Про «імунітет» до змін

У ситуації з Уляною Супрун, якій Окружний адмінсуд Києва тимчасово заборонив виконувати обов’язки міністра охорони здоров’я, запитань більше ніж відповідей. Окрім оцінки самої медичної реформи, про що ми неодноразово писали («День», №54 за 28 березня 2018 року та №136 за 1 серпня 2018 року), звернемо увагу на правові та політичні аспекти а також проаналізуємо, яку це зумовило реакцію журналістів та експертів. 

Отже, суд розглянув заяву про забезпечення адміністративного позову, подану народним депутатом від «Радикальної партії» Ігорем Мосійчуком. Відповідну заяву суд ухвалив частково, тобто Супрун заборонили «вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію повноважень міністра», але не заборонили «здійснювати повноваження, які були делеговані як заступнику міністра».

Які підстави? «Своє рішення суд мотивував наявністю ознак очевидної протиправності в тимчасовому виконанні першим заступником Міністра охорони здоров’я України повноважень такого міністра в термін, що перевищує один місяць з моменту наділення особи відповідними повноваженнями (27 липня 2016 року)», — йдеться на сайті Окружного адміністративного суду міста Києва.

Але цікавою є наступна мотивація: «Окрім того, суд врахував доводи позивача про те, що в 2015 році Супрун Уляна Надія отримала громадянство України і, водночас, досі перебуває в іноземному громадянстві (громадянство США), в той час як відповідно до Закону України «Про громадянство України» в Україні існує єдине громадянство».

ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Після рішення суду, пішла моментальна реакція представників влади. На захист Уляни Супрун стали як колеги по уряду, наприклад, віце-прем’єр-міністр Павло Розенко чи міністр зовнішніх справ Павло Клімкін, так і представники парламенту, зокрема перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко. Та що там казати, із заявами про підтримку одразу виступили прем’єр-міністр Володимир Гройсман та Президент Петро Порошенко. За словами глави уряду, це спроба «зупинити нове і повернути старе».

А от глава держави нагадав, що дав Уляні Супрун громадянство України перед тим, як вона стала виконувати обов’язки міністра охорони здоров’я. «Хочу наголосити, що питання громадянства належить до виключної компетенції Президента України. Я нещодавно мав зустріч із пані Уляною — і наголошую: пані Уляна є громадянкою України відповідно до указу, який підписав Президент Петро Порошенко». А ще зауважив: «Пані Супрун має повну підтримку Президента України. Я дуже ціную, що ми разом із пані Супрун, із урядом і парламентом, зробили в напрямку медичної реформи».  

Втім, питання громадянства все одно залишається відкритим. По-перше, на законодавчому рівні воно так і не врегульовано. Тобто мати друге громадянство, окрім українського, заборонено, однак немає механізмів для притягнення порушників до відповідальності. Чим власне і користаються чимало політиків і бізнесменів. А по-друге, здається, історія з Міхеїлом Саакашвілі нічого не навчила нинішню владу. Нагадаємо, спочатку Петро Порошенко за одну ніч надав громадянства екс-президенту Грузії, а потім, коли останній був використаний у внутрішньополітичних розборках і відіграв роль «торпеди» проти опонентів президента, так само за одну ніч він відібрав у нього громадянства. Щоправд, про скандал на весь світ і репутаційні втрати (пригадайте історію з затриманням Саакашвілі, «міхомайдан» тощо), у владі, здається, не переймалися.  

«Мене відверто дивує, що в мотивувальній частині ухвали про забезпечення позову Окружний адмінсуд Києва бере до уваги можливість подвійного громадянства Уляни Супрун, — пише в «Фейсбук» голова Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко. — Адже чинне законодавство передбачає принцип єдиного громадянства. Це означає, що для державних структур людина, яка може мати подвійне, потрійне чи якесь там громадянство сприймається виключно як громадянин України. І суд не може ставити це під сумнів, чи мотивувати чутками своє рішення. Якщо є питання до громадянства, що особа не відмовилась від попереднього, то це має вирішувати глава держави через комісію з питань громадянства та ДМС. Без сумніву, я не критикую питання терменів перебування в статусі в.о., але маніпуляції з громадянством роблять цю справу відверто заангажованою. Плюс позиватись треба до уряду, а не робити його третьою стороною».

Важливо підкреслити, що виглядає певним фарисейством одностайна підтримка влади медичної реформи і самої Супрун, коли натомість її роками не призначали повноцінним міністром. «Питання до політиків, які підтримують Уляну Супрун: чому ви поставили її під удар, тримаючи у статусі «виконувачки обов`язків»? Кабмін не робив подання до Верховної Ради, депутати не голосували. Навіщо робити з реформаторки заручницю? Якось дивно — збирати голоси за членство в НАТО та ЄС й не мати можливості за 2,5 роки призначити міністра. Що і хто не працює?», — запитує в «ФБ» журналіст Дмитро Тузов. 

Не потрібно забувати, що вся ця історія відбувається під час виборчої кампанії, а отже, ситуація має відповідний контекст. «Ви що, не розумієте, що це — банальна постановка з однією тільки метою: щоб завтра доблесно Порошенко її врятував, — пише експерт Микита Потураєв. — Або ви вважаєте, що суд у повністю підконтрольною Порошенку судовій системі раптом самостійно прийняв таке рішення? Або ви вважаєте, що депутат від партії, повністю контрольованої партнером Порошенка Рінатом Ахметовим, за особистою ініціативою пішов до суду, що контрольований Порошенком? Це ж навіть не Картковий будиночок — це Будинок, який побудував Джек. А, ну так — Петро».

Наступне засідання суду в даній справі відбудеться 15 лютого. «Розглядатиметься позов народного депутата Ігоря Мосійчука щодо відсутності в мене компетенцій (повноважень) до виконання обов’язків міністра охорони здоров’я України, — повідомила сама Уляна Супрун у «ФБ». — Нам не вперше відбивати атаки опонентів змін, мета яких паралізувати Міністерство та замінити нашу команду на зручну для їхніх схем. На нашому боці правда і право, а отже, за умови чесного розгляду справи знову переможемо». Цікаво — як у системі, в якій уся вертикаль влади фактично підтримала Супрун, можуть відбуватися «атаки опонентів» заради «їхніх схем»?

Підтримати Супрун біля стін Окружного адміністративного суду міста Києва закликало багато політиків і громадських діячів. «Це той самий реформований київський адмінсуд, який повернув на посаду Насірова. З великою вірогідність той же реформований суд 15 лютого взагалі зніме Супрун з посади, — вважає голова громадської організації «Центр протидії корупції» Віталій Шабунін (facebook). — І, звичайно, Порошенко тут ні до чого взагалі. До речі, рішення прийняв той самий суддя Каракашьян, який вирішив, що відома політична реклама Луценка є соціальною, і він же визнав незаконним призначення Ситника bit.ly/2TytoxQ. А знаєте, чому саме з цим судом трапилася така прикра випадковість? Бо саме в ньому розглядаються позови до всіх центральних органів влади».

За словами старшого партнера юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» Романа Марченка, Окружний адміністративний суд Києва мав право забезпечити позов Ігоря Мосійчука та зупинити повноваження виконувачки обов’язків міністра охорони здоров’я. «Ухвала є обов’язковою до виконання з моменту її оприлюднення, — каже він (bbc.com). — І діятиме вона до моменту її скасування, а таке може відбутися в двох випадках: якщо сам окружний суд визначить, що в ній більше немає потреби, або у разі апеляційної скарги, яку може подати Уляна Супрун. Невиконання рішення суду тягне за собою кримінальну відповідальність».

«Відставки Супрун не буде, — висловлює думку політолог Володимир Фесенко (facebook). — Це очевидно. Суди в черговий раз використовуються як інструмент впливу на кадрові питання і політичні процеси, зокрема передвиборчі. Тема Супрун дуже поляризує суспільство. З різних причин. Серед противників Супрун є дуже різні люди — Ольга Богомолець, Семен Глузман, Олег Ляшко і багато інших. Мотиви і підстави для критики Супрун у них також дуже різні. Це стосується і неоднозначного ставлення до медичної реформи. Кандидат на посаду президента України Олег Ляшко це чудово знає і намагається використати цю проблему в своїх передвиборчих цілях. Для прем’єр-міністра Гройсмана йдеться не просто про захист одного з членів Кабміну, одного з представників його урядової команди, а й про захист, збереження самої медичної реформи. Ідеологічна і політична боротьба навколо реформ під час виборів об’єктивно загострюється. І дискутувати варто не тільки про особистості, а й про зміст та стан реалізації реформ, їх долю після виборів. Це було б корисно і для політиків і для виборців».

Для виборців важливо стежити за судовим процесом щодо Уляни Супрун, адже як бачимо, окрім питання медичної реформи, тут забагато правових і особливо політичних аспектів. А отже, це стосується не тільки здоров’я людей в прямому сенсі цього слова, а й щодо їхніх політичних уподобань під час двох виборчих кампаній цього року.