Наступ пацифістів
У Лондоні кількість демонстрантів сягала 750 тисяч, у Римі — одного мільйона, у Мадриді — більше нiж півмільйона, у Парижі — 200 тисяч, в Афінах — 200 тисяч, у Мельбурні — 150 тисяч. Київ, кількість демонстрантів у якому сягала двох-трьох тисяч, виглядає на цьому фоні скромніше. Однак сотні українських протестантів збиралися в багатьох обласних центрах. Антивоєнні акції проходили здебільшого під прапорами лівих партій і центристських.
Чималу частку серед протестантів становила молодь. Багато зізнавались, що прийшли заради концерту, який проходив під час маніфестацiї на Хрещатику, але при цьому наголошували, що повністю поділяють думку про недопустимість будь-якої війни, а не лише проти Іраку. «Упевнений, що проведені антивоєнні акції будуть ефективними, і рівень цієї ефективності дуже високий. Люди змогли показати, що Вашингтон і Лондон — це ще не увесь світ. Якщо Сполучені Штати і Велика Британія наважаться на агресивні дії всупереч міжнародній спільноті, то вони розколють світ і поставлять хрест на Організації Об’єднаних Націй», — наголосив «Дню» доктор Сааїд Саллам з громадської організації «Арабський Дім».
На антивоєнний мітинг у Нью-Йорку, згідно з офіційними даними, зібралося близько 100 тисяч осіб, але організатори переконують, що протестуючих було в три-п’ять разів більше. У місті, де розташована штаб-квартира ООН, не обійшлося без сутичок: вісім поліцейських отримали травми, крім того, пацифісти стягнули з коня одного правоохоронця і побили його. Лозунги протестантів рясніли звинуваченнями Вашингтона в імперіалізмі, у загрозах американської політики для світу. Із реакцією на протести у Штатах не забарилися. Кондолізза Райс, радник президента з національної безпеки США, заявила, що рішення Вашингтона про початок атаки по Іраку залишається «справою тижнів, а не місяців».
Останні демонстрації для Вашингтона стали неприємним етапом у інформаційній антиіракській кампанії. Адміністрація Джорджа Буша у багатьох питаннях керується громадською думкою, і непопулярність серед громадськості ідеї про атаку на Ірак може врешті-решт знівелювати багатомісячні старання американського керівництва переконати світ у загрозах, які становить Саддам Хусейн. Антивоєнний уїк- енд став темою сотень коментарів різноманітних аналітиків, політологів; більшість їхніх думок можна звести до двох. Перша: мітинги продемонстрували, що світ не може стати безпечнішим, оскільки США стають державою, яку не стримують ні міжнародні закони, ні світова громадська думка. Друга: демонстранти поводили себе, як невинні дурні, які, виступаючи проти війни, наполягають на збереженні статус- кво одного з найнебезпечніших світових лідерів сучасності. Висновок із першої, і другої думки напрошується один: від демонстрацій у виграші опинився Саддам Хусейн. Іракська преса самовдоволено описувала мітинги по всьому світу. «Ці демонстрації показали рішучу перемогу Іраку та поразку й ізоляцію Сполучених Штатів», — написала газета «Аль-Джумурія», контрольована, як і всі іракські мас-медіа, урядом Саддама. У Сполучених Штатах переконані, що, користуючись пацифістською ейфорією у світі, Хусейн може й надалі вершити свої справи, які загрожуватимуть міжнародній безпеці. Проте Вашингтон, повним ходом готуючись до війни, обіцяє цього не допустити...
