У Вінниці відкрили пам’ятну дошку на честь Галицької Армії
На фасаді будинку, що на вулиці Соборній, 43, встановили меморіальну дошку на честь навчальної команди Української Галицької Армії. З 20 серпня по 21 грудня 1919 року саме у цій будівлі розташовувався Генштаб Збройних сил Західноукраїнської Народної Республіки. На той час Вінниця офіційно носила статус столиці Української Народної Республіки.
На освячення меморіальної дошки до Вінниці завітав глава Української греко-католицької церкви патріарх Святослав.
«Маю нагоду подякувати громадськості міста Вінниці, зокрема «Вінницькому історичному товариству», яке виступило ініціатором встановлення цієї меморіальної дошки, за збереження історичної пам’яті. Саме громадськість нині зберігає нашу історію, відроджує і популяризує її, – каже патріарх Святослав. – Українське військо, починаючи від козацьких часів, було військом українських патріотів. Це були люди, які вміли у найскладніших умовах зберігати надію. Тому, коли починаєш читати історію Української Народної Республіки, то на серце приходять слова великої української поетеси Лесі Українки «Contra spem spero», яка говорила, що проти всякої людської безнадії, все ж сподівається і вірить. І це свята, як сьогоднішня подія, вкрай потрібні Україні. Тому що згадуючи наше минуле, ми будуємо сьогодення і впевнено йдемо у майбутнє».
Під час відкриття пам’ятної таблички відбувся видовищний церемоніал «Почесна Варта Тимчасової Столиці» за участі представників військової історичної реконструкції. Керівник громадської організації «Вінницьке історичне товариство» Олександр Федоришен каже, що мріям про відкриття цієї меморіальної дошки ще зі студентських років.
«Коли моя викладачка Тетяна Кароєва розповідала нам про Галицьку Армію, Генштаб якої певний час базувався у Вінниці, для мене це були абсолютно невідомі сторінки історії. А її фраза, що у Вінниці має бути пам’ятна дошка про ті події, по суті стала відправною точкою, – каже Олександр. – Історія цієї таблиці, визвольних змагань і Української Галицької Армії – це і моя сімейна історія, і тема наукової роботи. Мій прадід був вояком Української Галицької Армії, «австрілякою», як їх називали на Поділлі. Він пройшов визвольні змагання, голодомор, репресії і з орденами та нагородами зустрічав перемогу у Другій Світовій війні. Тому відкриття цієї меморіальної дошки – урочистий момент для всього міста і для мене особисто. Це відновлення історичної справедливості. А історія має оживати завдяки нам».
Після освячення меморіальної дошки бійці Почесної варти відсалютували залпом з автентичної зброї.
Олеся ШУТКЕВИЧ, Вінниця
