Несвяткові різдвяні роздуми
Непрофесіоналізм чи щось гірше?
Спочатку – велика дослівна цитата.
«Католики та протестанти відзначають Різдво Христове Сьогодні, 25 грудня, католицька і протестантська церкви відзначають одне з найбільших свят у році – Різдво Христове. За переказами, цього дня Діва Марія народила Ісуса Христа. У Віфлеємі, у яслах, з’явився на світ Син Божий. Звістку про народження Божого Сина пастухам принесли ангели. Пізніше прийшли волхви-мудреці зі Сходу, які про появу Месії знали з легенд. Дорогу до міста їм вказала яскрава зірка. За вченням Церкви, народження Ісуса Христа відкрило можливість спасіння душі та вічного життя для кожного християнина. 24 грудня в переддень Різдва Христового католики дотримуються особливо суворого посту, що отримав назву Святвечір, оскільки в цей день вживається в їжу сочиво – зварені з медом пшеничні або ячмінні зерна. За традицією, піст святвечора закінчується з появою на небі першої вечірньої зорі, після чого у всіх католицьких і протестантських храмах у всьому світі відбуваються урочисті різдвяні богослужіння. 25 грудня не тільки католицька і протестантська церкви, але й пов'язані з ними релігійні напрямки - ті, хто слідує у церковній хронології за Григоріанським календарем. Так, разом з католиками Різдво святкують лютерани, англіканська церква і частина протестантських конфесій. Святкування Різдва завершується 1 січня, коли з особливою урочистістю відзначається День Пресвятої Богородиці. У більш ніж 140 країнах це державне свято, під час якого більшість населення не працює. Православні та греко-католики відзначають Різдво 7 січня».
Такий текст з’явився уранці 25 грудня на сайті інформагенції УНІАН. Опівдні він набув уже дещо інший вигляд, розпочинаючись так: «Сьогодні - Різдво Христове за григоріанським календарем. Сьогодні, 25 грудня, католицька і протестантська церкви, а також частина православних відзначають одне з найбільших свят у році – Різдво Христове». Ну, а далі – без змін, аж до останнього речення, яке премо суперечить початку тексту.
Схоже, хтось із читачів сайту УНІАН помітив нісенітницю в цьому повідомленні, зателефонував чи написав черговому редактору, той виправив текст на сайті так, а підсумок виявився традиційним: «Хотіли, як краще, а вийшло, як завжди».
Насправді ж, якщо коротко, то «проблема Різдва» полягає ось у чому. У 221 році Секстус Юліус Афріканус назвав саме 25 грудня Днем народження Ісуса Христа, оскільки було вирахувано, що між днем Благовіщеня і Різдвом саме цього дня минає 9 місяців. Тоді ще єдина Церква майже 1800 років тому, у 431-му, прийняла його аргументацію: Різдво настає 25 грудня, а потім іде Новий рік. Традиція була встановлена, але, на лихо, тоді ще не існувало точного календаря. І все б нічого, але почалися нісенітниці. Юліанський календар, запроваджений ще Гай Юлієм Цезарем і чинний тоді в усьому християнському світі, виявився не зовсім точним. За століття з гаком набігав іще один «додатковий» день, отож Різдво Христове почало «мандрувати», не узгоджуючись із об’єктивним, «астрономічним» часом. Виникло те, що нині зветься «когнітивний дисонанс»: Усесвіт створений Богом, Сонце рухається і Земля обертається навколо вісі відповідно до Божественних накреслень, а от люди відзначають Різдво Христове, зневажаючи небесні закони… Втім, у Європі настала доба Відродження, почалися процеси релігійної реформації та контрреформації, бурхливо розвивалася наука, відтак з’явився незрівняно більш точний григоріанський календар, запроваджений Римським Папою Григорієм XIII; перехід на нього розпочався ще 1582 року, і все стало на свої місця відповідно до небесного плину, до «астрономічного» сонячного року.
Натомість православна Церква у ті часи рішуче відкинула нововведення, а тому у добу Богдана Хмельницького «православне» Різдво припадало на 4 січня за астрономічним календарем, нині ж воно «зсунулося» аж на 7 січня. І що цікаво: чомусь «великому європеїзатору» Петру І свого часу не спало на гадку перейти на календар, яким користувалася Європа…
Українська держава з 1918 року живе за григоріанським календарем, а православні та греко-католицькі Церкви в ній – за юліанським; до 1900 року різниця між ними становила 12 діб, тепер – 13 діб, а з 2100 року становитиме 14 діб. Поки існувала Російська імперія, яка вперто жила за Юліанським календарем, поки світове православ’я було вкрай консервативним, ситуація з відзначенням Різдва 7 січня ще мала під собою якесь підґрунтя, а зараз?
А зараз приблизно п’ята частина загальної кількості православних християн і більшість православних патріархатів, включно із Вселенським, нині відзначають Різдво Христове саме 25 грудня, в один день із католиками та майже всіма протестантами. Йдеться не про «секти», а про Вселенський Патріархат, про знані у світі Антиохійську, Болгарську, Елладську, Кіпрську, Румунську, Олександрійську й низку інших православних Церков, про православних Греції, Румунії, Болгарії, Польщі, Сирії, Лівану, Єгипту та інших країн. Ба більше: Латвійська православна Церква Московського патріархату ще з 1920-х років за благословенням патріарха Тихона чинить різдвяні богослужіння щороку 24 і 25 грудня. І не лише вона. При цьому згадані Церкви не перейшли автоматично на григоріанський календар – вони, щоб дотриматися традицій і водночас позбутися абсурду, створили т. зв. новоюліанський, який іще декілька тисяч років не розіходитиметься з григоріанським. Такий перехід є логічним під будь-яким оглядом – адже за григоріанським і новоюліанським календарями стоїть небесна реальність (для атеїстів – створена природою, для віруючих – Богом), а за юліанським – лише людські приписи, які давно довели свою хибність.
Хоча, з іншого боку, до сьогодні існують протестантські громади, що також дотримуються юліанського календаря. І не тільки в Україні чи в Росії, а й навіть у Швейцарії, ба більше – в Африці та в Океанії…
Нарешті, якщо уже пішла мова про те, хто коли зустрічає Різдво Христове, не слід забувати про вірних Вірменської апостольської Церкви, які традиційно – здається, вже понад півтора тисячоліття, – відзначають Різдво ввечері 6 січня. У цій Церкві Різдво святкується одночасно з Хрещенням Господнім під загальною назвою Богоявлення. В Україні нині проживає близько ста тисяч етнічних вірмен, і більшість із них є воцерковленими.
Ось така картина. Я далекий від думки, що в УНІАН діє «агентура Москви», що має на меті дезінформувати українців щодо релігійно-церковних питань. Мова про інше – про те, що або маємо банальну журналістську нефаховість, або надто глибоке занурення новинарів і редакторів агенції у сьогоднішній «русский мир», у його своєрідну культуру, через призму якої світ неодмінно бачиться викривленим і «підрихтованим» – ясна річ, на чию користь.
