Незалежність церковна криє в собі думку про незалежність державну.
Василь Липківський, церковний реформатор, перший митрополит Української автокефальної православної церкви

Бойкотний символізм

Про знамення політичних протестів у спортивних змаганнях
25 квітня, 2018 - 11:30

У відповідь на отруєння Сергія Скрипаля та його доньки уряди Великобританії та Ісландії оголосили, що їхні представники не поїдуть на Чемпіонат світу з футболу в Росії. А 20 квітня 60 євродепутатів опублікували відкритий лист, де закликали уряди всіх країн ЄС не відвідувати змагання.

Хоча підписанти листа й погоджуються, що спорт може допомогти збудувати метафоричні мости, вони впевнені, що не можна тиснути Путінові руку на стадіоні та сприймати його гостинним господарем турніру, поки Кремль підриває справжні мости у Сирії, здійснює агресію в Україні, влаштовує хакерські атаки, кампанії дезінформації, втручання у вибори та намагається дестабілізувати ЄС.

Ініціювала заклик представниця фракції Зелених від Німеччини Ребекка Гармс, яка входить до делегації Європарламенту зі співпраці з Росією. «Путін не є хорошим господарем Чемпіонату світу, поки в Сирії та Україні триває війна», – наголошує Гармс.

У свою чергу євродепутат Гельмут Шольц, який відповідає серед представників німецької Лівої партії за питання, пов'язані з РФ, заклик Гармс не підтримав. «Я вважаю, що бойкот Чемпіонату світу з футболу, як і взагалі великих спортивних подій, найчастіше не приносить ефекту», – цитує Шольца DW.

На думку німецького євродепутата, політичні бойкоти та інші символічні жести нічого не змінять у реальних проблемних питаннях відносин між ЄС і Росією, а лише посилять версію подій Путіна та буде сприяти його подальшій підтримці серед російського населення.

Тим часом євродепутатка від Литви Лайма Люсія Андрікієне, яка представляє найбільшу фракцію Європейської народної партії, вказує на перераховані у листі діяння Путіна і підкреслює: «Зло треба зупинити, поки не надто пізно».

Андрікієне вважає, що чітка та рішуча моральна позиція урядів країн Європи та світу ще раз покаже неприйнятність агресивної поведінки Кремля в Сирії та Україні, а також придушення ЗМІ та опозиції в Росії.

Можливо, політичні бойкоти спортивних змагань, пов’язані з Росією, нічого, по суті, не вирішують, але, як показує історія, вони можуть бути, так би мовити, символічним знамення того, що незабаром відбудеться ще один «кінець історії».

МОСКВА – ЛОС-АНДЖЕЛЕС

Олімпійські ігри 1980 року в СРСР, які припали на розпал «холодної війни», стали апогеєм політичного протесту на спортивних змаганнях. Московську Олімпіаду бойкотувала більшість країн Заходу, зокрема США, ФРН, Японії, а також більшість ісламських держав. В Іграх взяли участь тільки країни комуністичного блоку та головним чином немусульманські держави Азії та Латинської Америки.

Ідея олімпійського бойкоту на знак протесту проти введення радянських військ в Афганістан народилася на зустрічі НАТО 1 січня 1980 року. Але ще раніше британські лейбористи обговорювали можливість бойкоту у зв’язку з переслідуванням радянських дисидентів і через обмеження на виїзд євреїв з СРСР. Загалом московську Олімпіаду в тій чи іншій формі бойкотували спортсмени з 64 держав. Як передбачає протокол символічного жесту, що анонсує наступні Ігри, на церемонії закриття Олімпіади зазвичай піднімається прапор її держави-організатора, однак у Москві був піднятий лише міський прапор Лос-Анджелеса, а не США.

Американські Ігри 1984 року бойкотували усі країни соціалістичного табору, крім Румунії, Югославії та КНР. Радянські газети писали, що рішення про неучасть СРСР в Олімпіаді було «прийнято на прохання трудящих» і «дружно підтримано всіма радянськими спортсменами». Як свідчать опубліковані згодом матеріали, воно ухвалювалося керівництвом СРСР в останній момент і не було прямою відповіддю на бойкот московської Олімпіади. А згодом відомі радянські спортсмени і спортивні діячі стверджували, що з політичної точки зору було б правильніше поїхати до Лос-Анджелеса і постаратися обігнати американців за кількістю завойованих медалей.

СОЧІ – ПХЕНЧАН

У серпні 2008 році газета Washington Post у зв'язку з осетинської війною запропонувала влаштувати американо-європейський бойкот зимових Олімпійських ігор 2014 року в Сочі. У той же день конгресмени США від Демократичної та Республіканської партій, а також співголови «групи підтримки Грузії» заявили про винесення на розгляд Конгресу резолюції про перегляд Міжнародним олімпійським комітетом місця проведення зимової Олімпіади-2014.

Через наявність проблем з правами людини в Росії неодноразово виказувались пропозиції щодо відмови від участі в Іграх. Проведення Олімпіади у Сочі також викликало критику з боку черкеських організацій, які домагаються визнання етнічних чисток під час Кавказької війни геноцидом та права на репатріацію для нащадків вимушених переселенців ХІХ століття.

Про відмову поїхати на Ігри в Сочі заявили президенти США, Німеччини, Франції Польщі, прем’єр-міністри Великобританії, Бельгії, Люксембургу та інші.

Ну, а в 2017 році виконком Міжнародного олімпійського комітету дискваліфікував Росію на підставі допінгового скандалу і доповіді Річарда Макларена про зловживання препаратами з боку російських спортсменів, що спричинило за собою формальне виключення РФ з числа учасників Олімпіади в південнокорейському Пхенчхані 2018 року.

ФРГ І ЗАХІДНИЙ БЕРЛІН

В історії чемпіонатів світу з футболу також були політичні бойкоти. Один з них був оголошений Радянським Союзом, який відмовився боротися за вихід на мундіаль 1974 року у ФРН і Західному Берліні. Збірна СРСР не змогла пробитися на турнір напряму і потрапила на стикові матчі зі збірною Чилі. Перша гра в Москві закінчилася з рахунком 0:0, а на матч-відповідь радянська команда просто не полетіла.

У Чилі в 1973 році відбувся державний переворот. Військові на чолі з Аугусто Піночетом відсторонили від влади уряд соціалістів і вбили президента Сальвадора Альєнде. На стадіоні «Сантьяго», де повинна була пройти повторна гра, відбувалися страти прихильників лівого руху. СРСР звернувся з офіційним запитом до ФІФА з проханням перенести гру на інший стадіон, так як «Сантьяго» «перетворений прихильниками військової хунти в концтабір», а «грати на полі, закривавлений патріотів, блюзнірські». ФІФА відповіла відмовою. Радянські футболісти на гру не полетіли, проте вона все одно відбулася. Чилійські футболісти символічно вийшли на поле і закотили м'яч у порожні ворота. Чилі віддали технічну перемогу з рахунком 2:0.

Можна вважати, що приблизно з таким же рахунком Захід і переміг СРСР в «холодній війні». Інше питання, чи доїде сьогоднішня Росія на«матч-відповідь».

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments