Коли важиться доля нації, історія не відрізняє поміж нейтральними боягузів.
В'ячеслав Липинський, український політичний діяч, історик, теоретик українського консерватизму

Бронзовий дует України

22 лютого, 2006 - 00:00

До своєї олімпійської «бронзи» українські фігуристи Олена Грушина і Руслан Гончаров йшли цілеспрямовано і неминуче. Для них це вже третя Олімпіада. У проміжках були прекрасні виступи на етапах Кубка світу, дві срібні медалі на чемпіонаті Європи і одна бронза — на чемпіонаті світу. Особливий оптимізм перед Турином вселяв результат «контрольного» чемпіонату Європи, який пройшов у січні. У Ліоні наша танцювальна пара змогла обійти навіть господарів — французів Долобель/Шонфельдер і поступилася лише тепер вже триразовим чемпіонам Європи — російській парі Навка/Костомаров. Той успіх, напевно, і зумовив підсумкове розташування пар у Турині. Російські фігуристи з властивим їм блиском бездоганно відкатали всі танці й посіли заслужене перше місце. Другими стали молоді американці Белбін/Агосто. Проте їх виступ в заключному танці лише підтвердив той факт, що заради протистояння Росія — США іноді можна забути про спортивні принципи. Американці каталися далеко не ідеально, робили помилки, та й враження від їх фламенко було значно слабшим. Але саме вони другі за підсумками трьох танців. Причому від Грушиної і Гончарова їх відділила якась 21 сота бала! Цілий бал відіграли наші спортсмени в конкурентів у своєму індійському танці, але дістати так і не змогли.

Нашим фігуристам відверто не пощастило з жеребом. Саме їм дісталося сумнівне задоволення відкривати виступ п’ятірки найсильніших. А це крім додаткового хвилювання ще й імовірність того, що судді притримуватимуть оцінки до наступних пар. Як на замовлення, головні наші конкуренти — французи — виступали останніми. І каталися чудово. Але незважаючи на весь артистизм і оригінальні деталі, наприклад, рукавички у вигляді масок, вище другого місця в танці і четвертого у сумі вони піднятися не змогли.

В інтерв’ю «Українському радіо» після нагородження бронзові медалісти призналися, що не знаходили собі місця від хвилювання, коли виступали французи. Потім, після заслуженого відпочинку, Олена і Руслан визначаться з планами на майбутнє. Тут у них два шляхи: або залишитися в любителях і готуватися до чемпіонату світу, або піти торованою доріжкою в професіонали і брати участь у комерційних турнірах.

Грушина і Гончаров стали першими після «золотої» Оксани Баюл в Лілехаммері-94 українськими медалістами у фігурному катанні. Вони завоювали всього п’яту медаль України за чотири незалежні Олімпіади. І, що особливо приємно, здобули її прогнозовано.

Вітаємо!

Юрій ЗЕЛІНСЬКИЙ, «День». Фото РЕЙТЕР
Газета: