Найрідкісніша мужність - це мужність думки
Анатоль Франс - французький прозаїк, літературний критик

Атипова ситуація

Інфляційну картину «накидали» необѓрунтованими очікуваннями
8 вересня, 2010 - 00:00

Дефляція споживчих цін, що трималася впродовж чотирьох місяців поспіль, закінчилася. У серпні знову відродилася інфляція (1,2%), що, за підсумками восьми місяців, як повідомив Держкомстат, склала 4,3%, практично повернувшись до рівня січня — квітня, коли вона досягала 4,4%.

У принципі, на нинішній рівень інфляції гріх нарікати. Якби вона впродовж чотирьох місяців, що залишилися, рухалася такими самими темпами, то до кінця року не перевищила б і 7%. На жаль, розраховувати на такий результат не доводиться. Невипадково уряд поки що не змінює офіційний прогноз зростання інфляції на цей рік, включений у показники держбюджету — до 13,1%, хоча в переговорах із МВФ використовував покращений варіант — близько 12%.

Що ж утримує владу від спокуси бити в барабани? Відновили своє зростання не лише споживчі ціни, а й ціни виробників. У серпні вони виросли на 0,9%, нівелювавши таким чином зниження (на 0,5% і 0,2%,), відмічене в перші два літні місяці, й склавши 15,1% із початку року.

Але уряд, як повідомляється на сайті Мінекономіки, у своїх макроекономічних прогнозах у першу чергу орієнтується на інші інфляційні маяки. «Цінова динаміка в другому півріччі формуватиметься під впливом підвищення ціни на газ для кінцевих споживачів і, відповідно, зростання тарифів на послуги житлово-комунального господарства; подорожчання зерна; підвищення ставок акцизного збору на алкогольні товари, тютюнові вироби і нафтопродукти; зростання цін на паливно-мастильні матеріали в період активізації сільськогосподарських робіт; продовження тенденції до зростання депозитів населення», — запевняють чиновники. Разом із тим вони чекають, що через істотний вплив прискорення світових цін на окремих товарних ринках очікується вищий показник зростання цін українських виробників — 18,5% (проти прогнозованих урядом 14,4%).

Подібні прогнози не можуть не викликати в громадян інфляційних очікувань, а цей психологічний чинник, хай як це дивно, має досить сильний вплив на темпи зростання споживчих цін. З іншого боку, грядущі вибори до місцевих рад повинні б, здавалося, підживлювати впевненість людей у тому, що напередодні виборів влада не допустить цінового ліфтингу. Але цього не відбувається. Наша влада ще не навчилася користуватися словом так, як це роблять психологи, — заспокоювати і вселяти громадянам оптимістичні настрої.

У цьому плані недавно відзначився, в хорошому сенсі слова, зазвичай небагатослівний і майже непублічний голова Нацбанку Володимир Стельмах. Відповідаючи на запитання журналістів у далекому Пекіні про курс гривні, він коротко, але ємко сказав: «Коливання будуть, але стресів не буде», «будуть позитивні економічні чинники — буде позитивним курс».

Ще добре, що нинішня опозиція багато в чому втратила минулу «бойовитість» і тепер навіть не в змозі заблокувати парламентську трибуну, не те що ѓрунтовно розхитати економіку. Критикуючи підписані з МВФ кредитні угоди, опозиціонери доходять до смішного, мовляв, «ми теж меморандум підписували, але жодної умови не виконали, а кредит отримали». Заявляючи про це, лідер фракції БЮТ Іван Кириленко, мабуть, не розуміє, наскільки він дискредитує ними свою політсилу, не додаючи їй довіри ні у вітчизняних виборців, ні в міжнародних інвесторів. Але шанс поліпшити свої рейтинги на чомусь такому, що зовні нагадує соціальний захист населення, в нинішніх умовах в опозиції все ж досить великий. Чи буде громадянам від цього користь? Це вже інше питання, відповіді на яке поки що немає.

Проте в економістів є відповідь щодо того, якою цього року буде інфляційна картина в нашій країні. Відповідаючи на це запитання, керівник групи радників голови Нацбанку Валерій Литвицький зауважив «Дню», що не варто драматизувати відновлення в серпні інфляційного процесу (інфляція зараз удвічі нижча, ніж була на цей час торік) і не потрібно за це «вішати всіх собак» на підвищення газових і комунальних тарифів, оскільки їхня питома вага в споживчому кошику не настільки вже велика. Литвицький вважає, що Нацбанку й уряду необхідно вжити термінових заходів для «рестабілізації цін». Адже інфляція в серпні (нові ціни на газ уже оголошені, але ні за цими цінами, ні за підвищеними житлово-комунальними тарифами люди ще не платили), на думку експерта, є атиповою (до цього в серпні вона фіксувалася в незалежній Україні лише тричі). Він упевнений, що бюджетний інфляційний орієнтир (13,1%) «залишається в зоні досяжності й усе ще реальний». Більше того, на думку Литвицького, «якщо вжити деяких заходів, то можна поборотися й за те, аби інфляція була менша торішньої (12,3%)». Серед заходів, запропонованих експертом, один із головних — ослаблення інфляційних очікувань, що спричинені не лише помилковими діями, а й непродуманими заявами урядовців, що сіють панічні настрої.

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

comments powered by HyperComments