Події

19 липня минає 70 років від дня народження письменника, журналіста і літературознавця Василя Чухліба. Та, на жаль, його біографія вклалася у 56 неповних років, а за нею, за словами сина Тараса, повоєнне дитинство, юнацьке кохання, романтика молодості, переїзди з місця на місце, побутові труднощі, журналістські підробітки та редакторська «рутина»... Василь Чухліб розпочав активно писати і друкуватись у 60-х, хоча творчий злет припав на 70—80-ті. Людина скромна й чесна, він дуже любив писати про простих людей. Тому, по суті, кожен його нарис ставав справжнім невеликим художнім твором, «поетичною» біографією людини. Разом з колегами з обухівського часопису вдалося повернути з небуття письменника доби Розстріляного Відродження Григорія Косинку. Окрім того, збирав матеріали та публікував статті про своїх земляків Андрія Малишка, Калістрата Анищенка, Михайла Коцюбинського та Олександра Довженка. Директор Обухівського музею Юрій Домотенко згадував Василя Чухліба як розважливого, ѓрунтовного, тонкого гумориста — з тих, що творять тихенько. «Як письменник, талановитий у мініатюрах, як журналіст — хороший нарисовець». Літературознавці відзначають, що Василь Чухліб був не лише автором малої прози — новел, етюдів та мініатюр, але й одним з кращих дитячих письменників України. Багато оповідань для дітей є автобіографічними, літературні герої життєрадісні та кмітливі, непосидючі та допитливі, вчаться дружити й допомагати старшим. Ці історії свого часу публікували дитячі журнали «Малятко», «Барвінок», «Соняшник». Твори Василя Чухліба ввійшли до підручників, читанок та хрестоматій для молодших школяриків. Більше того, за збірки оповідань і казок «Олень на тому березі» (1987), «Куди летить рибалочка» (1991) та «Колискова для ведмедиків» (1995) здобув Літературну премію імені Лесі Українки, — повідомляє Анна ВАКУЛЕНКО, Літня школа журналістики «Дня».

На створення цієї духової української енциклопедії знадобилося десять років. Це — копітка праця 250-ти теологів і катехитів із кількох країн Європи. І це перша книга, яка об’єднуватиме українську церкву, вчитиме віри рідною мовою й популяризуватиме віру східної традиції (київську віру) у світі. «Так було в історії, що дуже часто українською мовою перекладалися інші богословські тексти, інші катехизми. Ми ж написали українською. І це не є переклад — це текст, який зродила наша церква», — наголосив Глава УГКЦ Блаженнійший Святослав (Шевчук). «Дуже знаменно, що Катехизм вийшов саме зараз, коли святкуємо 20-річчя відновлення нашого катехитичного служіння в Україні після виходу нашої Церкви з підпілля», — додав він. Блаженнійший Святослав висловив сподівання, що завдяки Катехизмові люди краще пізнають свою віру, традицію своєї Церкви й житимуть відповідно до тієї віри, яку прийняли: «Зараз живемо у світі, де є абсолютна релігійна ігнорація. Навіть ті люди, які вважають себе віруючими, не знають правд віри Церкви, до якої належать, і це спостерігається по цілому світу. Думаю, Катехизм буде одним зі способів допомогти нашим людям пізнати віровчення своєї власної церкви». Уже видано 25 тис. примірників Катехизму «Христос — наша Пасха», найближчим часом видрукують ще тридцять п’ять. І це тільки перший тираж, який розішлють по всіх єпархіях УГКЦ. Заплановано також подальші презентації унікального видання — і в Україні, і за її межами — в Австралії, Бразилії, Аргентині, США, Канаді, — тобто там, де є українські громади. Згодом заплановано переклад книжки іншими мовами, якими говорять віряни УГКЦ, повідомляє Соломія ОСТРОВСЬКА, Львів.

Справжнім подарунком тим, хто не встигає читати, але любить хорошу літературу, є новинки мистецької агенції «Наш Формат». Так, відтепер «Залишенець. Чорний Ворон» — в аудіоформаті! Твір став культовим для сотень тисяч українців, які цікавляться історією національної боротьби ХХ століття. Як відомо, «Наш Формат» видав найкращі надбання світової та української літератури, яка входить у навчальні програми середніх шкіл та університетів. За словами менеджера агенції Таміли Ташевої, згадана аудіокнига Василя Шкляра є прикладом, коли чи не вперше в Україні її зроблено за найкращими світовими стандартами, тобто звуковому оформленню приділено так багато уваги! До слова, твір звучить голосом заслуженого артиста України, протоієрея УПЦ КП Петра Бойка (він же й озвучував «Берестечко» Ліни Костенко і «нашформатівський» «Холодний Яр» Юрія Горліса-Горського).

Ще одна новинка — історичні мемуари «Навіщо я народилась дівчинкою? Сексуальні «подвиги» радянських визволителів» — «опрацювання» книжки видавництва «Зелений пес», який започаткував серію видань з правдивої, «нетабачної» історії. Це спогади німкені Габі Кьопп, яка у віці 15 років стала жертвою сексуального насильства радянських солдатів. У Німеччині книга викликала небувалий резонанс, адже жінки неохоче діляться подібними спогадами, та й ставлення до цих тем із часом змінювалось. І хоча про Другу світову війну, і зокрема про звірства нацистів на окупованих територіях, існує багато документальних та художніх творів, — за висновками дослідників, близько двох мільйонів німкень різного віку було зѓвалтовано «визволителями», і більшість із них піддавалися насильству неодноразово, — повідомляє Анна ВАКУЛЕНКО, Літня школа журналістики «Дня».

У серії «12 балів», що її започаткувало видавництво братів Капранових «Зелений пес», вийшли друком оповідання для дітей про відомих українців, яких суспільство знає за стереотипами з радянських часів. Це видання: «Леся Українка і я», «Княгиня Ольга і я», «Бандера і я» та «Мазепа і я». Читач 10-12 років разом з головними героями, такими ж звичайними школярами, веде власне розслідування про цікаву їм особистість. Легка мова та карколомна інтрига тримають увагу читача до останньої сторінки. Ті книжки як додатковий матеріал запросто можна використовувати на уроках історії та літератури. Мотивація для школярів надвелика: не лише хороша оцінка — 12 балів, а й прагнення дізнатись більше, знати правду та своїх героїв. Також до друку готують видання про Тараса Шевченка, Миколу Миклухо-Маклая, Марусю Чурай та Олексу Довбуша, — повідомляє Анна ВАКУЛЕНКО, Літня школа журналістики «Дня».