Україна не може існувати, не володіючи Кримом, це буде якийсь тулуб без ніг. Крим має належати Україні, на яких умовах, це байдуже, чи буде це повне злиття, чи широка автономія, останнє повинно залежати від бажання самих кримців
Павло Скоропадський — український державний, політичний і громадський діяч, військовик. Гетьман Української Держави

«Iнтелектуальна Європа про український геноцид»

В Iталії та в Україні вийшли друком книжки про трагедію Голодомору
7 вересня, 2005 - 00:00
ПРЕЗЕНТАЦІЯ БУЛА ДУЖЕ ПРЕДСТАВНИЦЬКОЮ. СЕРЕД УЧАСНИКІВ, ЗОКРЕМА, НАШІ ПОСТІЙНІ АВТОРИ — ІСТОРИКИ СТАНІСЛАВ КУЛЬЧИЦЬКИЙ І ЮРІЙ ШАПОВАЛ. А ГОЛОВНИЙ РЕДАКТОР «Дня» ЛАРИСА IВШИНА ПРЕДСТАВИЛА НА ПРЕЗЕНТАЦІЇ НОВУ КНИЖКУ ІЗ «БІБЛІОТЕКИ «Дня» «ДЕНЬ І ВІЧНІСТЬ ДЖЕЙМСА МЕЙСА», ПРИСВЯЧЕНУ НАШОМУ КОЛЕЗІ / ДИРЕКТОР ІТАЛІЙСЬКОГО ІНСТИТУТУ КУЛЬТУРИ В УКРАЇНІ НІКОЛА ФРАНКО БАЛЛОНІ (НА ФОТО ЛІВОРУЧ) І НАДЗВИЧАЙНИЙ ТА ПОВНОВАЖНИЙ ПОСОЛ ІТАЛІЇ В УКРАЇНІ ФАБІО ФАББРІ (НА ФОТО ПРАВОРУЧ) ПРЕДСТАВЛЯЮТЬ КНИЖКУ «СМЕРТЬ ЗЕМЛІ. ГОЛ

5 вересня у приміщенні культурно-мистецького центру Києво-Могилянської академії відбулася презентація книжки «Смерть землі. Голодомор в Україні 1932—1933 років» за редакцією відомих італійських істориків Габріеле Де Рози та Франчески Ломастро. Вона видана на основі матеріалів Міжнародної конференції про трагедію українського Голодомору, що проходила в Інституті досліджень історії та релігії у місті Віченца (Італія) в жовтні 2003 року. На той час ще не було опубліковано книжку Роберта Конквеста «Жнива скорботи». Перекладена італійською мовою, вона пролежала вісімнадцять років (!) і вийшла друком щойно після цього симпозіуму. У Віченці тоді зібралися науковці зі США, Канади, Росії, Німеччини, Польщі, України... Був серед них і наш Джеймс Мейс. У своїх доповідях вони говорили про економічні та політичні аспекти Голодомору, а також про вплив трагедії на психологію, релігійні вірування, поведінку українців. Тоді ж було написано резолюцію до уряду Італії та Європарламенту з проханням визнати Голодомор геноцидом проти українського народу. Власне, про все це йдеться у книжці «Смерть землі...», яка була презентована в червні цього року в Римі. «Презентація була вдалою, — згадує Оксана Пахльовська, завідувачка кафедри української мови та літератури Римського університету «Ла Сап’єнца». — Прийшло надзвичайно багато людей. Я бачила, як присутні зворушено перейнялися трагедією українців. Відчувала народження розуміння глибинної української реальності, а через те, власне, й долається наше відчуження від європейської історії. Це та дорога, якою треба йти. Адже євроінтеграційна стратегія починається з інтелектуальної інтеграції України в Європу, але я завжди підкреслюю — реінтеграції, тому що Україна була й буде європейською державою».

На київську ж презентацію приїхали майже всі організатори й доповідачі з Італії: генеральний секретар Інституту досліджень суспільної та релігійної історії Віченци Джорджо Кракко, спеціаліст із радянської історії Фундації Unidea Франческа Горі, професор Неаполітанського університету Андреа Граціозі, науковий співробітник Інституту досліджень суспільної та релігійної історії Франческа Ломастро, а також був присутнім Надзвичайний та Повноважний посол Італії в Україні Фабіо Фаббрі та директор Італійського інституту культури в Україні Нікола Франко Баллоні. Українську сторону представляли учасники конференції у Віченці: історики Юрій Шаповал та Станіслав Кульчицький, радник голови Верховної Ради України з міжнародних питань Юрій Щербак, а також президент Києво-Могилянської академії В’ячеслав Брюховецький і професор університету Юрій Мицик та інші.

У своєму виступі Андреа Граціозі наводив жахливі дані про український Голодомор, якими оперували італійці в 30-х роках. Професор є автором книжки «Листи із Харкова», написаної на основі надісланих свідчень італійських дипломатів у Радянському Союзі своєму уряду. На презентації йшлося про те, аби перекласти її українською мовою та видати.

Як вітчизняні, так і іноземні доповідачі часто згадували ім’я Джеймса Мейса, американця за походженням, який відкрив світу страшну правду про голод в Україні. Говорили про його роботу на посаді виконавчого директора Комісії уряду США з питань українського Голодомору, а пізніше — професора Києво-Могилянської академії, консультанта та журналіста англомовного тижневика газети «День». Пам’ятали і про участь Мейса в Міжнародній конференції у Віченці... Якраз напередодні цієї презентації вийшла друком двома мовами — українською та англійською — книжка «День і вічність Джеймса Мейса» з серії «Бібліотека газети «День». До неї ввійшли матеріали Мейса та спогади про нього. Серед авторів — Катерина Ющенко, В’ячеслав Брюховецький, Станіслав Кульчицький, Юрій Шаповал... «Коли Україна намагалася поставити питання про визнання Голодомору актом геноциду, в Італії нас дуже активно підтримували, — говорить головний редактор «Дня» Лариса Івшина. — Може, не останнім чином тому, що італійські вчені попередньо провели велику наукову й просвітницьку роботу. Книжка «День і вічність Джеймса Мейса» включає матеріали, які вийшли в нашій газеті. Зокрема, у статті «Інтелектуальна Європа про український геноцид», датованій 21 жовтня 2003 року, Джеймс Мейс писав про конференцію у Віченці. Я хочу подарувати цю книжку італійським ученим і подякувати за їхні зусилля». Від імені всіх італійських науковців директор Італійського інституту культури в Україні навзаєм подарував Ларисі Івшиній «Смерть землі. Голодомор в Україні в 1932—1933 роках». «Я дуже радий, що ви долучилися до нашої презентації, — зазначив він. — Ці дві книжки об’єднує одна тема. Адже визнання світовою спільнотою Голодомору в 1932—1933 році в Україні геноцидом проти українського народу — було справою життя Джеймса Мейса».

Доповідачі з українського боку говорили про важливість роботи італійських вчених. Академік НАН України Іван Дзюба зазначив: «У нас є дуже багато досліджень на цю тему. Однак важливо, що це погляд італійських науковців, особливо тепер, коли в 2007 році в ООН знову порушуватиметься питання про визнання Голодомору 1932—1933 років геноцидом проти українського народу. Взагалі, мені здається, ми повинні знайти форму вшанування пам’яті тих італійських дипломатів, які правдиво інформували свій уряд про ситуацію в Україні в 30-х роках. Можливо, занести їхні імена до вітчизняних енциклопедій?..»

Після Міжнародної конференції у Віченці пріоритетним напрямком роботи тамтешнього Інституту досліджень суспільної та релігійної історії стала історія країн Центральної та Східної Європи, зокрема України. За словами професора Граціозі, 12 жовтня у Римі відбудеться семінар на тему українського Голодомору, куди також запрошено провідних українських учених.

Надія ТИСЯЧНА, фото Бориса КОРПУСЕНКА, «День»
Газета: 
Рубрика: