Одних — на допит, інших — у ліс

В останній тиждень ознаки системної кризи в Російській Федерації стають очевидними. Нагадаємо, що 11 червня представники слідчого комітету РФ провели обшуки у квартирах опозиціонерів, які були учасниками або організаторами мітингу на Болотній площі 6 травня, зокрема Олексія Навального, Сергія та Анастасії Удальцових, Іллі Яшина, Ксенії Собчак. А невдовзі після цього отримала скандальний розголос ситуація довкола «Новой газеты». Як повідомив учора «День», заступник головного редактора «Новой» Сергій Соколов залишив країну після інциденту з головою слідчого комітету при прокуратурі РФ Олександром Бастрикіним.

«У понеділок, 4 червня вранці, Ви запросили з собою на борт літака, що вилітає до Нальчика, мого заступника, шеф-редактора «Новой газеты», керівника відділу розслідувань Сергія Соколова, — описує ситуацію у відкритому листі до Бастрикіна на «Эхо Москвы» головний редактор «Новой газеты» Дмитро МУРАТОВ. — Мета поїздки Вами була сформульована наступним чином: редакція в статті Соколова «10 тисяч із чимось рублів за одне життя — це прейскурант держави» образливо для Вас відреагувала на вирок щодо одного з фігурантів справи з масового вбивства в станиці Кущевській. (Депутат Кущевської муніципальної ради від «Единой России», один із засуджених у справі Кущевки Сергій Цепов’яз, який звинувачувався у приховуванні вбивства 12 людей у будинку фермера Аметова в 2010 році, був засуджений лише до виплати штрафу в розмірі 150 тисяч рублів. — Ред.)

У своєму коментарі Соколов оцінив дії силових структур украй негативно... Ви зажадали вибачення. На нараді в Нальчику запрошений Вами в президію Соколов вибачення особисто перед Вами за емоційний перебір попросив, проте поставив низку запитань по суті розслідування. Його вибачення Ви в результаті не прийняли, брутально зажадавши залишити залу (епітети випускаю)... На жаль, на цьому історія не закінчилася. Була друга, така, що викликає острах, частина, про яку не повідомили запрошені до Нальчика ЗМІ. Але про неї знаєте Ви, Олександре Івановичу. Після приземлення Вашого літака пізно ввечері Соколова всадила у машину Ваша охорона і відвезла без пояснення причин у підмосковний ліс. Там Ви попросили охорону відійти й залишилися з Соколовим наодинці».

Як повідомляє Муратов, у лісі Бастрикін у вкрай експресивному стані висловив Соколову свою «думку» про газету, редакційну політику і загиблого оглядача Ганну Політковську, справа якої, до речі, й до сьогодні ведеться тим же слідчим комітетом. Фактично, за словами головного редактора «Новой», сказане Бастрикіним є серйозною загрозою Сергію Соколову і не лише йому.

«Тепер і я від Вас, пане генерале, маю право вимагати гарантій безпеки для Сергія Соколова і співробітників редакції. Також прошу Вас повідомити Ваших підлеглих, що стали свідками конфлікту на нараді в Нальчику, не сприймати співробітників «Новой газеты», які працюють на Кавказі, як людей, на яких відкрито довгоочікуваний сезон полювання», — пише Дмитро Муратов у своєму листі.

Учора перед будівлею слідчого комітету відбулася серія поодиноких пікетів російських журналістів на підтримку колег із «Новой газеты». Вони виходили з плакатами «Бастрыкин, руки прочь от «Новой газеты»!» або «Вывозить в лес — ваш метод!» Але їх відразу ж затримували співробітники міліції. За інформацією російської служби Бі-Бі-Сі, на сьогодні всі затримані відпущені на свободу.

Для нас важливий не стільки окремий випадок з’ясування стосунків між Соколовим і Бастрикіним (хоча, враховуючи методи, і він заслуговує на увагу), скільки поведінка російських журналістів, яка яскраво демонструє, наскільки під час політичної кризи в країні важливі професіоналізм, солідарність і дотримання елементарних принципів і стандартів.

«День» зателефонував лідерові демократичного руху «Мы» Романові ДОБРОХОТОВУ з проханням прокоментувати подію.

«Новая газета» вже давно вирізняється досить гострими репортажами. І тут вона застала Бастрикіна у важкий для нього період — коли відбувається зміна уряду, адже йому доволі складно втримати крісло, як і іншим силовикам. З одного боку, він перебуває в стані перманентної боротьби з прокуратурою, із другого — його відомство виявляється в центрі скандалів у зв’язку з різними розслідуваннями, зокрема й у справі Кущевки, про яку нещодавно писав Сергій Соколов. Очевидно, що в якийсь момент Бастрикін зірвався і проявив себе в найнеприємнішого боку: почав відкрито погрожувати журналістові. Загалом він зробив більш ніж достатньо для свого звільнення, навіть якщо не брати до уваги всіх попередніх справ. Історія при цьому продовжує стрімко розвиватися. Було затримано п’ять журналістів, серед них — і з радіостанції «Эхо Москвы», за поодинокі пікети, що відбувалися на підтримку Соколова. Муратов намагається залагодити конфлікт, він чекає на якусь позитивну відповідь від Бастрикіна, але в цю паузу, коли всі очікують вибачення, Бастрикін сам себе розкручує. На мій погляд, дуже висока вірогідність того, що йому доведеться піти.

— Можливо, він виконує волю влади з емоціями. І хіба за це його звільнять?

— Насправді зв’язок Бастрикіна й Путіна дуже міцний. Тому що Бастрикін — не просто його однокурсник. Він був ще й старостою курсу. Загалом довгий час вони підтримували дружні взаємини, Бастрикін був для Путіна певним авторитетом у своїй сфері. Путін довгий час за нього тримався. Навіть у той момент, коли у відомстві виник великий скандал. Але все має межу.

За останній рік ми бачили безліч відставок людей, дуже близьких Путінові. Хтось із них потім повертався, хтось — ні. Отже, якихось недоторканних фігур сьогодні немає. І тим більше в такий період, коли ситуація дуже нестабільна, тут усе залежатиме від рішення Володимира Путіна, передбачити яке неможливо. Тому що якби він завжди діяв раціонально, то в Росії давно не було б такої політичної системи, як нині. Значною мірою таку кризову політичну ситуацію викликано саме тим, що Путін поводиться не раціонально, а емоційно. Тому передбачати, чи звільнить Путін Бастрикіна, чи ні, ніхто не береться. Проте принаймні сам Бастрикін зробив все для того, щоб його звільнили. І я не бачу інших способів вийти із цього безвихідного становища. Адже тут жодні вибачення вже не допоможуть. Людина відкрито порушила всі можливі кримінальні норми, довела, що не є неупередженою і у справі Кущевки, і у справі Ганни Політковськой. Вона несе політичну відповідальність за обшуки опозиціонерів.

— Ви вважаєте, що на останні обшуки вказівки Путіна не було і це — ініціатива Бастрикіна?

— Тут є два варіанти. Перший — Бастрикін справді виконував волю Путіна, і тоді, звичайно, Путін не матиме до нього жодних претензій. Але в будь-якому разі скандал був гучний, і навіть якщо Путін не має щодо цього претензій до Бастрикіна, це не означає, що жодних утрат репутації для Бастрикіна тут не було. Адже громадськість про це добре пам’ятає й розкручує цю історію.

І Путін усе одно може мати це на увазі, бо на репутації самого президента це теж позначається. Але ймовірно, що насправді він таких вказівок не давав, Бастрикін же просто проявив ініціативу.

Прагнучи вислужитися, багато чиновників, силовиків занадто стараються, тиснучи на опозиціонерів, і якщо кожну акцію насильства щодо опозиціонерів списувати на особисту волю Путіна, то виходить, що він кожну секунду лише про опозиціонерів і думає. Мені здається, це малоймовірно. Отже, тут цілком могло обійтися й без пильного ока Володимира Володимировича.

— Чи не є це сигналом наступу на опозиційну пресу?

— Останніми місяцями ми бачили багато сигналів того, що тиск на пресу зростає. Був тиск і на «Эхо Москвы», коли змінювалася рада директорів, і на «Коммерсантъ», коли прибрали спочатку головного редактора журналу «Власть», а потім — генерального директора Дем’яна Кудрявцева.

Був також тиск на телеканал НТВ, коли пішла відносно вільнодумна команда із шести-семи осіб. Тобто насправді по всіх фронтах загвинчують гайки, і «Новая газета», звичайно, — не виняток. Гадаю, що в цьому разі немає якогось заздалегідь вигаданого плану, написаного десь на листочку адміністрацією президента. Просто напруження атмосфери призводить до того, що влада починає все більш нервово реагувати.

— То чого ж треба чекати найближчим часом?

— Гадаю, що далі — ускладнення ситуації, хоча влітку зазвичай буває деяка перерва й затишшя. Але цей рік може бути винятковим, оскільки, з огляду на недавній мітинг, кількість опозиціонерів або людей, що мислять опозиційно, не зменшується, а медіа-скандали останнім часом тільки частішають. І в зв’язку з цензурою, і не лише з нею.

Тобто в цілому атмосфера поступово розпалюється. Тому мені здається, що й тиск на пресу посилюватиметься. Але й суспільство реагуватиме активніше. Створюватимуть нові партії, проводитимуть нові мітинги. Я не думаю, що ситуацію можна пустити на самотік, навіть якщо завтра знову зросте ціна на нафту. Цей чинник уже вичерпав себе, люди чекають якихось інших змін. Попередня стратегія Путіна — заливання всіх проблем нафтодоларами — уже явно не діє.