…коли у теперішню глупу ніч українство не буде себе нічим заявляти ясним і голосним, то ніхто не піде за ним, коли настане ранок. А він таки настане неодмінно.
Михайло Драгоманов, український публіцист, історик, філософ, економіст, літературознавець, громадський діяч

Iнфраструктурний вибух

Нова тактика бойовиків на Північному Кавказі
23 липня, 2010 - 00:00
ФОТО З САЙТУ GAZETA.ru

Підірвано агрегати Баксанської ГЕС у Кабардино-Балкарії. Четверо бойовиків вранці проникли на її територію, убили двох охоронців, жорстко побили і катували двох чергових у машзалі, а потім заклали фугаси під гідроагрегати (усього три) і високовольтні масляні вимикачі. Два фугаси під агрегатами вибухнули, третій знешкодили сапери. Трансформаторне масло з вимикачів, що розлилося від вибуху, викликало пожежу, яку через декілька годин погасили.

Перша обставина, на якій варто наголосити, — підготовка бойовиків до здійснення таких терактів помітно покращується. Їхні дії досить добре плануються і добре організовуються. Так, атаці на Баксанську ГЕС передував обстріл будівлі райвідділу міліції «Баксанський». Така послідовність усе частіше практикується терористами. Перший напад практично завжди служить відволікаючим маневром.

Друга обставина стосується вже, власне, тактики вибухів. Просто так гідроагрегат не висадиш. В ефірі радіостанції «Эхо Москвы» колишній керівник оперативно-бойового відділення групи «Вимпел», підполковник запасу Анатолій Єрмолін зазначив: «Для знищення гідротехнічних споруд потрібні дуже значні досвід і знання». Він не виключив, що терористам у Кабардино-Балкарії міг допомагати хтось із колишніх співробітників спецпідрозділів. Адже висадили не лише агрегати, але й високовольтні вимикачі. Треба знати, що у них як охолоджувач і погашувач при включенні-виключенні виникаючої електричної дуги використовується вогненебезпечне трансформаторне масло, яке швидко розтікається. Цікавішими для цілей бойовиків були високовольтні трансформатори. Там масла більше, і вони безпосередньо включені в енергосистему. Але, мабуть, у групи не було часу добратися до трансформаторів і замінувати їх, та й спричинення великих збитків цього разу не входило у їхні цілі.

Перше і вже давно оголошене завдання північнокавказьких терористів — удари по складних і важливих для народного господарства і життєзабезпечення інфраструктурних об’єктах. Із цієї точки зору теракт на Баксанській ГЕС слід розглядати як попереджувальний. Адже сама по собі електростанція, за сучасними уявленнями, досить стара, її побудовано у другій половині 1930-х рр. і має потужність усього 25 тис. кВт. Для порівняння: нинішній ДніпроГЕС має у 61 раз більшу встановлену потужність агрегатів.

У листопаді 2009 р. єдиний інформаційний центр правоохоронних органів Кабардино-Балкарії повідомив про запобігання теракту на Аушигерській ГЕС. Тоді у лісовому масиві за 200 м від споруди ГЕС було виявлено тайник, у якому було 4 кг пластиду, 7 гранат різної модифікації і запали до них, 4 детонатори і заряди. Ясно, що виведення з ладу такої малопотужної електростанції як Баксанська не могло призвести до перебоїв подачі електроенергії споживачам. Диспетчери досить швидко компенсували дефіцит в енергосистемі, тим паче, що у вранішні години максимуму навантаження ще немає. Звідси висновок, що атака бойовиків мала демонстраційний характер і переслідувала чисто політичні цілі. Але не можна виключити, і до цієї думки схиляються деякі експерти, що найближчим часом слід чекати терористичних актів на більш віддалених і набагато важливіших інфраструктурних об’єктах. Пригадаємо, що після аварії на Саяно-Шушенській ГЕС бойовики стверджували, що здійснили там сильний вибух. Тоді це визнали простим вихвалянням, насправді це було початком інформаційної підготовки до справжніх вибухів, зокрема, на електростанціях. Такої ж думки і член Національного антитерористичного комітету Олександр Торшин: він побоюється, аби підрив Баксанської ГЕС не став репетицією чогось масштабнішого і страшнішого.

Політичний аспект диверсії на Баксанській ГЕС пов’язаний із бажанням бойовиків розхитати загальну ситуацію на Північному Кавказі. До Дагестану, Інгушетії, Чечні додається Кабардино-Балкарія і Карачаєво-Черкесія. Тероризм усе ближче наближається до Сочі, і це друга найважливіша мета керівників бойовиків.

При цьому вони далекоглядно спостерігають за розвитком політичних процесів у республіках Північного Кавказу, за посиленою гризнею в елітах і зростаючим етнічним протистоянням. Тому напади і теракти мають не довільний, а ретельно вивірений і спрямований характер.

За червень у Кабардино-Балкарії здійснено щонайменше десять диверсій: напади на міліціонерів, підриви машин і станцій стільникового зв’язку. Партія «Єдина Росія» 5 липня проводила на Північному Кавказі конференцію з участю Володимира Путіна. Спочатку планувалося, що вона відбудеться у столиці республіки — Нальчику, але Путін перед партією виступив у Кисловодську. Напевно, з міркувань безпеки.

Посилення терористичної активності може бути пов’язане із двома аспектами — закінченням терміну повноважень президента Кабардино-Балкарії Арсена Канокова і розвитком джихадизму в регіоні, вважає головний редактор інтернет-видання «Кавказький вузол» Григорій Шведов. Тактику дестабілізації стану у період невизначеності долі чинного глави регіону уже було використано у 2009 — 2010 рр. у Дагестані, коли Кремль зволікав із призначенням нового президента. Період кадрової невизначеності ознаменувався посиленням диверсійної активності і адресними вбивствами.

Перший термін Канокова спливає у вересні, впевненості у перепризначенні доки немає. В останньому рейтингу, який складає щорік експертний центр «Петербурзька політика», у Канокова три бали із п’яти. Свого часу його призначення збіглося із найбільшою в історії Північного Кавказу атакою на місто Нальчик у жовтні 2005 р. Сам Каноков у червні безпосередньо пов’язував активізацію екстремістів із підступами політичних конкурентів: «Усе почалося у травні, до цього нічого подібного не було. У вересні, як відомо, керівник КБР перепризначуватиметься або призначатиметься. Перша стадія — Дагестан, Інгушетія, Чечня. Там створили ситуацію нестабільності, яка фінансується певними силами. Що буде завтра? Є думка, що наступний етап — Кабардино-Балкарія, Карачаєво-Черкесія, Адигея».

Є ще один аспект соціально-політичного характеру. У Кремля є плани соціально-економічного розвитку цього регіону. На сьогодні найбільш реальним є створення курортного кластеру в регіоні на декількох уже наявних гірськолижних базах — у Мамісоні (Північна Осетія), Матласі (Дагестан), Архизі (Карачаєво-Черкесія), Лаго-Накі (Адигея) і найбільш розвиненому на сьогодні Ельбрусі (Кабардино-Балкарія). Планується на першому етапі вкладати бюджетні гроші, але потім курортний кластер повинен розвиватися за гроші приватних інвесторів. Але гроші люблять тишу і спокій, а іноземні бізнесмени сприймають Північний Кавказ як ризикований для інвестицій регіон. Кремль з усіх сил намагається показати, що готовий забезпечити вкладення, прем’єр і президент регулярно проводять наради і обіцяють інвесторам субсидії і надприбутки. Проте такі нальоти сильно знижують переконливість їхніх запевнень.

Російська влада відверто не знає, що робити зі зростаючою активністю бойовиків. Повпред президента у Північно-Кавказькому федеральному окрузі Олександр Хлопонін на зустрічі з козаками Кабардино-Балкарії прямо заявив: «Погляньте, що у республіці відбувається. Бандити знахабніли і озвіріли! Вони уже зазіхають на об’єкти життєзабезпечення». Він попросив місцевих козаків допомогти підтримувати безпеку в республіці. «Ви мені можете гарантувати, що тут цього не буде? Ми знайдемо спосіб фінансувати, аби козаки охороняли порядок на вулицях. Потрібно у республіці вибрати точки, де козаки можуть допомогти в охороні порядку». Депутат парламенту республіки осавул Терського козачого війська Олександр Василенко заявив, що козачі дружини згодні, й попросив відповідного статусу.

Лише чи принесе це мир у понівечений регіон? За такими діями може настати значний етнонаціональний вибух. Напевно, тому Кремль доки не квапиться...

Довідка «Дня»

Баксанську ГЕС побудовано у 1930 — 1936 рр. за уточненим планом ГОЕЛРО (друга на Північному Кавказі). Перший агрегат потужністю 8300 кВт введено в дію 20 вересня 1936 р. Станція заклала основу розвитку гідроенергетики Кабардино-Балкарії, формування енергетичних систем республіки і Ставропольського краю. Розташована на річці Баксан Баксанського району. Кількість гідроагрегатів — три.

Юрій РАЙХЕЛЬ
Газета: