«Радіоактивний» форум терористів
15 червня розпочався Петербурзький міжнародний економічний форум. Хоча точніше було б назвати його «так званий економічний форум». А його «міжнародність» забезпечується участю низки маріонеткових терористичних квазідержав і офіційно забороненого в РФ руху «Талібан». На загал, присутні «представники 115 країн і територій» (це стверджують організатори), проте чимало цих самопроголошених «представників» просять їх не називати – про всяк випадок, а інші, ті, що приїхали з Заходу, представляють хіба що самих себе і маргінальні політичні рухи. Відкрили цей форум губернатор Санкт-Петербурга Олександр Бєглов та один із знаних терористів – лідер «ДНР» Денис Пушилін – пострілом із гармати Петропавлівської фортеці. Можна сказати, маємо міжнародний терористичний форум, патронований самим президентом РФ і головним терористом ХХІ століття Путіним.
Загалом, як на мене, найкраще оцінили цей форум експерти Bloomberg, заявивши, що він став «радіоактивним» (на щастя, наразі це тільки образний зворот). Але це зовсім не випадковість і не несподіванка – до цього йшло з моменту заснування збіговиська у 2006 році. Не маргінальні, а впливові представники різних держав і міжнародних організацій притьмом бігли до «другої столиці» неототалітарної агресивної імперії, щоб засвідчити їй свою лояльність і мати щастя побачити самого Путіна. Скажімо, у 2019 році туди прибіг генсек ООН Антоніу Гутерреш – і зовсім не для того, щоби виставити Росії ультиматум стосовно повернення окупованого Криму та виведення військ із «ЛДНР», Південної Осетії, Абхазії та Придністров’я… Що ж, філософам і соціальним психологам ще належить ретельно дослідити магію новітнього тоталітаризму (хоча чимало західних високоінтелектуальних «метрів», навіть всі попри події останніх місяців, усе одно «зачаровані Кремлем»).
Але мова не про те. А про участь у форумі представників «Талібану».
Справа втому, що після торішнього встановлення контролю майже за всім Афганістаном в руках талібів опинилася значна кількість сучасної зброї та засобів її доставки. Ідеться на про легке стрілецьке озброєння, яке таліби легко опановують і, ймовірно, продають його надмір ідейно спорідненим угрупованням інших країн. Ідеться про «дорослі» речі, талібам не потрібні. Скажімо, вертольоти. Афганська армія свого часу отримала 33 Мі-17, 33 UH-60 Blackhawk і 43 MD 530. Мі-17 – це експортна назва російської «вертушки» Мі-8, десантно-штурмового призначення (36 десантників плюс некеровані реактивні снаряди на зовнішніх підвісках). Таліби захопили далеко не всі вертольоти – частину льотчики перегнали до Узбекистану. Проте не менше десятка машин таліби, у яких відсутні фахівці з використання авіації, цілком можуть продати росіянам. А це зовсім не ніщо – он Україні передають по декілька Мі-17, і це вважається підсиленням наших ВПС. Серйозніша річ – американський UH-60 Blackhawk («Чорний яструб»). Це також багатоцільова «вертушка», яка здатна не тільки перевозити десантників і бойові вантажі, а й оснащуватися бойовими модулями. Скільки б їх не залишилося у талібів, росіянам усе стане у пригоді. Нарешті, MD 530. Це легкі вертольоти, переважно поліцейські та патрульні. Теж не зайва річ для росіян.
А тепер про літаки. Афганська армія мала 23 Super Tucano. Це легкий турбогвинтовий штурмовик бразильського виробництва. Невідомо, скільки їх потрапило до рук талібів, але навіть десяток таких штурмовиків у разі дії з російської території може завдати чимало шкоди українським прикордонним населеним пунктам. Нарешті, Cessna 208 та Cessna AC 208. Останній – це теж легкий штурмовик, а просто Cessna 208 може використовуватися для різних цілей, і не випадково стоїть на озброєнні цілої низки держав. Талібам вони не потрібні, а чи потрібні Росії і скільки їх залишилося – невідомо.
Тепер про важке озброєння, кинуте армією Афганістану. Вона мала 176 артсистем, майже 23 тисячі броньовиків, 69 бронетранспортерів М113, 155 вантажівок із протимінним захистом. Знов-таки, невідомо скільки їх на ходу, але навіщо талібам артилерія (яка включає ще радянські 122-мм гаубиці)? Цілком імовірно, що вони за гроші поділяться нею (й іншим озброєнням) із росіянами. А на додачу американці використовували в Афганістані певну кількість гаубиць M777; чи кинуті вони, чи знищені, не повідомляється. І 42 тисяч армійських пікапів (нехай із них на ходу половина) – теж забагато для талібів, і 8 тисяч важких вантажівок, і величезна кількість боєприпасів…
Тому у Петербурзі представникам «Талібану» є що запропонувати своїм колегам-терористам з РФ і маріонеткових квазідержав на окупованих територіях. Звісно, посилення імперії-агресора усією цією технікою не стане чимось критично значущим, але у нинішній ситуації, коли Кремль вигрібає резерви техніки навіть зі свого Далекого Сходу, може мати наслідком ще більші жертви серед українських вояків і цивільного населення. А на додачу – ще й появу нових пропагандистських «картинок», коли отриману від талібів зброю видаватимуть за трофейну. І до цього теж слід бути готовими.
Сергій Грабовський
