Це ж велика дурість — хотіти говорити, а не хотіти бути зрозумілим.
Феофан (Єлеазар) Прокопович, український богослов, письменник, поет, математик, філософ

Мистецтво форматування

14 липня, 2007 - 00:00
РОМАН БЕЗСМЕРТНИЙ: ЦЕ НЕ ДЕМАРШ / ФОТО ОЛЕКСАНДРА КОСАРЄВА В’ЯЧЕСЛАВ КИРИЛЕНКО ТА ОЛЕГ ГУМЕНЮК ФОТО ОЛЕКСАНДРА КОСАРЄВА

Внаслідок останніх кадрових стратегічних і тактичних змін пропрезидентська партія «Наша Україна» з партії хаотичних, часто суперечливих думок перетворюється в єдиного ідейного командного гравця. Добре це чи погано, покаже час і, зокрема, результат народного волевиявлення, однак, те, що найбільші політичні сили (ПР і БЮТ) відрізняються жорсткою партійною дисципліною — незаперечний факт. Тепер, схоже, дисциплінованих політиків у країні побільшало. Головне не перестаратися й не допустити трансформації партійної демократії (зразком якої якраз і була «Наша Україна») в адміністративну автократію.

Отже, останні кадрові сенсації «помаранчевої» партії. Заступник голови Секретаріату Президента Роман Безсмертний пішов у відставку з посади голови виконкому НСНУ. Своє рішення він пояснив бажанням зосередитися на роботі в Секретаріаті. Проте відпустити Романа Петровича з керівної посади політрада партії погодилася не відразу, а лише з другого голосування. Гарячими слідами в НСНУ обрали і нового голову виконкому — народного депутата Ради п’ятого скликання Олега Гуменюка.

ВІЗИТКА

Олег Гуменюк народився в 1970 році в Хмельницькому. У 2002 році обраний народним депутатом у виборчому окрузі №165 Тернопільської області. Член фракції «Наша Україна», входив у комітет із питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій. Із 2003 по 2005 роки був членом центрального проводу (політради) Української народної партії. Із 2005 року — голова тернопільської обласної організації Народного союзу «Наша Україна».

Але на цьому сюрпризи від непублічного останнім часом пана Безсмертного не закінчилися. Він досить здивував однопартійців ще й тим, що попросив не включати його у виборчий список зразка 2007 року, пояснивши це так: чотирьох попередніх депутатських термінів йому виявилося цілком достатньо і він дає зелене світло на парламентській трасі молодим політикам. Хоч завірив, що з самої партії виходити не збирається: «Вважайте це продовженням процесів реформування партії, це не демарш. Я залишаюся в партії, і якщо мене запросять на керівні посади, я там працюватиму». На що лідер партії В’ячеслав Кириленко не дав однозначної відповіді. За його словами, питання включення в список вирішуватиме не пан Безсмертний, а з’їзд партії.

До речі, про бажання призначити Безсмертного заступником керівника виборчого штабу блоку НУНС раніше заявляв Президент Віктор Ющенко. Таким чином, очевидно, що повністю відійти від партійних справ Роману Петровичу навряд чи вдасться.

Примітно, що напередодні про вихід із партії заявили й двоє керівників обласних організацій НСНУ — Юрій Артеменко (Запорізька обл.) і Микола Сокирко (Вінницька обл.). Вони досі є народними депутатами ВР п’ятого скликання, оскільки не написали заяв про дострокове припинення своїх повноважень. Своє рішення вони мотивували тим, що нині «керівництвом НСНУ застосовуються недемократичні методи прийняття рішень і формування списків кандидатів у депутати». Крім цього, Артеменко і Сокирко заявили про відсутність послідовної позиції партії, невиконання зобов’язань, розставляння кадрів на місцях не за принципом професіоналізму, а за схемою «своїй-чужий».

Дещо іншої думки щодо цього політичні експерти, які бачать у відході Артеменка й Сокирка втрату внутрішньопартійного впливу Петра Порошенка, оскільки обидва раніше були членами політради партії «Солідарність», очолюваної Петром Олексійовичем.

Проте, незважаючи на порівняно тиху міграцію нашоукраїнців, схоже, що рішення про вихід із рідного партійного дому (у тому числі й пана Безсмертного) продиктовані аж ніяк не розкаяннями совісті за минулі політичні гріхи. Партійців, які пішли, швидше «попросили». По- перше, Безсмертному однопартійці не пробачили провалу виборчої кампанії минулого року й саботування коаліційних переговорів із БЮТ. Під його керівництвом пропрезидентська партія отримала близько 14% голосів на виборах-2006, хоч ще недавно персональний рейтинг ідейного пастора «Нашої України» Віктора Ющенка складав понад 50%. І по-друге, нова партійна політика нового партійного топ-менеджера Віктора Балоги вимагала усунути з перших ролей партійців, які дискредитували себе. Першою «жертвою» такої вимоги став екс-голова «Нафтогазу» Олексій Івченко.

Очікується в «помаранчевій» партії і «свіжа кров». Лідер НСНУ В’ячеслав Кириленко не виключив, що в першу десятку списку може потрапити Віталій Кличко: «Коли Президент говорив про певні зміни в першій десятці, він мав на увазі те, що до неї може бути залучений Віталій Кличко за його згодою як людина, яка, на нашу думку, багато років підтримує демократію в Україні й завжди є прихильником тих ідей, які сповідують Президент і «Наша Україна». При цьому В’ячеслав Анатолійович додав, що відповідне рішення залежить, насамперед, безпосередньо від бажання самого Віталія (а бажання, як нам стало відомо, є).

Депутати ВР п’ятого скликання від фракції «Наша Україна», які достроково склали з себе повноваження, будуть внесені в прохідну частину нового виборчого списку кандидатів у народні депутати блоку НУ — НС. На засіданні політради партії НСНУ, яка тривала з ранку четверга до пізнього вечора, була визначена й дата з’їзду партії — 2 серпня, а також принципи формування виборчого списку. За словами В’ячеслава Кириленка, згідно з цими принципами, пріоритет віддаватиметься регіональному представництву кандидатів у прохідній частині списку, професійним якостям кандидатів, а також розділенню влади й бізнесу з концентрацією виключно на парламентській діяльності депутатів від партії та блоку. При цьому пан Кириленко підкреслив, що всі остаточні рішення прийматимуться на міжпартійному з’їзді, а формування списку буде «максимально публічним». Нагадаємо, на минулих парламентських виборах блок «Наша Україна» зайняв третє місце й отримав 81 депутатський мандат із 450.

До речі, опоненти пропрезидентської партії, пильно спостерігаючи за активними процесами трансформації в ній, іронізують. Координатор правлячої коаліції Раїса Богатирьова, наприклад, нагадує: очищення проводиться тільки у разі великого забруднення.

Але, проте, рейтингові позиції «помаранчевих» політичних сил безперервно зростають. Партія регіонів, Блок «Наша Україна — Народна Самооборона», Блок Юлії Тимошенко і КПУ проходять у Верховну Раду майбутнього скликання, як свідчать результати опитування фонду «Демократичні ініціативи» і фірми «Юкрейн соціолоджи сервіс», 33,3% українців готові проголосувати за ПР на майбутніх виборах. По 16,9% — у блоків НУНС і БЮТ. Так, як бачимо, сумарно «помаранчеву» коаліцію з двох блоків підтримують 33,8%.

Цікаво також, що рівень демократичного розвитку України за десятибальною шкалою (де «1» — диктаторський режим, а «10» — повна демократія) громадяни України оцінили в 5,26 бала. Тобто українці вважають свою країну на половину демократичною. У той же час 60% наших співгромадян повністю або частково не задоволені тим, як функціонують демократичні принципи в Україні. Зокрема, респонденти вищеназваних соціологічних компаній вважають, що реально в Україні не існує права на гідний людини рівень життя (71%); права впливати на рішення, які приймає влада (69%); права бути захищеним від свавілля влади (66%); права бути захищеним від злочинності (63%); права на справедливе судочинство (50%). Показова цифра: 47% респондентів вважають, що в українців немає права вибирати собі владу.

Наталія РОМАШОВА
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ