Яке майбутнє у Джарилгача?

Джарилгач — найбільший незаселений острів Європи, розташований у Каркінітській затоці Чорного моря. Протягом останніх років це місце стає дедалі популярнішим серед туристів. Дика природа, відкрите море, довгі піщані пляжі приваблюють десятки тисяч відвідувачів.

Однак говорячи про красу острова, не можна забувати про негативний вплив, спричинений людьми. «День» неодноразово писав про проблеми острова. Один із останніх матеріалів на цю тему — «Хто захистить Джарилгач?» від 10 вересня. Наразі актуальними залишаються такі питання, як безконтрольний туризм та інфраструктура, відсутність адекватного зонування території Нацпарку «Джарилгацький» та ДП «Скадовське дослідне лісомисливське господарство», браконьєрство і контроль за виловом живих біоресурсів, захист тварин і птахів.

БІЛЬШЕ УВАГИ ОСТРОВУ

Вирішення цих та інших проблем Джарилгача має бути знайдено в концепції розвитку острова, яку повинна розробити робоча група, створена розпорядженням голови Херсонської ОДА Юрієм Гусєвим 1 жовтня. До складу групи ввійшли представники профільних відомств ОДА, міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, місцевого самоврядування, туристичного бізнесу, екологи, науковці, громадські активісти.

Протягом місяця робоча група має напрацювати пропозиції щодо концепції розвитку острова і надати їх голові ОДА. 8 жовтня відбулася перша зустріч групи, на якій головував Юрій Гусєв. Голова правління ГО «Українська природоохоронна група» Олексій ВАСИЛЮК розповів «Дню» про питання, які порушувалися на зустрічі, а також своє бачення щодо вирішення першочергових проблем Джарилгача.

За його словами, є кілька причин, через які почався цей процес. З одного боку, є ініціатива профільного міністерства та комітету Верховної Ради щодо розширення Нацпарку «Джарилгацький». З іншого — особисте зауваження президента Зеленського про те, що неконтрольоване відвідування шкодить острову. Крім того, раніше був круглий стіл за ініціативи екснардепа Ігоря Луценка, до якого онлайн долучалися і представники влади, і зацікавлені громадські організації. Усе це, говорить Олексій Василюк, дало поштовх і привернуло більше уваги до острова і Національного парку зокрема.

ТЕРИТОРІЯ

«Коли планували парк, він мав включати майже всю територію Джарилгацької і частину Каркінітської затоки. Відповідно, планувалося розділення на зони: заповідна, рекреаційна, господарська. Територія велика, мало вистачити для різних видів діяльності. Але у 2009 році парк створили поспіхом і до нього увійшов фактично сам острів, який майже повністю юридично належить Скадовському лісгоспу. Це призводить до непорозумінь. Але, наскільки я знаю, тривають переговори між керівництвом лісагентства і Мінприроди про передачу землі парку», — коментує Василюк.

ТУРИСТИ

Інша проблема, яка у всіх на слуху, — неконтрольоване відвідування острова туристами, особливо влітку. Відпочивальники залишають після себе чимало сміття. В певні періоди (травень, вересень) туристи заважають перелітним птахам. Перебуваючи на мілководді острова, люди знищують масу рідкісних організмів та оселища, задля збереження яких острів отримав міжнародний охоронний статус. До того ж, ці акваторії є і ключовими нерестовищами багатьох рідкісних та промислових видів риб. Тому, зауважує Олексій Василюк, доцільним буде введення сезонної заборони відвідування острова в час міграції птахів, а також можливе встановлення граничної кількості людей, які одночасно можуть перебувати на Джарилгачі.

«Люди їдуть на острів відпочивати і їм треба створити якісь мінімальні умови, звичайно — без капітальних споруд. Щоб було позначення, де пляж, куди можна ходити, куди ні», — каже Олексій.

ПРОМИСЕЛ

Окрема тема — промисел на острові. Думки різні, хоча тут теж можна дійти згоди.

«Ми як представники екологічної організації хотіли б мінімізувати промисел, але я розумію, що це призведе до соціальної напруги. З іншого боку, люди мають розуміти, що на всій території парку займатися промислом теж не можна. Має бути зонування, і все легально, з повагою один до одного. В суворій охороні має бути частина прибережної лінії і акваторії, адже там розташовані рідкісні види рослин, риб, крабів», — говорить Василюк. 

За словами Олексія, в робочій групі зібралися люди, які мають схоже бачення більшості проблем, а значить, у перспективі спільна робота може бути ефективною.

«Є реально шанси, що в найближчі місяці буде указ президента про розширення парку і зміна зонування, яка всіх влаштовуватиме значно більше, ніж є сьогодні. І, можливо, вже з наступної весни ситуація на острові покращиться», — вважає Олексій Василюк.