Чи давати слово «тій стороні»?

Крім суто інфраструктурних, технічних, фінансових та юридично-правових питань, не менш важливою складовою налагодження національного телерадіомовлення на окупованих і прифронтових територіях є його адекватне змістове наповнення. Контент є одним з найскладніших і найбільш обговорюваних пунктів інформаційної реінтеграції. Адже враховувати специфіку цільової аудиторії, для якої ведеться мовлення, необхідно. Суспільні настрої і стан масової свідомості сходу нині разюче відрізняється від решти регіонів — він є певною мірою «фрустраційний», «травмований», що пояснюється великим стресом збройного конфлікту поруч з рідною домівкою. До того ж стоїть питання адекватного висвітлення образу Донеччини у загальнонаціональних медіа.

Автор матеріалу вже традиційно 5 липня їздить висвітлювати у Слов’янськ та Краматорськ на День звільнення від російсько-терористичних окупантів. Я виросла у Слов’янську, і для мене великою емоційною раною стало «нашестя орків» у 2014 році на моє рідне місто, досі близько до серця сприймаю процес подальшого «виздоровлення» регіону. І медіаполе тут — одна зі складових цього процесу. Слухаючи одну з радіохвиль, на якій постійно звучала програма «Київ-Донбас» Громадського радіо та їхні «перебивки», я була переконана, що слухаю саме «Громадське». Тому у статті «Коли бути інформаційній деокупації?» від 14 липня 2017 року, що вийшла у минулому п’ятничному випуску «Дня» №120—121 у рубриці «Прес-клуб», я припустилася ненавмисної помилки, написавши «прийшовши додому, я почула звичні звуки увімкненого радіо — батьки люблять у буденній заклопотаності вживати інформацію з FM-хвиль — як раптом заклякла. У передачі «Київ-Донбас» на Громадському радіо як спікера запросили... «депутата» терористичної організації  «ДНР». Як з’ясувала я, як автор матеріалу, пізніше,  на «Громадському» радіо не було подібного гостя чи дзвінка. Мною було почуто мовлення радіостанції «Голос Донбасу», яке щоденно робить вставки у свій ефір програм «Київ-Донбас» Громадського радіо, а також передач «Донбас. Реалії» виробництва «Радіо Свобода». Тож, після програми «Київ-Донбас», контент вже був іншої радіостанції. Ілля Суздалев, в.о. директора Донецької регіональної дирекції ПАТ «НСТУ», куди входить регіональне телебачення «До ТеБе» і радіостанція «Голос Донбасу», пояснив «Дню», що подібне включення псевдодепутата «ДНР» мало місце, але у програмі «Донбас. Реалії» «Радіо Свобода» (випуск «Чому в Росії і ОРДЛО бояться європейських цінностей») від 10 липня, мовлення якої і почув автор матеріалу, і з подальшим іронічним коментуванням. Емоційність і поспіх у висновках є неприпустими для журналіста, тож приношу щирі вибачення «Громадському» радіо. Дякую за пильність колективу і головному редактору Кирилові Лукеренку. Шкодую, що помилилась, але плутанина стала можливою через відсутність чіткого розрізнення програм на хвилях «Голосу Донбасу», що і ввело в оману.

Звичайно, тема інформаційної реінтеграції, як і, власне, допомога сходу України для «Дня» залишається у «фокусі» уваги (тисячу примірників газети зараз через волонтерів доставляється у прифронтові села, якщо бажаєте допомогти збільшити цей наклад — звертайтеся за телефоном: (044) 303-96-23 — відділ реалізації «Дня»). Інформація з радіо-хвиль користується великою попитом у містах сходу, і важливо доносити до місцевих коректні меседжі. А питання — чи потрібно давати слово «тій стороні», навіть і з несхвальним контекстом, залишається. «День» і надалі буде стежити за радіоефірами та інформаційним полем Донецької і Луганської області.