Я — для того, щоб голос мого народу достойно вів свою партію в багатоголосому хорі світової культури.
Олекса Тихий, український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи

В Ужгороді вшанували бійців-учасників виходу з Дебальцевого

18 лютого, 2017 - 14:27

У п’ятницю, 17 січня, на площі Віталія Постолакі в Ужгороді, з ініціативи Ужгородської філії «Асоціації інвалідів АТО», відбулися урочисті заходи з нагоди другої річниці жорстоких і кровопролитних боїв біля Дебальцевого, у яких брало участь багато закарпатців – воїнів 128 гірсько-піхотної бригади.

До встановленої на площі пам’ятної стели прийшли ветерани новітніх національно-визвольних змагань України, військовослужбовці, волонтери, студенти військової кафедри Ужгородського національного університету, родичі і друзі захисників Вітчизни, представники громадських організацій та просто небайдужі громадяни. Відзнаки Ужгородського військоммату – пам’ятні хрести - отримали ті, хто пройшов крізь пекло війни на Сході України. На жаль, декого з них нагрудним знаком «Дебальцеве-2015» удостоєно посмертно. Серед них – Віталій Постолакі, Олександр Капуш, Олег Коваль, Андрій Палай…

Заступник Ужгородського міського військового комісара майор Віктор Гресь, який брав участь у кривавих подіях дворічної давнини, каже, що все це ніби відбувалося вчора. Він подякував усім присутнім – рідним та близьким героїв, які втратили найдорожчих – своїх дітей, чоловіків, батьків, які віддали свої життя за те, аби захистити нашу суверенну державу від російського окупанта.

Почесну місію нагородження частини бійців, які брали участь у виведенні військ з-під Дебальцевого, виконав учасник бойових дій, інвалід АТО Руслан Ференц. Почесні відзнаки отримала частина бійців-учасників виведення військ: Тарас Пономаренко, Андрій Грубник, Валентин Семаков, Олександр Венемієв, Сергій Бенца, Тарас Слісаренко, Іван Яновський та інші. Вручення відзнак іншій частині бійців відбудеться у суботу в Ужгородському ПАДіЮНі.

Мати загиблого 12 лютого 2015-го року під Дебальцевим майора-розвідника Віталія Постолакі Калина Миколаївна каже, що й нині чекає свого сина живим додому. А того дня він зранку ще зателефонував їй і, як завжди сказав: «Мамо, зі мною все добре. Я живий-здоровий. Не хвилюйся»… Та вже через кілька годин мінометний осколок смертельно поранив її сина. І тільки через місяць тіло геройськи загиблого Апостола повернулося до рідного Ужгорода.

Учасники пам’ятної акції хвилиною мовчання вшанували воїнів-захисників Вітчизни  та поклали квіти і запалили свічки пам’яті біля меморіалу на честь загиблих у боях на сході України  ужгородців.

Оксана Дудаш, Ужгород. Фото Василя Ільницького

Джерело: День

Новини партнерів

Loading...