Як крапля довбе камінь не дворазовим, а багаторазовим падінням, так і людина стає мудрою не від дворазового, а від багаторазового читання.
Джордано Бруно, італійський філософ епохи Відродження, поет, представник пантеїзму

Французькому генералу присвячується

Директору військової розвідки цієї країни слід нагадати: те, що Європа на помічала загарбання Гітлером сусідніх країн, призвело до світової війни
16 квітня, 2015 - 11:48
Валентин Торба
ФОТО REUTERS

25 березня 2015 року комісія французького парламенту з питань національної оборони і безпеки заслухала керівників спецслужб, у тому числі директора військової розвідки генерала Кристофа Гомара. Цей захід відбувався в контексті підготовки до розгляду проекту закону про розвідку. Генерал Гомар у своєму виступі зазначив про необхідність не довіряти сліпо даним розвідки США, з якою у французьких служб «чудові стосунки», а ґрунтуватися на своїх висновках, у тому числі й на французьких джерелах. Прикладом розбіжностей інформації двох розвідок Гомар навів конфлікт на сході України. На думку французького генерала, Росія не давала своїми діями приводу робити висновки про можливість повномасштабного вторгнення в Україну, і, як зазначив промовець, саме такий висновок французької розвідки був вірним.

«Росія не розгорнула ні командування, ні підрозділів служб тилу і постачання, ні польових шпиталів, що дозволяло б розглядати можливість військового вторгнення. Крім того, жодне із поєднань другого ешелону не скоювало жодних переміщень, — пояснив командувач французької військової розвідки і додав: — Подальші події підтвердили нашу правоту. І те, що російські військові були помічені на території України, це, скоріше всього, лише маневри (!), які покликані були здійснити тиск на українського Президента Порошенка, ніж реальна спроба вторгнення».

Французьке представництво російського інформагентства «Супутник» сприйняло такі заяви як весняний подарунок, розкрутивши тему того, що французька розвідка засвідчила начебто факт відсутності вторгнення на територію України російських військ. Ну, а російські політики в унісон і один поперед одного заклеймили натівську «брехню» щодо агресії Росії. І привід начебто був.

Звичайно, вирвані із загальної доповіді слова французького генерала Криштофа Гомара дійсно виглядають неоднозначно, тим більше в моїх очах — очах луганчанина, який особисто спостерігав минулого літа за проходом російської техніки до Луганська і через Луганськ, а в серпні був свідком того, як російські війська на сході міста цілими ешелонами вантажівок, вдягнені «з голочки», з новенькими автоматами АК-100 прибули з боку Станиці Луганської. Саме тоді, в 20-х числах серпня, російські війська перетнули річку Сіверський Донець через понтонний міст у районі селища Піонерське і переломили хід звільнення мого міста від проросійських бойовиків. Була б у мене або у деяких луганських бабць можливість зустрітися з тим французьким генералом, ми б йому розповіли про російських солдатів, які в розпачі жалілися влітку, що наступна ротація аж 2 вересня, а до того доведеться відбувати в Луганську, наражаючись на небезпеку. Окремо генералу Гомару розповісти дещо можуть солдати Збройних сил України, які в літку опинилися під вогнем із російської території під Зеленопіллям, у районі Ізвариного та під Іловайськом. Екскурсії для французького розвідника (якщо не погребує) варто було б провести і селами Станично-Луганського району, де жителі йому розкажуть, як гатила артилерія з-за російського кордону по дислокованій Нацгвардії, покриваючи й мирні села. Також генералу варто познайомитись і з росіянами, мешканцями Ростова-на-Дону і Ростовської області, які вже рік не можуть заснути від гуркоту літаків, військових гелікоптерів та навчальних вибухів снарядів. Але, скоріше за все, генерал французької розвідки, яка, звичайно, патріоту своєї країни здається найкращою за інші, просто був не досить точний у висловлюваннях, маючи на увазі саме повномасштабне вторгнення — термін, який ще рік тому замусолили офіційні речники і вітчизняні ЗМІ. Під повномасштабним вторгненням мається на увазі, мабуть, можливість прольоту російського бомбардувальника над Києвом і танкові колони Т-90 з російськими триколорами в Коломиї. Це і буде «повномасштабне вторгнення», а до того — то все «маневри». Важко не погодитися з Гомаром і з його зауваженням, що такі «маневри» були тиском на Президента Порошенка. Я б додав, що й тиском на Європу, в тому числі на самого генерала Гомара. І дехто, схоже, цьому тиску таки піддався.

Звичайно наші речники АТО намагаються чемно відмити французького генерала від його неточностей, які російські ЗМІ та політики перекрутили явно не на користь країни-члена Північноатлантичного Альянсу. Так, заступник командувача АТО Валентин Федічев, як передає прес-служба Донецької обласної військово-цивільної адміністрації у Facebook, пояснив: «...французи поставили під сумнів готовність ЗС РФ до відкритого вторгнення в Україну, тобто початок відкритої, а не скритої, війни РФ проти України. Тільки до чого тут «радісна ейфорія» Держдуми РФ про, неначе, підтвердження генералом Гомаром «відсутності вторгнення РФ на територію України»?

Розуміючи, що представництва російських ЗМІ за кордоном випадковими не бувають і фактично є російською агентурою у ворожому таборі, така гра французьких спецслужб на користь «Супутників» і, відповідно, провладних російських партій взагалі ставить питання: на кого ті французькі служби спрацьовують у таких епізодах по факту? Звичайно, то лише випадок, і генерал мав на увазі щось своє, але в контексті тисяч загиблих військових і мирних мешканців у державі, яка відмовилася від ядерної зброї і свого часу майже відмовилася від регулярної армії, такі випадковості носять прикрий присмак.

Хоч яка там була форма вторгнення Росії в Україну і що мав на увазі французький генерал, мені в цій історії пригадався зовсім інший випадок. Колись 1946 року троє радянських офіцерів покинули місце дислокації й поїхали на прогулянку до Парижа. Троє чоловіків гуляли на славу так, що встигли потрапити до кращих ресторанів і борделів столиці моди і смаку. Не виходячи із запою, вони наробили відповідного галасу і були затримані в повністю неадекватному стані з гармошкою в центрі самого Парижа при розвагах парижан. Тоді про цей випадок, не гідний честі радянського офіцера, доповіли маршалу Георгію Жукову, який написав на їхній справі резолюцію: «Оголосити сувору догану!» і приписав, пояснивши таку м’якість вироку: «Вони переможці!»

Мабуть, гулянка трьох радянських військових настільки спантеличила французів, що вони й досі граються в «Містралі», їхні колишні керманичі (маю на увазі Саркозі) всіляко демонструють підтримку поведінки Кремля, а генерали розвідки граються в неоднозначні заяви щодо російської агресії ще й наче доводячи правоту в часі. Як казав поет, «Это ж как же ж понимать? Мы ж ни Франция какая чтобы бунты поднимать!» Смиренна Франція бунт не підніме, а такі казуси лише доводять, що якби не загальні правила блоку НАТО, в якому домінують США, то від європейських членів-учасників цього блоку нам варто було б чекати різних «сюрпризів». Непомічання в свій час Сполученими Штатами Голодомору в Україні 1933 року (саме в цей рік у США з’явилися дипломатичні відносини з СРСР) призвело до низки геноцидів у Європі. Непомічання Європою загарбання Гітлером сусідніх країн призвело до розв’язання світової війни. Називати тисячі смертей українців наслідком «маневрів» — така ж саме небезпечна річ. Якщо ж французький генерал справді не вгледів присутності російської армії в Україні, то йому варто нагадати, що така сліпота і неточності з визначеннями «маневри» та «повномасштабне вторгнення», може скінчитись історичними рецидивами. І три радянські офіцери-«переможці» — тому доказ.

Газета: 
Новини партнерів