВ У КОМІСІЇ?

Очолив комісію представник об’єднання профспілок Михайло Підгурський. Також серед її членів були письменник Ігор Калинець, викладач ЛНУ Михайло Зарічний, помічниця народного депутата Ганна Лиско, депутатка Львівської міської ради Юлія Хомчин, заступниця генерального директора львівської філармонії Іоланта Пришляк, актор театру імені Леся Курбаса Олег Онещак – від ГО «Дитячий центр сучасного мистецтва АГОВ», Анна-Данута Думанська з Жіночого християнського марійського товариства «Милосердя» та Ольга Пастушенко з ГО «Львівський відділ Союз українок».

ЩО ПРЕЗЕНТУВАЛИ КАНДИДАТИ?

Це ключове питання, адже саме на основі презентацій кандидатів конкурсна комісія мала робити вибір. Відповідно до Закону України «Щодо запровадження контрактної форми роботи в галузі культури та конкурсної процедури призначення керівника державного чи комунального закладу культури» обидва претенденти мали представити програми розвитку закладу культури на один і п’ять років.

Юліан Винницький цього, по суті, не зробив. Свою 20-хвилинну промову він присвятив звіту по господарській частині та організованих концертах і фестивалях. Цікаво, що  розповів він також про концерт, організований його конкурентом, хоча не послався на нього. Лише після зауваження комісії щодо програми, він розповів, що планує модернізувати сайт, провести геодезичне обстеження фундаментів та взяти участь у міжнародному фестивалі джазу.

Презентація Івана Остаповича була більше присвячена його планам. Зокрема, він запропонував створення відділу промоції та реклами, оптимізацію роботи квиткових кас, проведення експертної оцінки стану приміщення, залучення меценатів та інвесторів для ремонту органу, участь у профільних програмах ЄС, співпрацю з університетом «Львівська політехніка» (Органний зал має з ним комунікації), підвищення доступності залу для людей з інвалідністю. Також чимало було сказано про творчу складову, зокрема про урізноманітнення музичної програми.

ЯК КАНДИДАТИ ВІДРЕАГУВАЛИ НА РЕЗУЛЬТАТ?

«РЕЗУЛЬТАТ ОГОЛОШЕНО. ВІН СПРАВЕДЛИВИЙ»

Юліан ВИННИЦЬКИЙ:

– Я не люблю бруду. Якби я програв, то я б ніколи не оскаржував результат. Треба бути гоноровими і тримати удар. Треба вміти виграти і треба вміти програти. Результат оголошено. Він справедливий. Як його сприймали, я не знаю. Я задоволений.

«ВІДБУЛОСЯ ПОРУШЕННЯ ПРОЦЕДУРИ»

Іван ОСТАПОВИЧ:

– Подаватиму оскарження, оскільки відбулося порушення процедури. Одна з членів комісії не була присутня на презентації програм і прийшла на голосування, будучи свідомо проти моєї кандидатури. Плюс два дні тому я подав заяву про конфлікт інтересів у зв’язку з тим, що член комісії Михайло Зарічний отримує приміщення Органного залу для проведення творчих вечорів безкоштовно, що є абсолютно неприпустимо.  Крім того, Ігор Калинець мені особисто заявив, що голосуватиме проти мене ще до того, як бачив мою презентацію. Це порушує закон про неупередженість. Я очікую на оскарження результату і зібрання нової комісії.

КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ ТА ПРЕДСТАВНИКІВ ГРОМАДСЬКОСТІ

«Є СЕНС ОСКАРЖУВАТИ СИТУАЦІЮ»

Богдан ШУМИЛОВИЧ, керівник проекту «Міський медіа архів» Центру міської історії:

– Процедура відбору людей до конкурсної комісії мені не зовсім відома. Так розумію, що вона окреслена законом. Але як хто кого пропонує – сказати важко. Виглядає так, що в комісії половина людей була більше з минулого, а другою половиною були ті, хто хвилюється про майбутнє.  

Усі решта процедур були більш-менш демократичними. Єдине порушення полягало в тому, що одна з членів комісії взагалі не з’явилася на обговорення та презентацію програм. Вона прийшла та проголосувала за людину, яка, по суті, ніякої програми не представила. Не думаю, що на неї чинився тиск. Але оскільки в комісії була така авторитетна людина, як Ігор Калинець, який відкрито говорив, що збирається голосувати проти молодого кандидата, то, думаю, це могло вплинути на кандидатів, які вагалися. Процедурно були порушення. Думаю, є сенс оскаржувати ситуацію, коли людина голосує, не знаючи за що голосує.

Вибір такий, який він є. Гадаю, тут більше перемогли анахроністи, ретрогради, люди далекі від культури. Однак найбільше мені боляче і сумно, що люди, яким взагалі начхати на те, як має розвиватися українська культура, роблять ці вибори. Не зрозуміло, як у ті комісії потрапляють люди, які взагалі не розуміють, куди має рухатися українська культура. Навіть банальне споглядання зі сторони, оцінювання минулого кандидатів, очевидно, показало, що один із них має програму та ідею, як інституція має розвиватися, а інший просто зробив якусь звітно-виборчу промову, де доволі вульгарно, часто брехливо представляв сумнівні досягнення. Це значно нижче рівня Органного залу, який є осередком культури у великому місті.

«У КОМІСІЇ НЕМАЄ НАЛЕЖНОГО РОЗУМІННЯ, ЧИМ ВОНА РОЗПОРЯДЖАЛАСЯ ПРИ ГОЛОСУВАННІ»

Сергій КАЛІБЕРДА, керівник інтернет-проекту «Органи України», член Асоціації органістів і органних майстрів України:

– Ситуація по Україні з органними залами незадовільна. Чому? В Україні всього чотири будинки органної і камерної музики – у Києві, Львові, Білій Церкві та Дніпрі. Усі вони в приміщеннях, які колись були храмами. У Києві, Львові та Білій Церкві – це католицькі костели. А в Дніпрі – православний собор. Питання про реституцію обов’язкове постане, тому до цього треба готуватися.

Інші українські органи розташовані або в філармоніях, або в окремих органних залах при філармоніях. Усього органів в Україні – 24. Львівський довгий час залишався найбільшим – зараз у Харкові встановили такий, що перевищує його за розмірами та можливостями. Очевидно, у конкурсної комісії немає належного розуміння, чим вона під час голосування розпоряджалася. Лише уявіть, яка тільки вартість львівського органу – він орієнтовно коштує мільйон євро. Це більше, напевно, за всі разом узяті інструменти в філармонії.

Великої надії, що виберуть нового директора, у мене не було. Львівський органний зал давно втратив своїх слухачів. Комісія навіть не уявляла, чим ризикувала, призначивши старого директора, який займається фактично лише господарською діяльністю. У Львові повністю завалена художня частина роботи – бракує гастрольної діяльності та якісних концертів. Тут треба враховувати і специфіку аудиторії, яка ходить до органних залів, яка не така, як у філармоніях. Конкурсна комісія цих нюансів не розуміє. Можливо, вони були колись на органному концерті, але ж проблему треба знати зсередини.

ДАЛІ БУДЕ…

Окрім оскарження результату, прибічники кандидата Івана Остаповича також анонсували пікет під Львівським будинком органної та камерної музики 24 серпня. У свою чергу «День» продовжуватиме стежити за ситуацією навколо Львівського органного залу.