Скільки коштує окупанту Крим?

Останніми днями активізувалась дискусія щодо водопостачання до окупованого Росією Криму. Як відомо, після анексії 2014-го подача води на півострів по Північнокримському каналу, що з’єднує головне русло Дніпра з островом, була припинена. Через відсутність дніпровської води зрошуване землеробство Криму зазнало серйозних збитків. І ось днями екс-глава кримського уряду Анатолій Могильов заявив (112.ua), що українській владі слід відновити подачу до Криму дніпровської води «на економічній основі».

На що одразу різко відреагував голова меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат Рефат ЧУБАРОВ, назвавши таку ідею «абсолютно неприйнятною». «Люди, які пропонують продавати воду в Крим, сором’язливо обходять низку важливих питань. Те, що надходитиме до Криму, в першу чергу буде використовуватися на зміцнення військової сфери, — заявив Чубаров у відеоблозі в «Фейсбуці». — Питання води може розглядатися в контексті деокупації Криму, звільнення політв’язнів. Це не просте питання».

Рефат Чубаров нагадав про події грудня 2015 року, коли до Криму перестала надходити електроенергія з материкової частини України, після чого питання забезпечення анексованого півострова «набуло характеру міждержавних відносин».

Насправді, для України і світу дуже важливо зробити перебування півострову у складі Росії дуже дорогою платою за свої імперські амбіції і історичну міфологізацію, щоб Путін і його поплічники перестали повторювати, що «Крим — це закрите питання». «На сьогодні день Крим обходиться російському бюджету в кілька мільярдів доларів на рік. Внутрішній голос старого економіста підказує мені, що їх втрати по Криму обчислюються в цілому (з урахуванням санкцій та інших складових цього процесу) близько 1% ВВП», — заявив нещодавно головний редактор видання BlackSeaNews Андрій КЛИМЕНКО (glavred.info).

Для України кримський півострів ніколи не буде закритим питанням. Що потрібно зробити, аби вирішити його на нашу користь?

БЛОКАДА С.ЧОНГАР ХЕРСОНСЬКА ОБЛ. / ФОТО ЄВГЕНА МАЛОЛЄТКИ

«УКРАЇНА НІЧОГО НЕ МАЄ ПОСТАЧАТИ В ОКУПОВАНИЙ КРИМ»

Борис БАБИН, представник Президента в АР Крим:

— Ми неодноразово раніше казали, що оскільки окупанти мають величезні проблеми забезпечення водою промисловості Криму, військових структур і окремих секторів сільського господарства, то Росія буде всіляко намагатися, в тому числі через шантаж, погрози та корупцію, схилити Україну до постачання води на окуповану територію півострова. Це не секрет, і ситуація тут досить очевидна. В цьому Росії будуть допомагати як агенти впливу, так і, вибачте, «корисні ідіоти». І тиск цей буде дуже спекулятивним із акцентом на гуманітарні проблеми та людський фактор. Можливість відновлення постачання води на Крим існує.

На мою думку, важливою є заява голови меджлісу Кримськотатарського народу Рефата Чубарова, який наголосив, що подача води на Крим негативно вплине на деокупацію півострова. Україна зі свого боку зробить все належне, щоб такої здачі національних інтересів не відбулося. Тим паче, що згідно з юридичним аспектом всі потреби окупованих територій мають забезпечуватись самим окупантом. Тобто Україна не має нічого постачати в окупований Крим. Це цілком обов’язок Росії. Якщо взяти моральний аспект, то запевняю, що населення Криму не має потреби в цій воді. Ця вода потрібна виключно для промислових та сільськогосподарських потреб.

Таким чином відновлення водопостачання до Криму буде лише сприяти зміцненню позицій окупанта. Це все одно, що самому собі поцілити в ногу. Всі інші питання, які торкаються гуманітарної сфери, з боку України реалізовуються. Ніяких перешкод з боку України для українських громадян немає. Окупована територія відвідується вільно. Щомісяця територію розмежування з Кримом перетинають мінімум 100 тисяч осіб. Великих черг там немає, гуманітарні умови дотримані.

Щодо ціни окупації Криму, то тут треба розрізняти низку аспектів. Одна річ, які втрати понесла і несе Україна, а інша — ціна, яку має заплатити держава-агресор. Петро Порошенко дуже вірно говорить, що окупант має заплатити максимальну ціну за окупацію Криму. І нехай Росія максимально витрачається на утримання півострова, який він окупував. На жаль, на сьогодні не існує реальних механізмів для того, щоб з Росії, як агресора, отримати компенсацію шкоди, яку вона завдала. Це, звичайно, не означає, що в цьому напрямі не треба працювати.

«Є ЛЮДИ, ЯКІ МАЮТЬ НА ТЕРИТОРІЇ ДЕРЖАВИ-АГРЕСОРА ВЛАСНІ ІНТЕРЕСИ, І ВОНИ МОЖУТЬ СТАТИ ВАЖЕЛЕМ НА КОРИСТЬ ОКУПАНТА»

Андрій СЕНЧЕНКО, голова руху «Сила права»:

— Єдиний принцип у стосунках з окупованими територіями полягає в тому, що ми маємо зробити все для деокупації наших територій. Це торкається як окупованих частин Донбасу, так і Криму. У нас для цього немає великого спектру можливостей. Ми розуміємо, що військовий спосіб деокупації буде причиною багатьох жертв. Нам необхідно укріплювати українську армію, як важливий фактор тиску, адже з беззубою країною ніхто рахуватись не буде. Але поки агресора стримує армія, в атаку має йти українська дипломатія. В цьому плані необхідний максимальний тиск на державу-агресора. Тобто необхідно підвищувати ціну окупації. Але для того, щоб ми вимагали від наших партнерів підвищувати санкційний тиск на Росію, треба самим не торгувати з ворогом.

На сьогодні перекриття Північнокримського водного каналу — це найбільша проблема окупанта в Криму. Всі інші питання вони можуть вирішити. Газ, електроенергія, логістика постачання товарів — все це в їхніх силах. А ось вода — це проблема, яку вони не розв’яжуть ніколи. Для цього є лише один спосіб — повернути Крим Україні. Вибачте, але якщо в Криму висихають кущі, то це ціна окупація. Не треба було окуповувати українську територію.

В цьому плані те, що суспільство починають тестувати щодо можливості повернення постачання води до Криму, означає, що Росія через конкретні сили намагається без відновлення територіальної цілісності України вирішити власну проблему. На моє глибоке переконання такі люди мають стати об’єктом увагу українських спецслужб. Тут є очевидні ознаки державної зради. Українські громадяни не можуть допустити цього, адже триває тестування можливості чергової зради. По факту — це спроба остаточно здати Крим. Нагадаю, що 2014-го сума хабара за те, щоб відкрити постачання в Крим води сягала 20 млн доларів. Вважаю, що ця сума нині стала набагато більшою. Але радше всього торги ідуть іншого плану. При владі є люди, які мають на території держави-агресора власні інтереси, і вони можуть стати важелем на користь окупанта.

«НЕ МОЖНА ДОПОМАГАТИ ОКУПАНТУ СТВЕРДЖУВАТИСЬ НА НАШИХ ТЕРИТОРІЯХ»

Ескендер БАРIЄВ, голова правління Кримськотатарського ресурсного центру, член меджлісу кримськотатарського народу:

— Нагадаю, що громадська блокада окупованого Криму розпочалась у вересні 2015-го року. В січні 2016-го згідно із Законом «Про вільну економічну зону в Криму» вийшла постанова Кабміну №222, в межах якої було врегульовано питання так званої блокади. Тоді було припинено постачання до Криму товарів. Отже, Крим певною мірою ізольований від материкової частини України, але окупант має усвідомлювати, що такою є ціна його дій. Це не Україна відібрала частину російської території, це Росія відібрала частину української території.

Сьогодні чомусь знову починається розмова про можливе відновлення водопостачання до Криму. Прикметним є те, що про це почали говорити і деякі українські чиновники. А це досить симптоматично. Я не виключаю, що в цьому питанні досить щільно працюють російські «представники» в Україні. За чотири роки, як було припинено постачання води на півострів, ґрунтові води були повністю використані. Це не гуманітарна катастрофа, але для промисловості і сільського господарства — це є великою проблемою. І цю проблему розв’язували раніше за рахунок материкової України. Тобто це була гармонійна і повноцінна система, яка була зруйнована з приходом росіян.

Тепер у кримських криницях з’явилась солена вода. Ціна води зросла в п’ять разів. Нехай тепер Росія, як країна окупант думає як вирішувати це питання. Але ми маємо пильнувати за тим, що російська «п’ята колона» через український політикум та інші сфери не змогла протиснути хибну думку про те, що Україна має відновити постачання води на окуповану територію. Наголошую — це не тому, що Україна погана і не піклується про своїх громадян. Навпаки. Я переконаний, що треба забезпечити максимальний контакт українських громадян по всій Україні і в тому числі на окупованих землях. Але не можна допомагати окупанту стверджуватись на наших територіях.