Ми досі ще рятуємо дистрофію тіл, а за прогресуючу дистрофію душ — нам байдуже.
Василь Стус, український поет, перекладач, прозаїк, мислитель, правозахисник,

Виховання достоїнства

14 березня, 2007 - 00:00

Корупція стара, як світ і була неупереджено описана ще в «Одіссеї». Головний герой цієї епопеї підкупив суддів і завдяки цьому виграв суперечку за переможну зброю, що належала раніше Ахіллу. З цього кричущого історичного факту розпочалася вчора в Києві презентація проекту сприяння активній участі громадян в протидії корупції (здійснюється за підтримки USAID — Агентства США з міжнародного розвитку). Досить довгу офіційну назву свого проекту його учасники істотно скоротили — «Гідна Україна». Звучить непогано і, схоже, натякає на дефіцит достоїнства в наших громадян — і корупціонерів, і всіх інших, хто не просто мириться, але й потурає корупції, коли йде шляхом найменшого опору і при вступі дітей до ВНЗ, і при їхньому призові в армію, і в багатьох інших випадках, коли з’являється бажання здобути матеріальні блага (наприклад, бюджетні кошти) або якісь переваги чи-то в обхід закону, чи-то порушуючи норми моралі.

У результаті всі ми зазнаємо величезних матеріальних збитків і, виходить, власними руками робимо свою країну вбогою. Примітно, що співвідношення розміру хабара і частки ВВП, що припадає на одного громадянина в нашій країні, становить 10—20%, і за цим показником (2005 рік, дані Світового банку і Transparensy International) ми поступаємося Камеруну, Гані та Нігерії (20%), знаходимося в одній групі з Індією, Кенією, Молдовою і Того, відстаємо від Болівії, Домініканської Республіки, Гватемали, Литви, Мексики, Пакистану, Парагваю, Перу, Румунії, Росії та Сербії (менше ніж 10%). Прихильники «Гідної України» також підрахували, що на одну вітчизняну домогосподарку припадає $180, витрачених на хабарі. А оскільки в країні 18,8 мільйона таких частинок суспільства, то загалом виходить величезна цифра — майже три мільярди доларів. Вона цілком пропорційна до багатьох статей бюджету України, зокрема з коштами, що виділяються державою на охорону природи, на житлово-комунальне господарство, духовний і фізичний розвиток...

А де зосереджується корупція? Борці з нею вважають, що головні осередки — це державні закупівлі, послуги державних органів, дозвільна система, ліцензування, розподіл і використання бюджетних коштів, призначення на державні посади, фаворитизм і кумівство, політичні маніпуляції держресурсами. А от перший віце-прем’єр, міністр фінансів Микола Азаров допускає ще і наявність корупції в державних органах виконавчої влади, які курирують захист прав споживачів. Після вчорашнього засідання координаційної ради з питань захисту прав споживачів при Кабміні він сказав журналістам: «Завдання Координаційної ради — всебічно контролювати роботу, передусім, тих державних органів, які повинні за це відповідати, і які, швидше за все, корумповані». Азаров зазначив, що підозри в корупції виникають у зв’язку з наявністю на ринку значної кількості неякісних товарів. За його словами, уряд готовий активно підтримувати ініціативи Координаційної ради із захисту ринку від неякісної продукції і внесення відповідних змін до нормативних актів. Але тут, мабуть, йдеться ще й про свинцеві хмари над нинішнім керівництвом Держспоживстандарту. Дивно лише, що при цьому не згадується, наприклад, ще й митниця...

Корупція, безумовно, жахлива справа. Тим більше, що країна пронизана нею зверху донизу. На початку цього місяця були оприлюднені результати опитування, проведеного Київським інститутом проблем управління імені Горшеніна в лютому цього року. І в них, більше за все, дивує зовсім не те, що 88,4% із двох тисяч опитаних українців вважають, що хабарництво в нас поширене або дуже поширене, а те, що 36,5% упевнені в тому, що в українських судах неможливо добитися правди, а 42,8% все ж таки думають, що це можливо, «але дорого коштує»...

Словом, сьогодні можна виділити два визначальних питання існування корупції — свідомість громадян, у тому числі низька правова, яка з нею мириться і навіть стимулює її існування та недоліки, а точніше — вади судової системи. Міжнародне співтовариство в особі американської корпорації «Виклик тисячоліття» запропонувало нам своєрідну фінансову морквину — Пороговий план, направлений на те, щоб активізувати протидію корупції на всіх рівнях суспільства. Серед запланованих нею заходів — нарощування можливостей громадянського суспільства щодо проведення моніторингу і виявлення корупції, реформа судової системи, впровадження етичних і адміністративних стандартів поведінки громадян і держслужбовців, розробка і впровадження регуляторних процедур, що обмежують нині не описані та невизначені повноваження чиновників, боротьба з корупцією в системі вищої освіти. Чи маємо намір ми цей своєрідний антикорупційний бонус просто зжувати чи зуміємо скористатися ним, щоб вирішити не чужі, а свої проблеми? Відповіді на це запитання поки немає. Громадські організації на кшталт «Гідної України» поки що мають вигляд надто слабких...

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ