Коли важиться доля нації, історія не відрізняє поміж нейтральними боягузів.
В'ячеслав Липинський, український політичний діяч, історик, теоретик українського консерватизму

Не можна молитися двом богам,

або Що відбувається з нашою збірною на Олімпіаді
18 лютого, 2006 - 00:00
У ПОГОНІ ЗА ОЛІМПІЙСЬКИМ ЗОЛОТОМ. І ПОКИ ТИ НА ТРАСІ — ТИ ЩЕ НЕ ПРОГРАВ. (ДО РЕЧІ, В ЦЬОМУ ДОСИТЬ НОВОМУ ВИДІ ПРОГРАМИ — ШОРТ-ТРЕКУ — БЕРЕ УЧАСТЬ І НАШ АТЛЕТ ВОЛОДИМИР ГРИГОР’ЄВ, ЯКИЙ УСПІШНО ЗАВЕРШИВ КВАЛІФІКАЦІЮ І СЬОГОДНІ ПОБОРЕТЬСЯ ЗА ВИХІД У ПІВФІНАЛ) / ФОТО РЕЙТЕР

Свого часу на запитання російського журналіста про те, коли ж збірна Росії з футболу стане чемпіоном світу, легендарний Пеле з властивим йому гумором відповів: «Коли збірна Бразилії стане чемпіоном світу з хокею». Ця фраза давно стала розхожою, що свідчить про те, що на кожне запитання завжди є адекватна відповідь.

Яка ж відповідь на запитання, навіщо до Турина поїхали 53 українських спортсмени? Наша делегація на церемонії відкриття була однією з найчисленніших. Наше представництво у такому виді спорту, як лижний, включає повний комплект — по чотири учасники як у чоловіків, так і у жінок. Є наш представник у гірськолижному спорті, цілих дві пари представляють країну у змаганнях спортивних пар з фігурного катання, список можна продовжити, але питання, яке час від часу виникає в ефірах у наших коментаторів «Чому ж не показують наших?!», досвідчених вболівальників не бентежить. Можна, звичайно, видати сакраментальну відповідь у стилі: «А ти сам спробуй!», але ж тут хто на що вчився. Це не мені було надано всі умови для тренувань та екіпіровку, не мене приходили проводжати вболівальники на Майдан і не мені зняли котедж біля лижної траси за кілька тисяч євро, щоб я зміг швидше акліматизуватися до складної гірської траси. Наші функціонери постійно говорять про неоцінимий досвід виступу на Олімпіаді для молоді. Чотири роки тому говорили те ж саме. Тоді в Солт-Лейк-Сіті ми набиралися досвіду, перебуваючи за результатами в четвертій десятці. І що ж, сильно допомагає неоцінимий досвід зараз, у Турині? Ні, знову четвертий десяток, якщо не гірше.

Коротко: лижне двоєборство (гонка на 15 км). Результати українців: Дячук — 45-те місце, Трачук — 48-ме. Біатлон, гонка на 20 км. Лисенко — 18-те, Дериземля — 39-те, Біланенко — 49-те, Коробейников — 54-те, гірськолижник Скрябін посів 56-те місце у швидкісному спуску з 57 учасників. З вашого дозволу припиню цей перелік, а пригадаю програму на УТ- 1, присвячену великому святу — Дню святого Валентина. Там наші олімпійці бажали кохання та життєвих перемог співвітчизникам, зі збентеженою усмішкою додаючи, що на нас, мовляв, не дивіться, ми не приклад для наслідування.

Так навіщо ми з року в рік позиціонуємо себе як велику зимову державу? Щоб потішити самолюбство і набратися «неоціненного» досвіду, який насправді «влітає» в неабиякі витрати, які можна було б системно вкладати у справді перспективних спортсменів. Пам’ятаєте, як у Булгакова? Не можна молитися двом богам. Одночасно будувати комунізм і влаштовувати життя якимось іспанським обідранцям. Делегація збірної Естонії, в кілька разів менша за нашу, а у прибалтів уже три золота, два з яких завоювала лижниця Крістіна Шмигун. Узяти б на замітку їхній досвід. Майстер української збірної з підготовки до дистанції лиж якось сказав, що на Крістіну працює чотири його колеги-фахівці, тоді як на всю нашу велику збірну цих фахівців усього-то дві людини. Коло, схоже, замкнулося, і на наше загальне амбіційне запитання у стилі російського журналіста: «Доки? Ми ж намагаємося й хочемо виступити гідно», впору процитувати відповідь великого бразильця.

На загальному сірому фоні за тиждень Олімпіади лише двоє наших спортсменів змогли виділитися. Біатлоністка Лілія Єфремова, яка завоювала бронзу і саночниця Лілія Лудан, яка посіла шосте місце. До речі, як відомо, НОК заохотить не лише медалістів Турина, але й усіх спортсменів, які увійшли до шістки. Лілія, без сумніву, на це заслуговує. Вже хоча б одним тим фактом, що в Україні нормальної санної траси просто немає.

А з навколоолімпійських новин найбільш резонансною стала дискваліфікація російської біатлоністки, яка вже встигла завоювати срiбло Турина і попалася на допінгу, Ольги Пильової. Ще перед Іграми організатори попереджали, що за італійськими законами це карається тюремним ув’язненням від трьох місяців до трьох років. Світова громадськість завмерла з відкритим ротом: невже заслуженого ветерана кинуть за грати?

Олімпіада тільки наближається до свого екватора, але вже зараз зрозуміло, що боротьбу за першість у неофіційному медальному заліку поведуть німці, росіяни, американці та шведи. Катастрофічно не щастить багаторазовим переможцям цієї номінації — норвежцям, у яких усього одне золото при розсипі менш благородних металів. Як ніколи цікавий хокейний турнір, де викликають захоплення канадці та фіни і п’ють кров своїм уболівальникам шведи та росіяни. Схоже, як і на нещодавньому чемпіонаті Європи, повний комплект відвезуть додому російські фігуристи. Особливо вразив Євген Плющенко, який розібрав конкурентів буквально на запчастини. Та що там, Олімпіада дарує цілий феєрверк прекрасної боротьби, результатів та яскравих особистостей. На всьому цьому ми обов’язково зупинимося пізніше. А ще — побажаємо нашим спортсменам успіху, а нам самим — терпіння.

Юрій ЗЕЛІНСЬКИЙ, «День»
Газета: