«Відкрите небо» закривається?
Президент США Дональд Трамп оголосив, що його країна через півроку вийде з Договору про відкрите небо. При цьому він заявив: «У мене хороші стосунки з Росією, але Москва не виконує свої зобов'язання за договором. Є дуже високі шанси, що ми укладемо нову угоду». Договір з відкритого неба був підписаний ще в березні 1992 року, коли в світі панувала ейфорія у зв'язку з переходом Росії до демократії. Він передбачає, що всі 34 країни Європи і Північної Америки, що підписали документ, можуть здійснювати польоти над їхніми територіями для контролю військової діяльності. Трамп пред'явив претензії Москві, які стосуються обмеження польотів над Калінінградською областю, яка є одним з найбільш мілітаризованих регіонів Європи, а також відмови дозволити польоти вздовж кордонів Росії з окупованими Абхазією і Південною Осетією і над окупованих Кримом. У відповідь Росія висуває претензії до США з приводу обмежень польотів в районі Вашингтона.
Реагуючи на вихід Америки з Договору по відкритому небу, заступник міністра закордонних справ Росії Олександр Грушко заявив, що «вихід США з цього договору стане ще одним ударом по системі військової безпеки в Європі». Здавалося б, яким чином відмова Америки від польотів над Росією, а Росії над Америкою може вплинути на європейську безпеку? Але логіка мислення російських генералів і дипломатів зрозуміла. Якщо інші країни, в то числі Росія, залишаться учасниками договору, то над Росією зможуть літати розвідувальні літаки інших держав - членів НАТО, які, в якості союзників, все одно будуть передавати Вашингтону відповідну інформацію. В принципі суто військове значення Договору з відкритого неба було невеликим. Ту ж інформацію, яку могли отримати під час польотів розвідувальних літаків, також доправляли космічні розвідувальні супутники.
Інша справа, що витрати на інформацію були різними. Політ супутника коштує набагато дешевше, ніж політ літака. До того ж космічні супутники мають далеко не всі європейські країни. Ось для тих держав, які не мають можливості вести космічну розвідку на регулярній основі, Договір про відкрите небо, дійсно, має певне військове значення. Не дивно, що ряд європейських країн - членів НАТО і нейтральних держав заявили про намір виконувати умови Договору про відкрите небо навіть після того, як США його офіційно залишать. В офіційному комюніке, підписаному представниками міністерств закордонних справ Франції, Німеччини, Бельгії, Іспанії, Фінляндії, Італії, Люксембургу, Нідерландів, Португалії, Чехії та Швеції, стверджується, що Договір з відкритого неба «має очевидну цінність» для загальної безпеки, а також висловлюється співчуття у зв'язку з наміром США вийти з Договору і сам Договір називається важливим елементом довіри між країнами-учасницями. Вельми показово, що це комюніке не підписала переважна більшість держав Східної Європи, що входять в НАТО, - Польща, Словаччина, Болгарія, Румунія, Словенія, Хорватія, Греція, Литва, Латвія і Естонія. Ймовірно, вони не готові засуджувати дії США, бо вбачають в Америці захист від можливої експансії Росії. Не виключено, що деякі з цих країн готові будуть услід за США з Договору по відкритому небу вийти, щоб зменшити розвідувальні можливості Росії.
Україна також є учасницею Договору з відкритого неба. Після виходу з договору США українська участь в цьому договорі великого сенсу не має, оскільки розвідувальні можливості європейських членів НАТО скромніше, ніж у США. Україна більше програє від розвідувальних польотів російських літаків над своєю територією, ніж виграє від польотів своїх літаків над територією Росії, беручи до уваги нерівність технічних можливостей двох країн. Проблема якраз і полягає в тому, що ані США, ані більшість країн НАТО і пострадянські держави, що беруть участь в договорі, довіри до Росії давно вже не мають. Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг заявив, що США залишаться в Договорі з відкритого неба, якщо Росія повернеться до його дотримання в повному обсязі. Але досвід, отриманий з договором про РСМД, показує, що Росія при Путіні своїх помилок і порушень міжнародного права ніколи не визнає, і, отже, Америка в Договір з відкритого неба також не повернеться. Трамп натякав, що готовий був би повернутися до Договору з відкритого неба, якби до нього приєднався Китай. Але ця умова ще менш реальна, ніж вимога до Росії відмовитися від вибіркового виконання цього договору. Китай залишається вкрай закритою країною, особливо у військовому відношенні, і не поспішає відкриватися світу.
Теоретично Росія теж може слідом за США вийти з Договору з відкритого неба, що, очевидно, позбавить договір всякого сенсу і призведе до його тихої смерті. Однак Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков в свою чергу заявив, що Договір з відкритого неба не припинить своє існування через дії США. Мається на увазі, що Росія найближчим часом не збирається виходити з нього. А міністр закордонних справ ФРН Хайко Маас заявив, що влада Німеччини буде намагатися переконати США не виходити з договору. Однак, як мені видається, шансів на це практично немає.
Вихід США з Договору з відкритого неба підвищує шанси на те, що Америка не буде продовжувати також договір щодо стратегічних озброєнь СНО-3, термін якого вичерпується 5 лютого 2021 року. Трамп неодноразово давав зрозуміти, що хотів би бачити нову угоду щодо стратегічних озброєнь, таке собі гіпотетичне СНО-4, за участю не тільки Росії, але і Китаю. Однак в Пекіні явно не бажають зв'язувати себе будь-якими зобов'язаннями в цій сфері, так само як і оприлюднити достовірну інформацію про своє ракетно-ядерне озброєння. У Вашингтоні ж своїм головним геополітичним суперником бачать не Росію, а Китай, і не хочуть зв'язувати себе будь-якими обмеженнями в разі виникнення американо-китайської гонки стратегічних озброєнь. Тим, хто програв в разі, якщо СНО-3 не буде продовжений, виявиться Росія, бо становище її ВПК не тільки не дозволяє швидко наростити ракетно-ядерний потенціал, але навіть підтримувати його на існуючому рівні.
