Як в нації вождя нема, тоді вожді її — поети
Євген Маланюк, український письменник, поет

«Сміх – це свобода»

Андрій Петренко — про свої враження від Фотовиставки «Дня» та перші авторські карикатури
13 листопада, 2015 - 14:21
АНДРІЙ ПЕТРЕНКО

Волонтер з Майдану Андрій Петренко, який не лише допомагав мітингувальникам на столичній площі одягом та харчами, їздив у зону АТО, але й разом із партнером «Дня» Олександром Юрковим багато зробив для того, щоб наша газета потрапляла на фронт, не міг пропустити відкриття Фотовиставки «Дня». Під час ближчого знайомства з журналістами виявилося, що він ще й гарно малює.

Будівельник за фахом, Андрій зробив чимало викривальних, в’їдливо точних малюнків. «На Фотовиставці «Дня» — до болю точний портрет  нашої країни і викликів, що перед нею постають. Вражений рівнем представлених в експозиції робіт. Під оригінальним, незатертим ракурсом і я прагну показати українське життя в карикатурах, — говорить Андрій Петренко. — Чимало часу я присвятив точним технічним малюнкам та кресленню у професії будівельника, і лише зрідка малював шаржі на своїх колег та друзів».

Однак революційні події на Майдані стали для нього поштовхом більш серйозно зайнятися карикатурою. Сьогодні Андрій — автор понад півтори сотні цікавих малюнків на тему російської агресії, ситуації в зоні АТО, політичних «баталій» наших політиків і бажання самих українців розібратися із ситуацією в країні. Його роботи можна впізнати за хештегом #ВідПетренка. Як розповідає сам художник, Майдан дав теми для творчого переосмислення дійсності, а взятися за олівець надихнула... дружина.

«У мене будівельна освіта. Приваблювали у професії малюнки, креслення, але то були технічні роботи. А для душі малював жарти на друзів. Потім трохи займався з професійним художником, який надав основні ази майстерності, однак серйозно за олівець взявся лише під час Майдану, де я провів багато часу як волонтер, — розповідає Андрій Петренко. — Революційні події дали нове розуміння життя, змінили світогляд і стали творчим поштовхом більше і краще малювати. Потім їздив у зону АТО й уважно вдивлявся в деталі того, що там відбувається. А каталізатором для творчості стала дружина. Вона сама гарно малює маслом. Іноді, коли вона сідала за роботу, я ходив і критикував... Якось кохана не витримала і відповіла: «Піди і сам щось намалюй».

— Із чого народжується ваша карикатура?

 — Із життя. Саме життя дає поживу для творчих пошуків. Вважаю малюнок успішним, якщо він викликає сміх. Взагалі, чим кращий автор, тим глибшими є його роботи. Карикатура зі змістом — дуже сильна психологічна зброя. Головний ефект — не просто усмішка, а поштовх до глибшого розуміння проблеми, а можливо — навіть до дії. Такий підтекст закладаю і в свої роботи. Невимовно тішуся, коли люди його розгадують. Або навіть бачать в роботі глибший зміст, ніж його закладав автор. Хороша карикатура кожному глядачеві може відкритися по-різному.

— За вашими спостереженнями, чи готові українці над собою жартувати, в тому числі через інструмент карикатури?

— Думаю, що прості українці — готові. Влада — ні. Наскільки я бачу, влада агресивно налаштована на будь-яку критику. А бурхлива реакція на неї, в тому числі через карикатури, — це, на мою думку, показник слабкості. Людина, яка впевнена в собі, сильна, чесна та щира, ніколи агресивно не реагуватиме на карикатуру на себе. До речі, реакція влади на гострі карикатури може бути показником готовності до більшої демократизації. Ви багато бачили в Росії в’їдливих карикатур на Путіна?

Думаю, що сьогоднішня влада в Україні недооцінює силу карикатури. Сильний малюнок із підтекстом може бути хорошою зброєю антипропаганди. Давайте говорити відверто, в Росії сьогодні чимало карикатур на теми «фашизму» в Україні, нібито їхнього Криму і наших прагнень інтеграції в Європу. Найсильніші художники малюють на замовлення. Це — реальність. І їхні роботи сильно б’ють по головах наших глядачів.

Мене дивує, що в нас немає системи захисту від російської пропаганди. Натомість простежуються випади проти цікавих проектів. Той же «Квартал 95» останнім часом влучно жартував і над Росією, і над сепаратистами на сході... Сьогодні з програмою творяться незрозумілі речі, її вихід канал «1+1» призупинив. Чіткого пояснення ситуації не було. Газети, окрім «Дня», про карикатуру як таку, здається, забули. Точаться дискусії про те, чи є місце жартам у час війни — є, звичайно. Ворог тільки того і прагне — моральної деградації українського суспільства, постійних психологічних стресів... Попри все, треба вірити в життя, в свою перемогу і вміти сміятися, в тому числі над ворогом. Сміх — це свобода!

Дякую «Дню», що помітили мої роботи, запросили до співпраці. Сьогодні дуже важливо підтримувати своє — українських акторів і режисерів, письменників і художників, журналістів і співаків... І, звичайно ж, карикатуристів. Правильний «фокус» бачення нинішніх проблем країни, спільні зусилля та консолідація допоможуть нам всім не втратити оптимізму.

Вадим ЛУБЧАК, «День»
Газета: 
Рубрика: