В Ужгороді розпочалася мистецька «Осінь-2016»
У п’ятницю, 7 жовтня, в обласному центрі Закарпаття відбулася низка урочистостей, приурочених до Дня художника. Окрім власне відкриття арт-виставок, з цього дня компетентна конкурсна комісія художників та мистецтвознавців починає нелегку місію з відбору робіт митців, яких номінують на обласну премію ім. Й.Бокшая та А.Ерделі в галузі образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва.
За доброю традицією, закарпатські митці презентували одночасно дві художні виставки: у галереї «Ужгород» представили графіку та декоративно-прикладне мистецтво, а в Закарпатському обласному художньому музеї ім. Й.Бокшая – живопис та скульптуру.
До цьогорічного вернісажу, який є уже шістнадцятим за ліком, долучилося 125 митців із усіх регіонів краю, з них 75 представили живопис та скульптуру. Як зазначив голова Закарпатського осередку Спілки художників України Борис Кузьма, «великий позитив у тому, що у виставці беруть участь митці різних поколінь та мистецьких об’єднань, а також вільні художники краю, які працюють у різних жанрах, стилях, видах. Окрім того, представлено роботи, відібрані авторитетними професійними художниками з активу обласного осередку НСХУ. А загалом митці Закарпаття мають чим пишатися – нещодавно наша виставка у Києві мала великий успіх та відгуки як серед поціновувачів мистецтва, так і серед пересічних відвідувачів. Чимало з яких зазначали, що полотна закарпатських художників мають своє обличчя, свій індивідуальний характер. І вже в перший день презентації експозиції в Києві ми отримали запрошення представити цю виставку закарпатських художників у Білій Церкві та в Миколаєві».
Чи не кожна з робіт, представлених у залах музею ім. Й.Бокшая, привертає увагу глядача своїм особливим почерком та баченням навколишнього. Мимоволі око зупиняється на різнобарв’ї «Осіннього натюрморту» Олександра Громового, «Спогадів» Йожефа Рущака (який покинув цей світ нинішнього року), чітких лініях «Портрету К.Білокур» Вікторії Манайло-Приходько, «Хаті в горах» Людмили Боршош-Літун. Заворожують погляд краса «Мар’яни» Петра Свалявчика та «Осені під замком» Петра Шолтеса. Не можна оминути легкого фольк-диптиху Людмили Корж-Радько «Просила мама, просив тато, і я прошу…». Цікаве рішення знайшов Микола Мошак, зібравши корифеїв закарпатської школи живопису та їх учнів на одному полотні.
Словом, експозиція закарпатських митців відкрита для кожного, хто хоче хоч на хвильку втекти від цього шаленого світу із його скороминущими цінностями, аби побачити на власні очі прекрасне та зануритися у цінності вічні.
Оксана ДУДАШ, Ужгород. Фото автора
