Зброю витягають грішники, натягують лука свого, щоб перестріляти жебраків та вбогих, заколоти правих серцем. Зброя їхня ввійде в серце їхнє і луки їхні поламаються.
Володимир Мономах, великий князь київський (1113–1125), державний і політичний діяч

ЩОДЕННИК

17 лютого, 2007 - 00:00

17 лютого

Ранок. Маршрутне таксі тихенько сунеться вулицею. На першому сидінні сидить невеличка сім'я: тато, мама та їхній хлопчик років п'яти. Хлопчина тихо розповідає батькам про новорічне свято в дитсадку... На зупинці сідає бабуся. Пільгові місця зайняті. Її сусідка, молодиця середніх літ, звернувшись до старенької, починає скаржитися на порядки, недостатню пенсію. Навіщо вона це говорить? Бо хоче знайти однодумця, підтримку не тільки в цій пенсіонерці, але й серед інших пасажирів. Але бабуся мовчить, трохи хитає головою; пасажири виявляють свою байдужість... Молодиця обурюється ще більше. Але всі мовчать, бо не хочуть торкатися того, що і так обговорюють кожного дня. Політика зараз скрізь. Політика заволоділа всіма сферами нашого життя, прошиває червоними нитками наші думки. Аж раптом хлопчик починає співати! Тонесеньким голоском виводить пісню, що вивчили в садку до свята, «Про ялинку»... На обличчях пасажирів усмішки, увага лише на хлопчика — він не соромиться і продовжує концерт для своїх слухачів... Молодиця замовкає. Пасажири посміхаються, підбадьорюють хлопчину. Виходимо. Настрій піднесений.

Тетяна СУР, м. Запоріжжя
Газета: