Як в нації вождя нема, тоді вожді її — поети
Євген Маланюк, український письменник, поет

Українська сучасна бібліотека

Оранжерейний комплекс чи місце інновацій?
3 листопада, 2017 - 16:41

Сучасні бібліотеки - це простір для життя. Можна прийти, сісти, розмовляти, читати книжки. В бібліотеках можуть відбуватися навіть такі заняття як гімнастика для жінок чи курси танцю, заняття для дітей, театр.

Бібліотека є найбільш демократичною установою на світі – вона й для молодих і для старих; безкоштовна, отже й для бідних і для багатих; для чоловіків та для жінок; для дітей та для дорослих...

Навчання для безробітних - в бібліотеці. Доступ до Інтернету, щоб шукати роботу - в бібліотеці. Все є в бібліотеці.

Проте українська бібліотека у великих містах перестає бути популярним місцем зустрічі, і на те знайдеться низка об’єктивних причин.

Бібліотека є шансом для всіх, для талановитої молоді, щоб мала доступ до Інтернету чи книжок. Це шанс вирватися, навіть щоб спілкуватися з іншими людьми у цілому світі. Проте бібліотека не буде важливим місцем для навчання, поки в нашому суспільстві не буде створена потреба в професійній та хорошій освіті, поки викладачі не перестануть приймати реферати, курсові та дипломи, скачані з мережі Інтернет, поки в Інтернеті будуть безкоштовно розміщені піратські електронні книги, поки на роботу будуть брати не по знайомству, а оцінюючи твої досягнення та знання.

Має змінитись концепція самої бібліотеки. Ми маємо змінити позиціонування бібліотеки з храму історії, архіву на місце, де створюються інновації, місце, де можна дізнатись про все найновіше, що відбувається в світі.

Можливо сьогодні необхідно вже говорити про зміну самої назви «бібліотека». Адже бібліотека не просто зібрання книг, а центри саморозвитку, цікавих зустрічей, корисного проведення часу, це вже культурний простір, потреба в якому виникає у будь-якому місті, незалежно від його історії чи планування. Можливо, саме завдяки такому переосмисленню міського середовища ми можемо спостерігати тенденції у реформуванні бібліотек, адже вони є чи не найліпшою кандидатурою, аби стати для містян «третім місцем».

Ідея перетворення бібліотеки у «третє місце», відокремлене від роботи та дому все більше набирає обертів.  Бібліотеки мають стати координаційним місцем зустрічі громади.

Бібліотека нового типу має набувати нових функцій: додаткові приміщення, більше можливостей, навчальні курси і різноманітні заходи – все це є частиною перетворення звичайної бібліотеки на культурно-мистецький центр. Окрім цього, нове бачення має втілюється і в архітектурних рішеннях під час реконструкції: старе затхле приміщення з оранжерейними комплексами на підвіконнях має перетворитися на простір з яскравим дизайном, який має бути зручним для роботи і привабливим для потенційного відвідувача.

«У Росії з великим успіхом вже переробили шість-сім бібліотек в Москві і Санкт-Петербурзі: встановили безкоштовний Wi-Fi, продовжили час роботи до півночі, обладнали затишні недорогі кафетерії. У цих проектів сьогодні немає відбою від інвесторів.

Звичайно, реалізація подібних проектів вимагає кардинальної зміни механізму роботи українських бібліотек. Справа в тому, що левову частку їх займають книгосховища. Книжкова палата України зараз просуває проект, згідно з яким в бібліотеках залишатиметься література, видана в останні п'ять років, а інша частина фондів перебазується в єдине велике книгосховище і вступатиме до бібліотеки за запитом. Це дозволить бібліотекам вивільнити площі для переобладнання в центри дозвілля», - говорить директор державного спеціалізованого видавництва «Мистецтво» Ігор Степурін.

«Мені найбільш сподобалися дві речі, які в двох різних бібліотеках Польщі було зроблено», - розповідає Ґжеґож Ґауден. У одній - введено зустріч з комендантом поліції! Це неперевершено! Він приходить до бібліотеки, в нього є свій столик, і люди приходять до бібліотеки і говорять, які в них проблеми! Ось справжня безпека, ось істинна комунікація! Вони з цього приводу дуже щасливі, бо до коменданта так просто вони не прийдуть, а на каву до бібліотеки, щоб сказати, що той п'яниця б'є дружину... Це якось інакше вже виглядає. А в іншій бібліотеці роблять зустріч раз на рік з представником фінінспекції, яка, наприклад, допомагає їм виповнити податкові декларації! Для цього, виявляється, також є бібліотека! Приходить спеціалістка, яка всім цим людям пояснює, що треба вписати, допоможе це зробити і так далі.

Українським бібліотекам також є що запропонувати своїм користувачам. У Центральній бібліотеці для дітей та юнацтва м. Львова запрацювала для громади міста перша в Україні аматорська студія звукозапису «Формат+». Звукозапис – нова безкоштовна послуга бібліотеки, дає змогу всім охочим створювати фонограми, записувати власні музичні композиції, озвучувати відеоролики.

Враховуючи потреби сучасної молоді, у Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара діє програма "Артпідвал". "Артпідвал" – своєрідна молодіжна територія, що знаходиться у підвалі бібліотеки, багатофункціональне приміщення, де проходять вечірки, культурно-мистецькі розважальні програми, фестивалі, виставки сучасного мистецтва (Наприклад: фестивалі "Вимикач свідомості", "Хроніка часу" та "Ніч у бібліотеці", рок-вечірка "Шабаш на Хелловін", виставка сучасного мистецтва "Чотири стихії" тощо). А головне – молодь може побути в своєму середовищі, знайти однодумців, зайнятися тим, що їй цікаво.

Житомирська обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Ольжича щонайменше тричі на місяць перетворюється на безкоштовний розвивальний заклад для дітей, хворих на аутизм та ДЦП. Кінолог Марина Франчук та досвідчений анімалотерапевт Олеся Марчук разом з двома пухнастими лікарями ретриверами Норою та Кешою допомагають дітям з особливими потребами пізнавати та спілкуватися зі світом.

Отже, бібліотеки майбутнього - це центри громадського життя!

Оксана Бояринова, PR-менеджер УБА, голова Молодіжної секції УБА

Новини партнерів