Так, держава – це я, а не те, що вони з нею зробили. І якби кожен усвідомив, що держава – це він, то досі у нас вже була б достойна держава
Ліна Костенко, українська письменниця, поетеса-шістдесятниця, лауреатка Шевченківської премії, Премії Антоновичів

Жива історія. Дуже жива

Творці української незалежності поділилися спогадами про події 20-річної давності під час круглого столу «Розпад Радянського Союзу й народження незалежності України, 1988—1991»
22 червня, 2011 - 00:00
ПІД ЧАС КРУГЛОГО СТОЛУ ЄВГЕН МАРЧУК РОЗПОВІВ ЗНАКОВУ ІСТОРІЮ ПРО ТЕ, ЯКУ ЕВОЛЮЦІЮ В ПОГЛЯДАХ МОЛОДИХ СПІВРОБІТНИКІВ КДБ СПРИЧИНИВ ПРОЦЕС РЕАБІЛІТАЦІЇ ЖЕРТВ ПОЛІТИЧНИХ РЕПРЕСІЙ І ЯКУ РОЛЬ ЦЕ ЗГОДОМ ВІДІГРАЛО ЗА РОЗБУДОВИ УКРАЇНСЬКОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»
ОБМІН ВРАЖЕННЯМИ... НА ФОТО — ЮРІЙ ЩЕРБАК І БОРИС ГУДЗЯК / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Учора молоде покоління мало унікальну можливість поглибити свої знання про те, як постала українська незалежність, так би мовити, з перших рук. Під час круглого столу «Розпад Радянського Союзу й народження незалежності України, 1988—1991», організованого Українським Католицьким Університетом, подружжя Івана та Маргарити Гевків презентувало веб-архів «Усна історія незалежної України, 1988—1991». Це своєрідна хроніка подій двадцятирічної давнини, збережена в 72-х інтерв’ю з дипломатами, політичними лідерами, дисидентами, журналістами, релігійними діячами, ученими та військовими, тобто з усіма, хто був свідком або брав участь у тих процесах. Тема надзвичайно гаряча. Як зазначив учасник круглого столу, історик Ярослав Грицак, ці події через їхню близькість у часі ще навіть не стали предметом дослідження для істориків. Утім вони вже зафіксовані в живих спогадах їх очевидців.

Ідея створення такого проекту виникла, так би мовити, у дружньому колі. Його ініціаторами стали Сара Сіверс, колишній працівник першого посольства США в Києві, та Маргарита Гевко, аргентинка за національністю, дружина Івана Гевка, вихідця з української діаспори, юриста світового рівня, який на початку 1990-х був членом Міжнародної дорадчої ради при Верховній Раді УРСР. Спочатку метою фіксації спогадів учасників становлення української незалежності на плівку було зберегти пам’ять про ті події. Але вчорашній круглий стіл показав, що проект вийшов за межі поставленого завдання. До речі, деякі з інтерв’юерів, зокрема, український полiтик i державний дiяч, прем’єр-мiнiстр України (1995—1996), генерал армiї України Євген Марчук, дипломат та політичний діяч, екс-посол України в США й Канаді Юрій Щербак, народний депутат Іван Плющ стали учасниками круглого столу, виступили та відповіли на запитання журналістів.

Представлений веб-архів — не лише прекрасний інструментарій для істориків. Живі спогади безпосередніх творців новітньої історії України, записані, так би мовити, по гарячих слідах у 1995—1996-му роках, є хорошим поштовхом для аналізу сьогодення і майбутніх перспектив. До речі, «Дню», який у серії Бібліотеки газети видав чотири томи «Екстракту» — зрізу новітньої української історії, ця тема особливо близька.

— Цей проект має різнопланове значення. Передусім він є історичним документом. Але він має також глибоке моральне значення. Незалежність України ми часто сьогодні сприймаємо як належне. З одного боку, це добре. Але цей великий дар слід плекати, розвивати, берегти, — зазначив ректор УКУ, один з модераторів круглого столу Борис ГУДЗЯК.

Круглий стіл «Розпад Радянського союзу й народження незалежності України, 1988—1991» був і дискусією про минуле («Українська незалежність у ретроспективі: як воно було у 1991 році» — тема першої частини розмови), і обговоренням майбутніх перспектив, учасники якого намагалися змоделювати українські реалії 2021-го року. Абсолютним відкриттям для молоді може стати розповідь про те, як виходила з підпілля Українська греко-католицька церква, до якої долучився дисидент та письменник Євген Сверстюк. Або ж історія про те, яку еволюцію в поглядах молодих співробітників КДБ спричинив процес реабілітації жертв політичних репресій та розкриття архівів, про що розповів Євген Марчук.

Друга частина дискусії була не менш цікавою, ніж обмін спогадами. Адже після своєрідного рубікону — 20-річчя Незалежності — історія триватиме.

— Нам потрібно вийти із заціпеніння, в якому ми перебуваємо. Тому що воно абсолютно не продуктивне і не дає відповідей на запитання, які ми шукаємо, — зазначив український правозахисник, віце-ректор УКУ у Львові Мирослав МАРИНОВИЧ, відповідаючи на запитання кореспондента «Дня». — Нам потрібно зректися простих стереотипних відповідей. Ми себе заколисали ними замість того, щоб займатися справами та укріплювати наші здобутки. Іншими словами, потрібно з великою осторогою переосмислити наші погляди та підходи, вийти за межі наявного стандарту. У цьому я бачу шлях до розвитку. Але можливим він стане лише тоді, коли нація втомиться від безнадії і почне працювати над собою.

Щодо переосмислення, то Євген Марчук під час дискусії запропонував продовжити проект «Усна історія незалежної України, 1988—1991» із позиції сьогоднішнього дня, а Іван Гевко зазначив, що цей скромний початок тепер є викликом для українських істориків та журналістів, які можуть і повинні його розширити. Переглянути відеоматеріали, зібрані під час роботи над проектом, можна на сайті http://oralhistory.org.ua. А найцікавіші думки учасників круглого столу вже найближчим часом будуть опубліковані на шпальтах «Дня».

Вікторія СКУБА, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments