Якщо країна, обираючи між війною і ганьбою, обирає ганьбу, вона одержує і війну і ганьбу.
Вінстон Черчилль, британський державний діяч

Кримсько-Донецький округ Путіна

28 липня президент РФ Володимир Путін своїм указом «приєднав» окупований Крим до Південного федерального округу з адміністративним центром у Ростові-на-Дону.
30 липня, 2016 - 17:14

Так «Кримський федеральний округ», створений одразу після анексії, щоб наголосити на особливому статусі півострова і його сакральному значенні, припинив своє існування. Тепер Крим нічим не відрізнятиметься від Республіки Адигея, Республіки Калмикія чи Краснодарського краю. Немає ніяких прямих зв'язків з Кремлем і «кримського економічного дива» – вітрини «русского мира». Залишився тільки Ростов-на-Дону і черга за подачками з федерального бюджету нарівні з усіма.

Однією з причин розформування «Кримського федерального округу» називають спробу кремлівського керівництва знизити руйнівні наслідки санкцій, під які потрапив півострів одразу після анексії. Українські політики вже заговорили про можливість поширення санкцій на весь Південний федеральний округ, а посол США в Україні Джеффрі Пайєтт запевнив, що Сполучені Штати не вноситимуть змін у свою політику щодо Криму. «Для США це рішення не має жодного значення. Ми не визнаємо анексію Криму, і тому наша санкційна політика не зміниться від того, хто буде «губернатором» Севастополя чи Криму», – заявив він.

Перше, що слід зрозуміти жителям окупованого півострова, так це те, що «перехідний період», під час якого Росія мусила враховувати соціальні привілеї і пільги українських кримчан, завершився. Повня грошей, про яку розповідали новоспечені «росіяни», була не стільки щедрістю «багатої нафтової супердержави», скільки збереженими на першому етапі українськими виплатами. Тепер кримчанам доведеться дізнатися, що ані «дитячих», ані виплат за кількома категоріями інвалідності, ані безкоштовного проїзду для пенсіонерів у громадському транспорті у Російській Федерації просто немає. Як написав у своєму Твітері губернатор Краснодарського краю Веніамін Кондратьєв: «Не час жити самим по собі!». Отже про такі «особливі кримські правила», як щадний режим оподаткування, особливий порядок нарахування пільг і соціальних виплат, тепер не може бути і мови. Так само і ціни на комунальні послуги, які для кримчан істотно відрізнялися від загальноросійських тарифів, тепер будуть «приведені у відповідність».

Як і всі гібридні тактики, рішення Москви щодо анексованого Криму мають і інший – військовий компонент. Досить лише згадати, що адміністративний центр Південного федерального округу – Ростов-на Дону – згадується у зв'язку з агресією Росії проти України чи не частіше, ніж назва столиці країни-агресора. Звідти приходять найманці і озброєння, там судять українських патріотів, там відпочивають і покращують здоров'я російські «добровольці» та «відпускники». За день до оголошення Володимиром Путіним рішення про перепідпорядкування Криму Південному федеральному округу, а саме 27 липня, міністр оборони РФ Сергій Шойгу повідомив, що «у Криму завершено розгортання самодостатнього угруповання російських військ», що входить до структури Південного військового округу РФ. За даними української розвідки, на території Криму зараз зосереджено понад 24 тисяч російських військовослужбовців, 613 танків і БТР, 162 артилерійські установки і близько 100 бойових літаків, 56 вертольотів, 16 берегових ракетних комплексів, а також 30 бойових надводних кораблів і чотири підводні човни. Величезна сила під командуванням «Південного округу». Тільки не федерального, а військового.

Також хочеться нагадати, що відразу після вторгнення російських військ на Донбас у серпні 2014 року Росія розпочала створення там двох армійських корпусів: 1-го зі штабом у Донецьку і 2-го зі штабом у Луганську, остаточне формування яких завершилося у жовтні-листопаді 2015 року. Зараз два армійські корпуси на території окупованого Донбасу налічують близько 36 тисяч військовослужбовців, де 70% особового складу становлять громадяни РФ, (з них 45% – кадрові військовослужбовці і 25% – найманці) і 30% – місцеве населення. І все це знову ж таки перебуває у підпорядкуванні генерального штабу РФ і керується через центр військ Південного військового округу, як і угруповання в Криму.

Але і це ще не все. У доповіді ПАРЄ, зачитаній Христиною Зеленковою і Марілуізою Бек 19 квітня 2016 року у Страсбурзі під час слухань політичним і юридичним комітетами Парламентської асамблеї звіту про гуманітарну та соціальну ситуації на сході України, значилося, що вплив Росії на Донбасі значно посилюється. «За нашою інформацією, у Кремлі створено п'ять «міністерств», які фактично керують так званими ЛНР і ДНР», – заявила тоді представник Німеччини Марілуіза Бек. Відомості, що надходять з окупованих районів Донецької та Луганської областей, підтверджують, що окупанти на цих територіях вже створили адміністративні структури, фіскальні органи, суди, спецслужби і «правоохоронці», керівництво якими здійснюється з Ростова-на-Дону, Південного федерального округу Російської Федерації. На думку доповідачок, такий стан речей є «гібридною анексією» українських територій, яка стала неминучим продовженням гібридної війни Росії проти України.

Таким чином, розформування «Кримського федерального округу» і перепідпорядкування його адміністрації ЮФО РФ – це завершення процесу передачі окупованих українських територій у підпорядкування єдиному Південному військово-адміністративному командуванню. Крим не лише припинив бути для окупантів «сакральною іграшкою» і зрівнявся у фінансуванні та статусі з Краснодарським краєм чи Ростовською областю, а й включений тепер у єдину з окупованим Донбасом військово-адміністративну структуру. Зміна адміністративного підпорядкування півострова означає, що відмовлятися від початкових планів використовувати окуповані українські території як дестабілізуючий чинник або зручний плацдарм для продовження агресії проти України – у Кремлі ніхто не збирається. Для України це сигнал, що на кордонах, спільних з країною-агресором, немає безпечних місць.

А для кримчан рішення Кремля – це зайвий привід ще раз замислитися над тим, яку роль відводила їм Москва, коли зважилася на кричуще нехтування норм міжнародного права і відкриту агресію проти України. Особливий «Кримський федеративний округ» з пафосними військовими парадами, щоквартальними відвідинами регіону кремлівськими вождями, увагою пропагандистів, багатотисячними радісними натовпами, що зустрічають «исконно русских кримчан» у рідній російській гавані – все це було обманом, ілюзією, атракціоном. Казка скінчилася. І тепер сувора реальність у вигляді «Південного військово-адміністративного округу» вже стукає у кримські двері. Жодні балачки про «скрепы», «колыбели русской цивилизации» і «защиту русскоговорящего населения» не можуть скасувати факт злочину. Там, де «батьківщина» починається з вигнання сусідів з їхніх домівок, арештів, викрадень, убивств, там, де вона «приходить на допомогу» зеленими чоловічками, які зрізали розпізнавальні шеврони, і брехнею лідера – «російських військових там немає» – там завжди, раніше чи пізніше, виникає військово-громадянська окупаційна адміністрація.

Новини партнерів