Валютний курс

Після кількох днів мовчання голова Нацбанку вирішив все-таки з’ясувати справу з платниками податків. Голова Національного банку України Володимир Стельмах упевнений, що до кінця року курс гривні до американського долара становитиме 5,11 грн. за один долар. Про це він заявив журналістам у середу. Відповідаючи на запитання, хто винен у різкому зміцненні гривні — Кабінет Міністрів чи Президент, — Стельмах заявив, що Кабмін тут ні при чому, рішення було прийнято Верховною Радою, яка затвердила бюджет. (У ньому, як з’ясувалося вже тепер, закладено середньорічний курс 5,10 UAH/USD.) Національний банк збирається і надалі зміцнювати курс національної валюти, мотивуючи це прагненням мінімізувати інфляцію. Схоже, перестав відхилятися від «генеральної лінії» й уряд. Такої ж думки, як і Стельмах, дотримується міністр фінансів Віктор Пинзеник, який заявив, що «5,05 грн. за долар — це курс, на якому ми можемо триматися». За словами міністра, зниження зростання цін більшою мірою стимулюватиме українських виробників, аніж штучне заниження курсу. «В опозиції» до темпів ревальвації — Президент Віктор Ющенко. Ющенка підтримали й банкіри, які вважають такий стрибок курсу ударом по банківській системі.

За словами президента Асоціації українських банків Олександра Сугоняко, стрибок курсу гривні наніс удар по всій банківській системі, оскільки 40% її активів знаходяться у валюті. Другий такий стрибок банкам перенести буде непросто, і це стане грубою політичною помилкою з боку уряду. На думку президента АУБ, оскільки ми вже вибрали курс на євроінтеграцію, необхідно поводитися як європейський уряд європейської країни.

Українська банківська система в першому кварталі цього року вдвічі зменшила темпи і почала гальмувати у своєму розвитку. На прес-конференції, присвяченій підсумкам роботи комерційних банків у першому кварталі року, Сугоняко заявив, що помаранчева революція не закінчилася після інавгурації нового Президента, а триває й зараз, перемістившись із сектора політики в сектор економіки. Потреба в ній виникає тому, що, незважаючи на очікування, довіра до влади залишилася невисокою, а влада, у свою чергу, не зменшила темпiв адміністративного тиску. Для банківської системи це відгукнулося тим, що займатися капіталізацією банківської системи ніхто так і не почав.

На думку О. Сугоняко, незважаючи на те, що банки найближчими двома роками зможуть збільшити капітал у три-чотири рази, створити належним чином капіталізовану систему за рахунок тільки своїх капіталів вони просто не здатні — необхідна допомога від уряду.

Як нічого не було зроблено для капіталізації, так нічого не було зроблено для збільшення міри захисту прав власника та зменшення кредитних ставок. Саме з цим в основному пов’язано те, що за перший квартал залишки коштів на коррахунках збільшилися на 40% — банки не ризикують вкладати кошти в економіку.

Зависла в повітрі реприватизація, розбалансоване правове поле і відсутність з боку уряду демонстративної поваги до законів і судів, за словами президента АУБ, призвели до того, що в структурі банківських активів кредити займають меншу частку. Крім того, поступово змінюється структура кредитування — банки з меншим бажанням дають довгострокові кредити, віддаючи переваги короткостроковим. Таким чином, вони, не бачачи конкретних перспектив на майбутнє, намагаються пом’якшити міру ризику. Але при всьому цьому кількість активів у першому кварталі зросла на 5,3% порівняно з цим періодом попереднього року. За словами О. Сугоняко, темпи зростання активів банківській системі вдалося відновити, однак чотири місяці банки втратили.

О. Сугоняко відзначив, що якщо українську економіку до кінця року не приголомшать чергові глобальні зміни, до кінця року зростання депозитів стане просто фантастичним і набере небачених досі темпів. Однак чи збудеться цей прогноз, поки що невідомо. Не в останню чергу це пов’язано з тим, що, незважаючи на свої обіцянки, уряд і Нацбанк, за словами Сугоняко, не дали банківській спільноті єдиної схеми роботи економіки та програми розвитку банківської системи.