Я кажу собі: людина помічає у світі лише те, що вже несе у собі.
Антуан де Сент-Екзюпері, французький письменник

Налаштуватися на зиму

Мар’яна САВКА. Тихі віршики на зиму/ ілюстрації Ольги Кваші – Львів: Видавництво Старого Лева, 2016
1 січня, 2017 - 13:45

А згадаймо власне дитинство – чиста радість від першого снігу, очікування дива, особливе передчуття зимових свят, неймовірний запах вдома – хвої, випічки, мандаринок. Зима мала смак, запах, кольори і безліч важливих для нас, тоді ще малят, атрибутів. Співання колядок всієї родиною? Майстрування Різдвяної зірки? Величезні бабусині рулети з маком і вишнями? Паперові сніжинки на вікнах? Мокрі рукавички на батареї після активного катання на санчатах? У кожного вони були свої, але кожен з цих атрибутів і зараз може вмить повернути нас у дитинство, витягти назовні той особливий стан віри у дива, передчуття свята і світлої радості від зими як такої.

І навіть тоді, коли за вікном похмуро й сіро, а хочеться рипучого свіжого снігу і яскравого сонця, створити собі справжній зимовий настрій зовсім нескладно. Серед речей, які можуть у цьому допомогти, – і книжка Мар’яни Савки «Тихі віршики на зиму». Разом з атмосферними ілюстраціями Ольги Кваші, 13 «засніжених» віршів окутують читача особливим настроєм – радісним і спокійним водночас.

Ця книжка добре читається ввечері. Готуєш собі гарячий чай чи какао, включаєш торшер чи нічник, вкриваєшся теплою ковдрою і читаєш ці вірші, а за вікном – темна зимова ніч. Це ж все-таки тихі віршики. Читати цю книжку дітям – суцільне задоволення, але не менше задоволення читати її собі, дорослому читачу. Мар’яна Савка «виплітає» тиху святкову атмосферу, налаштовує наші «антени» на віру в дива, на любов і гармонію.

«…Виходить вечір в крисані теплій,

І сніг іскриться на сивих бровах.

А понад світом – звізда вертепна

І Бог – предвічний, і радість –  нова…»

Окрім такої дуже настроєвої поезії, у книжці є і сюжетні вірші, які точно припадуть до смаку дітям – наприклад, про малесеньке зайчатко, яке лишало на снігу сліди від своїх п’яточок, і по цих слідах за вухастиком йшли вовки і лиси. Але дітки змайстрували зайчику санчата, щоб хижі звірі його не вислідили і не наздогнали. Або вірш про доброго теслю, у якого взимку дуже багато роботи – він майструє дітям санчата й іграшки. Або про Святого Миколая, який на санях розвозить дітям подарунки. Або ціла історія про родину мишенят, в якій захворіло найменше мишенятко, і врятувати його може лише золотий горішок, що висить на ялинці в людській оселі. Але біля ялинки весь час чатує кіт…

Ще один плюс цих віршів – більшість з них дуже легко запам’ятовуються, тож для таких любителів цитувань різних віршів під різні настрої та події, як я, – це просто знахідка.

І ще раз згадаю про атмосферні ілюстрації Ольги Кваші. Разом з віршами Мар’яни Савки вони створюють дуже цілісну і настроєву книжку. Особливо мені подобається вдало обіграний образ мережива на кожному розвороті, влучні кольори і фактури.

Тож, якщо ви вже формуєте окрему зимову добірку дитячих книжок і читаєте їх у передсвяткові й святкові дні – то ця книжка туди пасуватиме. Якщо ж ще ні – то «Тихі віршики на зиму» Мар’яни Савки можуть стати початком, першою у колекції книжок для «святкового настрою». А згодом ці спільні родинні читання переростуть у прекрасну традицію і стануть ще одним атрибутом зимових свят.

Марія СЕМЕНЧЕНКО. Фотографії Івана ЛЮБИШ-КІРДЕЯ

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments