Всяка денаціоналізація зводиться до поганого виховання, до моральної недуги...
Олександр Потебня, видатний український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф

Про духовний всесвіт «мексиканського Фенікса»

Поезія Хуани Інес де ла Крус вперше вийшла українською мовою
3 грудня, 2015 - 15:34

В Інституті літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України днями представили перший том однієї з найцікавіших іспаномовних письменниць XVII ст. Хуани Інес де ла Крус (Львів: Видавництво Анетти Антоненко, 2015. — 192 с.). До книжки, переклад якої здійснив Сергій Борщевський, увійшла лірика, твори гумористичного й повчального характеру. Як розповіла автор передмови й приміток, відома дослідниця-літературознавець Тетяна Рязанцева, видання, що пропонує комплексне знайомство з творчою спадщиною мексиканської авторки сестри Хуани, вперше публікується українською мовою.

«Це перший внесок в ознайомлення українського читача з авторкою, чия творчість вважається найцікавішим явищем у літературах Латинської Америки колоніального періоду й одним із найяскравіших спалахів усього пізнього бароко, — прокоментувала «Дню» автор передмови й приміток до книги Тетяна Рязанцева. — На жаль, постать і творчість сестри Хуани Інес де ла Крус для вітчизняного читача — фактично загадка. В Україні ця авторка поки що відома майже винятково латиноамериканістам чи фахівцям з літератури іспанської Золотої доби. Чому її раніше не перекладали? Наразі важко сказати, очевидно, свою роль зіграла надзвичайна змістова та формальна складність її творів. У радянські часи, певно, мав значення ідеологічний фактор (більша частина життя письменниці минула у монастирі, а під кінець вона з досі достеменно невідомих причин зреклася творчості)... Так чи інакше, але перекладач знайшовся лише тепер... Символічно, до речі, що книжка виходить друком саме у рік 500-річного ювілею святої Терези Авільської, небесної покровительки іспаномовних авторів, яка й сама була обдарованою письменницею. Вихід цієї книжки відкриває для українських читачів новий пласт мексиканської літератури (яка у нас, м’яко кажучи, й так не надто широко представлена у перекладах). Разом з тим це відкриває для нас і нову сторінку в літературі складної і трагічної доби бароко, адже творчість сестри Хуани — це один з останніх потужних акордів епохи, до якої належали Луїс де Гонгора, Франсіско де Кеведо, Педро Кальдерон — ціла плеяда всесвітньо відомих іспанських авторів. Вони дали нам блискуче уявлення про побут і ментальність іспаномовного світу тих часів. Але це — тогочасна реальність чоловічими очима. Творчість сестри Хуани — можливість побачити жіночу версію картини доби, зі своїми проблемами, цінностями, прагненнями. І цей жіночий голос розповідає історію непересічної особистості, пов’язану з унікальним куточком світу. Сподіваюся, що поезія «мексиканського Фенікса» швидко знайде шлях до розуму й серця якнайширшого кола українських читачів, бо вона, передовсім, щира».

За словами Тетяни Рязанцевої, перекладати поезію не просто, але в цьому випадку оцінка роботи Сергія Борщевського — найвища. «У книзі вдалося дуже добре передати творчу манеру сестри Хуани, глибину її думки, зміни настроїв, гумор й ущипливість, — говорить дослідниця. — Сергій Юхимович спромігся відтворити неабияку формальну складність її поезії, зберегти в українській версії різноманітні, так би мовити, спецефекти барокового віршування, приміром, захопливу гру сенсів. У цих перекладах сестра Хуана заговорила живою українською мовою, залишившись такою ж освіченою, сміливою, ніжною й іронічною, якою знають її читачі іспаномовного світу. Окремо хотілося б відзначити й те, що у перекладах представлено практично все розмаїття жанрів і форм, якими користувалася поетеса XVII ст. Таким чином ці переклади пропонують не просто яскравий, а стереоскопічний творчий портрет сестри Хуани з урахуванням всіх важливих деталей. Це буде цікаво і літературознавцям, і викладачам, і студентам, і просто допитливим читачам. Важливо, нарешті, що це матиме продовження: в майбутньому український читач познайомиться з драматургічними та філософськими творами мексиканської авторки і зможе скласти повне уявлення про духовний всесвіт цієї незвичайної жінки».

Вадим ЛУБЧАК, «День»
Газета: