Чи пожаліє Бог кримчан?
Про моральність природи і аморальність людей
Твердження про те, що на людство звернені всі десять кар єгипетських, описаних в П’ятикнижжі, і кожен отримає те, на що заслуговує, зараз, можливо, найбільш актуальне. Причому причини їх – це складні метафори нашого буття. Людство діє десь так, як свого часу єгипетський фараон відмовою відпустити синів ізраїлевих накликав на свою країну покарання кров’ю, нашестям жаб, комах та сарани, мор худоби, виразки та нариви, громи та блискавки, тьму єгипетську та смерть первістків, та все рівно не завадив їх виходу з Єгипту. Людство вчинило так само, припускаючись все нових помилок, нових гріхів, нової аморальності. І ось настала Страсна п’ятниця, Христос зійшов на Голгофу для розп’яття, щоб досягти прощення гріхів людства. Потім Воскрес у всій своїй величі і людяності, як і тисячу років тому. А сьогодні бачимо – десять лих не зникли з нашого життя, а значить Бог не простив людям ні скаредності, ні брехні, ні насміхання над батьком та матір’ю, ні вбивств, ні перелюбу, ні вкраденого, ні суду неправедного і неправдивого свідчення. Людство порушило всі заповіді, і особливо десяту – не жадай дому ближнього твого, не жадай жони ближнього твого, ані вола його, ані осла його, ані всякої худоби його, ані всього, що у ближнього твого. Здається, у Кремлі ніхто цієї заповіді не засвоїв.
Хіба навіть після отої пісні, що приснилась Кобзарю, людству не слід би було схаменутися: «У всякого своя доля/ І свій шлях широкий,/ Той мурує, той руйнує,/ Той неситим оком/ За край світа зазирає,/ Чи нема країни,/ Щоб загарбать і з собою / Взять у домовину./ Той тузами обирає/ Свата в його хаті,/ А той нишком у куточку/ Гострить ніж на брата./ А той, тихий та тверезий,/ Богобоязливий,/ Як кішечка підкрадеться,/ Вижде нещасливий/ У тебе час та й запустить / Пазурі в печінки, — /І не благай: не вимолять/ Ні діти, ні жінка. / А той, щедрий та розкошний,/ Все храми мурує;/ Та отечество так любить,/ Так за ним бідкує,/ Так із його, сердешного,/ Кров, як воду, точить!.. / А братія мовчить собі,/ Витріщивши очі!/ Як ягнята./ «Нехай, — каже, — / Може, так і треба»./ Так і треба! бо немає/ Господа на небі!». Сьогодні лишається тільки дивуватися – яка реалістична картина! За те нам і кара…
Відомий кримський блогер Олександр Горний пише: «Помітно, що народ повільно звіріє, і це в Криму… Наскільки ще людям вистачить терпіння?» Ой, помиляється блогер – саме в Криму осередок озвіріння. В Криму зараз неймовірно важко. Але не всім! Ось інформагенція окупантів Кримінформ повідомляє, що: прибуток спікера парламенту Криму Владіміра Константінова лише за рік виріс в 3,1 рази, і це без доходів його будівельних підприємств, які переписані на дітей. Він задекларував 22,06 млн рублів прибутку, в той час, як в 2018 році мав 6,95 млн. Крім того, спікер замінив свій позашляховик Range Rover на новий BMW x7 M50d. До речі, а в 2016 році, коли Крим ще переживав кризу від окупації, спікер мав дохід 84 млн рублів. А щоб врахувати реальні доходи всієї його підприємницької діяльності, вірогідно, треба ці цифри помножити на 20, або й на 50.
За російської влади так звана «держрада» Криму стала осередком мільйонерів. Загалом з 75 депутатів більше мільйона за рік «заробили» 59 депутатів! Чи є ще де-небудь у світі такий «парламент»? Заступники спікера теж міліонери. Так, Єфим Фікс задекларував 6,7 мільйона рублів, Владімір Бобков 2,4 млн рублів, а його дружина 34,3 мільйона. Едіп Гафаров – сам «заробив» у окупантів 3,8 млн рублів, а його дружина 18,9 млн, хоча в попередньому році заробила лише 261 тисячу рублів. А заступниця спікера Алла Пономаренко – 1,6 млн, її чоловік 1,2 млн. Рекорд поставила депутат і індивідуальний підприємець Світлана Шабельникова – 137 млн рублів, за нею також 16 земельних ділянок, житловий будинок, 10 квартир, 25 нежитлових приміщень і будинків. «Бідніший» за неї депутат Микола Янакі – 61,7 млн рублів, а депутат Олег Свєшніков – 28,6 млн.
Воно б і нічого, але це на фоні середньої зарплати в Криму в 25 тисяч рублів, пенсії в 7-8 тисяч, зарплат вчителів 15-20 тисяч, лікарів 20-30 тисяч. І на фоні того, що за останній місяць ціни в Криму виросли від 30 до 50%. Хіба така «зарплата» «народних слуг» на фоні зарплат самого народу – це не крадіжка? Yakubetc Oksana пише в соцмережі, «Скоро людям їсти не буде чого, і купити не буде за що!» Люди пишуть: «Консоль» (будівельна фірма Константінова) відкрили, «Моноліт» (будівельна фірма Аксьонова) працює, а людям працювати не дають». Тетяна Терещенко зазначає: «Мені здається, що після 30 квітня всі вийдуть на вулицю, і народ не зупинити». Наївні. На днях в Сімферополі бачили, як в «Росгвардію» прибула колона автомашин, пристосованих для жорсткого розгону демонстрантів і протестувальників. Що люди проти них? Іван Піддубний: «Я вже подумую, а чи не краще переболіти цим коронавірусом, та вже спокійно ходити на роботу. Шансів вижити від корони 80%, а від голоду шансів вижити О%.» Ludvika Рapadopoulou: «Ну, якщо кримчани раби, то чому б не посадити їх на ланцюг? Так зручніше буде пилять бюджет, коли ніхто не бачить і не плутається під ногами».
При цьому Сергій Аксьонов ініціював введення кримінальної відповідальності за порушення режиму. Тепер штрафами навіть не обійдеться, вийшов на вулицю – потрапив у тюрму.
Тюрма для Росії – хіба це диво? По російських в’язницях ще сидять за вигадані, політичні звинувачення понад 100 українців, кримських татар. В Криму в їхніх сім’ях залишилися сиротами без батьків приблизно 200 дітей. Днями український консул у Ростові-на-Дону Тарас Малишевський за три дні відвідав 16 українських в’язнів сумління. Це п’ятеро фігурантів т.з. Ялтинської групи Хізб-ут-Тахрір, «другої бахчисарайської групи», а також Наріман Мемеджемінов, Олег Приходько, Енвер Сейтосманов. Нехай вас не дивують групи. Росіяни гребуть в тюрми людей пачками – так простіше шити справи, збирати «обмінний фонд» для політичного шантажу.
Прочитаєш, і постає питання: за що багатостраждальному Криму всі 10 кар небесних – анексія, окупація, фактична блокада під час пандемії, переслідування окупантів і арешти, суди та тюрми?
Виявляється, що самоізоляція і блокада стосується лише кримчан, на яких в парках і на вулицях полює поліція, і штрафує щодня не менше як 200-300 людей. Але сам Крим не закритий, багато оздоровниць заселяють туристами, які приїздять поїздами, автомобілями через міст, і прилітають літаками, і везуть з собою коронавірус, який поширюється дедалі активніше. Ось що пишуть у мережах. Альона Мозгова: «Толку з того, що сидим, Як везли цю заразу, так і везуть, треба приїжджих закрити, а не місцевих». Ігор Бульба: «Крим не для кримчан, кримська прописка як вирок». Сергій Дудченко: «Тепер в парках гуляє тільки поліція, в храмах моляться тільки священники, на роботу можуть ходити тільки чиновники, а громадяни повинні тільки зберігати свідомість і проїдати останнє». Віталій Гринів: «До 30-ти багато не доживуть. Народ по записам боргів в продуктових магазинах уже розрахуватися не може».
Кримська влада пішла шляхом більшовиків, і видала указ, щоб відкрили ломбарди і мікрокредитні організації. Таке було тільки під час голодомору в 30-х роках. RoksolanaToday пише: «Справжнє мародерство відкриття ломбардів під час карантину. В Голодомор таке було. Країна Ломбардія. Цинічне, ганебне, гидке, аморальне рішення». Aleksandr Oleschuk: «Віддати останнє золото, віддати в заставу квартиру чи дім, це явно не вихід… додалося ще одне «важливе» підприємство ломбард Крим-Капітал, який не очікувано судорожно обдзвонює своїх бідолашних клієнтів і витрушує з них проценти, які продовжує нараховувати». Інна Ігнатова: «Дякую дуже, а нирку де можна продати? А то золота вже нема». Микола Гордєєв: «Знаєте, цей бізнес мені нагадує, як фашисти в концтаборах «забирали» всі золоті зуби, знімали коронки. Ось хто їх дахом служить, той і є прихований нацист». Віктор Попов: «Нова вершина місцевого падіння».
Інша вершина – поліція «накрила» мережу будинків розпусти в Ялті, які створили дві жінки 40-ка і 44-х років, і працювали під дахом масажних салонів. При цьому бандерші активно рекламували свої салони, встановлювали ціни за інтим-послуги, видавали зарплату дівчатам. Кримінальна справа також порушена проти кількох чиновників російської адміністрації Джанкойського району, які за рахунок субвенцій бюджету купляли квартири для дітей-сиріт за ціну в три рази вищу, ніж справжня ціна квартири. Не посоромилися навіть у сиріт вкрасти, адже за правдиву ціну можна було купити житла в три рази більше.
За всі гріхи бог наказав Крим ще й посухою. В Сімферополі введена подача води по графіку – ранком з 6 до 9, і ввечері з 18 до 22 годин. Більшість водосховищ на півострові мають запас води не більше 30% їх обсягу. В таких умовах не може бути й мови про курортний сезон. А зрив його приведе до банкрутства практично всієї галузі.
Отже, чи пожаліє Бог кримчан, чи може, вони вже нагрішили настільки, що нема їм ніякого порятунку? Кобзар, мабуть, бачив далі всіх: «Україно! Україно!/ Оце твої діти,/ Твої квіти молодії,/ Чорнилом политі./ Московською блекотою/ В німецьких теплицях /Заглушені!.. Плач, Украйно!/ Бездітна вдовице!».
