Істина - пробний камінь самої себе та брехні.
Бенедикт Спіноза, нідерландський філософ, науковець, політичний та релігійний мислитель

Віктор ПЕТРЕНКО: "Нашими руками занапастили "Вікна"

4 липня, 1997 - 00:00

- "Якщо у Верховній Раді є опозиція закону, що приймається, вона часто працює через Президента" - вважає Віктор Петренко.

- "Якщо б ми не випустили приватні компанії до ефіру, сплачувати за нього було б нікому, і на цьому ефір України скінчився б взагалі".

- "УТ-2 передбачалося зробити культурологічним. Під цим приводом і прибрали з ефіру "Вікна" (ММЦ). Але коли з'явився новий господар каналу - "Студія "1+1" - він знову став протягувати до ефіру новинні та політичні програми (ТСН, "Післямову"), тільки вже свої".

Хоч би як було дивно, але недавнє ухвалення Верховною Радою Закону про функції Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення (НРТРМ) пройшло майже непоміченим. Тим часом рішення цієї організації безпосередньо стосуються інтересів усіх телеглядачів. Адже саме Нацрада визначає, хто ввійде в нашу оселю з екрана телевізора: чи то буде компетентний і цікавий співрозмовник, чи то буде політично заангажований непрофесіонал. А чи готова Нацрада захистити в цьому плані наші з вами інтереси як глядачів? На запитання кореспондента "Дня" відповідає голова НРТРМ Віктор Петренко.

- Вікторе Михайловичу, що входить у функції Нацради й наскільки вони змінилися після ухвалення закону?

- У наші обов'язки входить забезпечення дотримання законності теле- і радіомовлення в Україні, надання ліцензій телерадіокомпаніям на право мовлення та багато іншого. Але якщо раніше все це було обумовлено тимчасовим Положенням про НРТРМ, то сьогодні його зведено в ранг закону, з конкретизацією цілого ряду наших повноважень. Ми дістали вотум довіри Верховної Ради, і, скажімо, нинішній парламент уже не підніматиме питання про ротацію членів Нацради. Якщо, звісно, в нас не буде серйозних помилок.

- Яка вірогідність того, що Президент підпише закон саме в цьому варіанті?

- На сьогодні не було ніяких відомостей про те, що якісь положення можуть не сподобатися. Зазвичай коли у Верховній Раді є певна опозиція ухвалюваному закону, то вона часто працює через Президента. Наш закон пройшов через парламент досить нормально.

- Кому, згідно із законом, підкоряється НРТРМ?

- Лише Верховній Раді.

- Чи звужено деякі можливості Нацради, оскільки вона тепер може відкликати ліцензії тільки через суд?

- Теоретично - звужено. Але практично за два з половиною роки ми жодну телекомпанію не позбавили ліцензії. Це був би крайній випадок. Порушення, звісно, є. Скажімо, телепіратство. Слід пам'ятати, що Нацрада почала роботу, коли в ефірі України працювали сотні організацій на основі посвідчень, виданих Держтелерадіо. Воно їх видало близько 2000. Нам у спадок дісталася некерована публіка. До того ж виникла суперечність: з одного боку, ми повинні були проліцензувати вже діючі компанії, а з іншого - забезпечити заповнення ефіру якісними теле- і радіопрограмами. У результаті, під час ліцензування багатьом компаніям ми дали значно менше годин мовлення, ніж вони реально мали до цього.

До судів, гадаю, справа не дійде. Наших штрафних санкцій і нашого права на два місяці призупиняти чинність ліцензії цілком досить, аби змусити порушників поважати закон. Це серйозний фінансовий удар. Покарані просто не виживуть.

- Вам не здається, що склалася парадоксальна ситуація. Ліцензії на більшість каналів уже вручено, а закон про Нацраду ухвалено лише тепер. Чи не постане питання про повторне ліцензування?

- Нацрада не піднімає питання про перегляд виданих ліцензій. Закон нас до цього не зобов'язує. Окрім випадків, коли буде виявлено помилки чи обман Нацради з боку компаній.

- Наприкінці травня у пресі Нацрада оголосила про конкурс на вільні години в київському ефірі. Проте чимало телекомпаній заявили, що "розігруються" години й частоти, які належать їм. Причому засідання НРТРМ із цього питання, оформленого належним чином, не було.

- У київському ефірі є вільні 94 години, переважно нічні, на різних частотах. Так, передавачі телекомпаній мають відпочивати, згоден. Але ж ліцензії ми видаємо на години мовлення. Нехай власники ліцензій потурбуються про встановлення додаткових передавачів або нехай ці години заповнюють інші компанії, спроможні встановити додаткові передавачі.

А засідання Нацради про оголошення конкурсу було. Та оскільки питання стояло непринципове - ідея, либонь, сама собою очевидна, - ми не проводили поіменного голосування. Просто запитали: "Заперечень немає?" - і ухвалили рішення.

- Для конкретних телекомпаній це питання життя і смерті.

- Ми не чекали, що підніметься така хвиля неприйняття. Та ще й з вини друкарки в надрукованому оголошенні про конкурс було допущено помилки в переліку частот. У результаті, ми повернулися до цієї проблеми й визнали за доцільне вважати оголошення конкурсу таким, що не має юридичної сили. Відклали поки що це питання.

- Є багато незадоволених роботою Нацради, мовляв, за два роки ще не відліцензовано всі станції, котрі працюють в ефірі України.

- Ми почали ліцензування із загальнонаціональних каналів і наштовхнулися на значну протидію. Пригадайте, лише Верховна Рада тричі ухвалювала мораторій на надання ліцензій. Але якби ми не пустили приватні компанії в ефір, за нього не було б кому платити, і концерн РРТ, якому підпорядковано технічні засоби поширення сигналу, просто завалився б. На цьому ефір України закінчився б. Через те ми й продовжували надавати ліцензії. А тепер без ліцензій працюють майже 130 радіостанцій. Але це районні радіостанції, вони мають по 15 хвилин ефіру на день і погоди не роблять.

- У квітні сюжет програми "Післямова" про Кубу викликав різке незадоволення посла Куби в Україні і вимогу Нацради утриматися від надання ефіру "Післямові"...

- Насправді лист посла Куби став для нас лише приводом для ширшого аналізу діяльності Студії "1 + 1". Ми підняли документи про конкурс на УТ-2, підняли програмну концепцію "1 + 1" - і побачили: коли оголошували конкурс, ІІ загальнонаціональний канал планували зробити культурологічним, пізнавальним. І в концепції "Студії "1 + 1" жодного слова не було ні про інформаційні програми, ні про публіцистичні. Тож оскільки планувалося слухання звіту "Студії "1 + 1" за час їхнього перебування в ефірі УТ-2, ми запропонували їм зробити своє мовлення відповідним до концепції, заявленої під час одержання ліцензії.

Адже, скажімо, інформаційну програму "Вікна" (ММЦ), яку визнано найкращою інформаційною програмою минулого року, з ефіру УТ-2 прибрали, саме посилаючись на культурологічну спрямованість каналу. Мовляв, не потрібна тут "новинна" програма. Але коли з'явився новий господар каналу, він знову почав проштовхувати в ефір інформаційні програми, але вже свої.

Нацрада не хотіла бути знаряддям для розвалу того, що вже було сформовано. А, по суті, вийшло так, що нашими руками занапастили "Вікна".

- Неприємності у "Вікон" почалися задовго до оголошення конкурсу на другому телеканалі. Один із матеріалів не сподобався Зиновію Кулику - тоді президенту Національної телерадіокомпанії, - і він запропонував їм не виходити в ефір без його візи або візи призначеної ним людини. Згодом на тому ж каналі раптом з'явилася передача з такою ж назвою "Вікна", але виробництва зовсім іншої телекомпанії. Причому їй відразу ж віддали прайм-тайм. За кілька днів "Вікна-2" стали "Вістями". Але питання з "Вікнами" ММЦ було вирішено: їм "просто" не подовжили договір на мовлення на УТ-2.

- Чим керувалися ті, хто прибрав "Вікна", знають лише ті, хто це зробив. Фактом є те, що коли Зиновій Кулик став президентом Національної телерадіокомпанії, він написав листа про те, що НТРК відмовляється від УТ-2 через те, що в держави немає грошей на фінансування цього каналу, і запропонував передати мовлення на цьому каналі "Студії "1 + 1".

Від редакції. Можна віддати належне Вікторові Петренку: не кожен чиновник визнає, що орган, підзвітний виключно Верховній Раді, хтось відверто використовує у своїх інтересах. І то в різних іпостасях, приміром, "держиморди" - у випадку з відмовою від ефіру УТ-2 програмі "Вікна" чи, скажімо, "хлопчика для биття" у нещодавній історії із "забороною" "Післямови" та її щасливим відновленням в ефірі за найяснішим розпорядженням самого Президента.

Чи зміниться щось у стосунках політичної влади з органом, покликаним захищати букву закону в телеефірі України після того, як Закон про функції НРТРМ підпише Леонід Кучма? Питання поки що залишається відкритим.

ДО РЕЧІ

"Увесь розгром і розвал українського телебачення на совісті пана Кулика й тих, кому він служить. "Довірте мені, і я наведу порядок, і зроблю все як слід". Це вже було. Так потрапила до його рук Держтелекомпанія, згодом Держтелекомітет, потім Міністерство інформації. Тепер залишилося прибрати Нацраду з питань телебачення та радіомовлення, і все опиниться в руках Кулика".

З інтерв'ю газеті "День" голови Української телевізійної спілки Володимира Цендровського.

Анатолій ЛЕМИШ, Наталія ЛІГАЧОВА, "День"
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments