«Тільки той, хто солідарний з Україною, може називатися справжнім європейцем...»
Президент Європейської Ради Дональд Туск в п’яту річницю розстрілів на Майдані та початку російської агресії виступив із історичною промовою у Верховній Раді
19 лютого в українському парламенті пройшло спеціальне засідання з нагоди п'ятих роковин початку збройної агресії Російської Федерації проти України за участю президента Європейської Ради Дональда Туска. Організатором заходу був комітет Верховної Ради у закордонних справах. Виступи перших осіб української держави — голови Верховної Ради Андрія Парубія, прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, а особливо Президента Петра Порошенка — мали багато точних і правильних посилів, однак не були позбавлені зайвого пафосу. Виступ же Дональда Туска був стриманим, аналітичним і прагматичним, причому виступив він української мовою.
«Коли потрібно — герої, коли потрібно — прагматики. Так сьогодні бачить вас світ, — підкреслив під час промови Дональд Туск. — Дякую вам за вашу європейськість. Завжди пам’ятатиму прапори із золотими зірками на Хрещатику під час революції та «Оду радості» (гімн Євросоюзу. — Ред.), яка лунала по всій Україні. Часто повторюю своїм колегам: «Не вчіть українців бути Європою, вчіться у них бути Європою».
Президент Європейської Ради ще раз подякував захисникам України, які боронять свою Батьківщину від агресора. За словами Туска, «тільки той, хто солідарний з Україною, може називатися справжнім європейцем». «Скажи, що ти думаєш про Україну і я взнаю, що ти думаєш про Європу», — зазначив Дональд Туск. Він процитував Папу Івана Павла Другого про те, що без незалежної Польщі немає вільної Європи і наголосив: «Немає безпечної Європи без безпечної України, а точніше сказати — немає Європи без України!»
19 ЛЮТОГО 2019 РОКУ. ПІД ЧАС ЗАСІДАННЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ ПЕТРО ПОРОШЕНКО ПІДПИСАВ ЗАКОН «ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ (ЩОДО СТРАТЕГІЧНОГО КУРСУ ДЕРЖАВИ НА НАБУТТЯ ПОВНОПРАВНОГО ЧЛЕНСТВА УКРАЇНИ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ ТА В ОРГАНІЗАЦІЇ ПІВНІЧНОАТЛАНТИЧНОГО ДОГОВОРУ)»
«Європа ніколи не визнає анексію Криму, не відмовиться від санкцій, доки росіяни не виконають своїх зобов’язань. Європейський Союз не змириться з жодним актом насильства в Азовському морі. В цьому Європейський Союз і надалі буде єдиним», — запевнив президент Європейської Ради. За його словами, Євросоюз визнає європейські прагнення України та схвалює її вибір.
Під кінець свого виступу Дональд Туск дав п’ять поряд українцям. «Можливо, приймете мої поради, бо вони походять від самого серця, — сказав він. — По-перше, не завдайте один одному надмірної шкоди на найближчих виборах... Внутрішні конфлікти є найбільшим подарунком для третьої сторони. Друга порада: вдумливо оминіть спокуси радикального націоналізму і популізму... Третя порада: не наслідуйте сусідів і європейських політиків, які хочуть усіх переконати, що демократія, заснована на свободі, правах людини, повазі до меншин, свободи слова — це пережиток минулого, застаріла модель держави, а зараз настає час авторитарної демократії. Четверта порада: будуйте разом доброчесну державу. Не буду тут читати лекції про корупцію... І остання порада: повірте у молодь».
ЄВГЕН МАРЧУК ВПЕРШЕ З ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ ТРИБУНИ ПОДІЛИВСЯ НЮАНСАМИ МІНСЬКИХ ПЕРЕГОВОРІВ
Однак не тільки виступ поляка справив враження в цей день. Серед низки промов українців можна виділити також виступ Представника України у Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на Донбасі Євгена Марчука, який зокрема поділився «секретами» переговорного процесу: «Коли зараз, проводячи переговори в Мінську... А вони, до речі, починаються за участю представника України, представника Росії та тільки модератора ОБСЄ — більш нікого немає. І саме там говориться відверто, оскільки і я, і пан Гризлов давно знаємо один одного, ми говоримо дуже відверто і говоримо таке, що може не подобатися заздалегідь. А потім, коли вичерпується на такому рівні переговорний процес, за потребам ми запрошуємо представників ОРДО-ОРЛО. Тобто, щоб було зрозуміло, що Тристороння контактна група — це переговори у форматі «Україна — Росія — ОБСЄ», а ОРДЛО запрошується, якщо є проблема. А далі там уже йде великий стіл переговорів».
І додав: «Найголовніша зброя у війні з Росією, крім безумовно, Збройних сил, — єдність нашого українського суспільства. У Мінську допомагає те, що ти знаєш, що той, хто проти тебе розуміє, що в тебе за плечима могутні Збройні сили та консолідована українська нація. В найголовніше — нам допомагає те, що ми стовідсотково переконані, що Україна переможе».
«ПРОМОВА ТУСКА БУЛА СИЛЬНОЮ, НАТХНЕННОЮ І, ГОЛОВНЕ, ЧЕСНОЮ»
Сергій СОЛОДКИЙ, перший заступник директора Центру «Нова Європа»:
— Виступ Туска цілком можна віднести до історичних — промова була сильною, натхненною і, головне, чесною. Один із ключових представників Євросоюзу українською мовою виступив не з позиції менторства і повчань, яке часом властиве для закордонних топ-візитерів, а з позиції друга, який добре відчуває переживання українців. Можна було очікувати, що Туск зосередиться насамперед на успішних історіях партнерства України та Євросоюзу — він міг би перераховувати численні ініціативи з підтримки українців; міг би робити більший акцент на європейській протидії російській агресії... Між тим Туск обрав чесний, самокритичний тон, що не могло залишити байдужим жодного слухача. «Ви встояли, хоча ваші партнери не завжди допомагають вам так, як належить». Не пригадую жодного іншого західного лідера, який би про це настільки ж відверто заявив. Хоча чимало європейців у курсі скептичного ставлення українців до всіх відтінків дипломатичних декларацій: «ми стурбовані», «ми занепокоєні» і як варіант «ми глибоко стурбовані»...
Можливо, було б значним перебільшенням порівняти виступ Туска з історичним виступом Кеннеді, коли американський президент сказав культове Ich bin ein Berliner, демонструючи солідарність із мешканцями міста в облозі. Лейтмотивом промова президента Європейської Ради по своїй суті так само могла б стати фраза: «Я — українець». Для мене настільки ж пам’ятним в українському контексті був виступ колишнього американського президента Білла Клінтона на Михайлівській площі 2000 року, коли він звернувся до всіх українською мовою: «Борітеся — поборете».
Відчувалося, що для самого Туска цей виступ має велике значення, кожне слово, кожна репліка була доречною, небанальною, щирою. Робота Туска як президента Європейської Ради завершується наприкінці цього року, тому, можна сказати, звернення в українському парламенті мало носити підсумково-символічний характер. Водночас ця промова може мати і програмний характер для подальшої політичної кар’єри Туска в Польщі — торішнє соціологічне опитування в цій країні показало, що він користується найбільшою довірою з-поміж польських політиків. Цього року в Польщі також мають відбутися парламентські вибори — не пізніше листопада. Я би не виключав, що його перша порада, яка стосувалася виборчих перегонів, могла бути адресованою і полякам. Прохання не завдавати одне одному надмірної шкоди на найближчих виборах, бо цим скористається Росія, актуальне, вочевидь, не лише для України.
