Україна не може існувати, не володіючи Кримом, це буде якийсь тулуб без ніг. Крим має належати Україні, на яких умовах, це байдуже, чи буде це повне злиття, чи широка автономія, останнє повинно залежати від бажання самих кримців
Павло Скоропадський — український державний, політичний і громадський діяч, військовик. Гетьман Української Держави

Дисиденти: рух, який забуваємо

20 квітня, 2018 - 10:18

У нещодавній розмові з автором цих рядків видавець Леонід Фінберг зауважив, що українська молодь уже не цікавиться феноменом антисовєтського дисидентства. На жаль, я змушений погодитися з його тезою. Річ у тому, що для так званих «міленіалів» дисиденти-шістдесятники є вже занадто віддаленим минулим, для народжених у 2000-му Совєтський Союз є вже чимось настільки нереальним, що й цікавитися ним не варто. Цілком можливо, що роль світоглядних і моральних орієнтирів, якими для мого покоління були шістдесятники й учасники Революції на граніті, для українських міленіалів будуть відігравати герої Небесної Сотні й захисники України у війні з Росією. Втім, це аж ніяк не означає, що феномен шістдесятництва пора забути.

Щоб протистояти забуттю й зробити доступ до інтелектуальної спадщини дисидентів зручнішим, видавництво «Дух і Літера» випустило книжку «Дисиденти: антологія текстів». Солідна, на понад 600 сторінок, публікація, укладена Олексієм Сінченком, Леонідом Фібергом і Дмитром Стусом, дозволяє побачити дисидентський рух 60-80-х років минулого століття у всьому його різноманітті й багатстві. Досить часто у масовій свідомості феномен шістдесятництва зводиться лише до політичного протистояння совєтській системі, хоча боротьба дисидентів передусім полягала в інакомисленні, іншій шкалі моральних і естетичних координат, несприйнятті фальшивого соцреалізму, відстоюванні свободи слова й прав людини.

Українські дисиденти залишили по собі величезний і досі належним чином не опрацьований масив публіцистичних текстів, літературних творів, мемуарів, перекладів, есеїв, документів (не кажучи вже про кіно, музику, твори прикладного мистецтва). Книжка «Дисиденти: антологія текстів»  зібрала найважливіше з цієї спадщини в розділи «Поезія», «Публічні виступи й заяви», «Самвидавівська есеїстика», «Судові процеси (останнє слово на судових процесах», «Свідчення», «Психіатричні і тюремні лікарні», «Інтерв’ю», «Тамвидавівська есеїстика», «Переосмислення». Видання споряджено ретельним іменним покажчиком, примітками та відомостями про авторів.

Важливо зазначити, що в книжці представлені як відомі широкому загалу дисиденти (Стус, Лук’яненко, Сверстюк, Дзюба, Плющ, Марченко, Маринович, Зісельс, Чорновіл, Григоренко, Глузман, Світличний, Мороз, Калинець, Джемілєв, Чубай), так і менш знані, але не менш важливі постаті (Барладяну-Бирладник, Лесів, Підпалий, Ратушинська, Сеник, Сокульський, Сапеляк, Тименко).

Ця антологія текстів аж проситься у шкільні й територіальні бібліотеки, бо найголовнішою її перевагою є компактність: в одному виданні ґрунтовно й системно представлено покоління дисидентів, які не просто боролися за Україну, а й залишили по собі цінну культурно-інтелектуальну спадщину.

Новини партнерів