Я — для того, щоб голос мого народу достойно вів свою партію в багатоголосому хорі світової культури.
Олекса Тихий, український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи

Жінка як товар

21 березня, 2018 - 13:53

«Як вийти заміж за мільйонера»

«Як привабити заможного чоловіка»

«Як зробити його подарункоспроможним»

Все це – не назви комедійних фільмів, як спершу можна було б подумати, а реальні тренінги для жінок, реклама яких трапилася мені за якихось півгодини серферства у мережі Фейсбук. Я жінка 36 років – значить, теж потрапляю у їхню цільову аудиторію.

«Знайти та звабити, щоб забезпечував» – правило трьох «з», яке пропонується взяти на озброєння жінкам – вони ж бо слабка стать і бути впевненими за своє майбутнє можуть лише під крильцем заможного покровителя.

«Хлопчики сильні, а дівчатка – красиві», – таку фразу нещодавно видав мені син, повернувшись із дитячого садка. Цю сентенцію починають втовкмачувати в голови дітям ще з ніжного віку. Ролі розподілені заздалегідь, як у давні добрі часи: якщо тобі не пощастило, і ти народилася дівчинкою, найкраще, що ти можеш зробити у житті – це вдало вийти заміж, або, принаймні, знайти грошовитого спонсора. Приймати чи не приймати правила цієї гри – рішення навіть не кожної окремої жінки, а суспільства загалом. Та й знайти когось, хто б подбав про тебе й вирішив усі проблеми – шлях значно легший, ніж перти напролом самій. Але принців на Ренж Роверах мало і на всіх їх не вистачає, тож щоб знайти свого, треба спершу заплатити за щасливий квиток – тренінг, на якому навчають, як вигідно себе продати. Втім, будьмо чесними – жінки стали товаром не вчора і не сьогодні, а вважалися таким завжди.

Якщо хочеш щось продати – показуй звабливу жінку, бажано напівоголену. Сексизм у рекламі вживається настільки часто, що грань між прийнятним і неприйнятним вже давно розмита і сексуального підтексту немає хіба що в рекламі дитячих підгузків. Коли під час перегляду сином на комп’ютері якогось корисно-пізнавального мультика раптово вилазить реклама з красунею, яка злизує розтоплений шоколад з полунички, а чуттєвий жіночий голос розповідає, що «он заставляет течь даже шоколад» і вона «чувствует его ядра», це не навіть не спантеличує, це відверто бісить. «Ты пришел, а она уже готова», – усміхається з плакату в метро дівчина в купальнику та новорічній шапочці. І це аж ніяк не реклама борделю – все в рамках пристойності, це м’ясокомбінат рекламує ковбасну нарізку.

Хоча работоргівля давно вже поза законом, жінок досі продають у сексуальне рабство. Жінка досі об’єкт, а світ досі чоловічий. Для чоловіків – курси пікапу, де обіцяють, що навчать підчепити будь-яку, навіть найнеприступнішу жінку, для жінок – курси про те, як розкрутити будь-якого чоловіка.

«Чому Ірці дарують машину і шубу, а тобі – колготки і троянду в целофані?» – загадково запитує дядечко, який обіцяє навчити мене і всіх жінок у радіусі дії цієї реклами, як правильно випрошувати дорогі подарунки.

«Тільки давай одразу вимкнемо твоє отруйне сприйняття тих, кому дарують, як «не на****ла, а подарували». Ми поговоримо про жінок, які викликають у чоловіка природне бажання радувати свою обраницю», – уже відчуває мій скепсис ментор.

«Чоловік так влаштований, що чим більше він вкладає коштів у свою жінку, тим вона цінніша для нього. Такий собі інвестиційний проект. Це як із будівництвом власного будинку: «Я ж вклав у нього всю душу, як я його можу продати!» Не позбавляйте чоловіка задоволення бути щедрим, пробудіть у ньому бажання відчути себе покровителем чи просто «татусем», – продовжує переконувати він.

Усе давно продається. Навіть почуття, а секс і поготів. Але нав’язування думки про те, що найкращим варіантом для будь-якої жінки є стосунки з чоловіком, побудовані на бартері «ти мені машину, а тебе буду любити фізично й духовно» – це як мінімум неприємно й образливо. Такі стосунки – аж ніяк не партнерські, це стосунки залежної жінки і незалежного чоловіка. Не хочу видатись моралісткою, але подібні курси та тренінги якраз сіють у молодих дівчат думку, що найбільше щастя у житті – знайти заможного «татуся», який встелить твій шлях хрусткими банкнотами. Жінки в них позиціонуються як «недолюди» – так, на людей схожі, але ж справжні люди – це чоловіки, і жінкам без них не вижити. Слабка стать, що поробиш.

І коли жінка, у якої дві дорослі доньки, на повному серйозі серед своїх досягнень вказує, що за місяць отримала 11 букетів від чоловіків, це, як на мене демонструє не лише незрілість цієї жінки, а незрілість усього суспільства, яке досі чекає, аби якийсь добрий дядечко прийшов і вирішив усі проблеми.

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments