Кожне місто, навіть найменше, зберігає в собі історію багатьох поколінь своїх жителів. Кожна вулиця, сквер або площа вбирають в себе їхні характери і стиль життя, створюючи особливу, притаманну лише цьому місту атмосферу. З плином часу місто стає живим, воно рухається, змінюється щосекунди. Одна й та сама вулиця може ставати зовсім іншою просто від часу доби. І саме містяни є рушієм життя міста.

У кожного міста є душа і характер, які складаються як векторна сила з душ і характерів їх мешканців, тому кожне місто може бути різним: злим і добрим, веселим і похмурим, різнобарвним і сірим… Люди змінюють місто, а місто змінює людей, формуючи в них особливі риси характеру, своєрідний говір, унікальні «місцеві» жарти чи приказки, специфіку поведінки тощо. І цей особливий взаємозв’язок помітили митці фотографії.

Наприкінці XIX - початку XX століття по всьому світу почали з'являтися перші фотографії, присвячені міському життю. Фотографи зображували наповнені рухом вулиці, відпочиваючих у парках людей, різні міські активності тощо. А згодом відомий французький фотограф, класик світової фотографії Анрі Картьє-Брессон виокремив жанр вуличної фотографії в самостійний напрям фотомистецтва.

«Фотографія сама по собі мене не цікавить. Я просто хочу захопити шматочок реальності. Я не хочу нічого доводити, нічого підкреслювати. Речі й люди говорять самі за себе. Я не займаюся «кухнею». Робота в лабораторії або студії в мене викликає нудоту. Ненавиджу маніпулювати — ні під час зйомки, ні після, у темній кімнаті. Гарне око завжди помітить такі маніпуляції… Єдиний момент творчості — це одна двадцять п'ята доля секунди, коли клацає затвор, у камері миготить світло й рух зупиняється», - пояснював  Картьє-Брессон свої принципи фотографії.

Тож філософія жанру вуличної фотографії («street photography») виросла з журналістської парадигми «чесної фотографії», за допомогою якої світлини відображають сутність як таку. В street photography немає місця монтажу, позуванню чи постановці. Навпаки, фотограф стає прискіпливим дослідником міського життя, часто виносячи на розсуд глядача болючі аспекти в суспільстві.

Часто цей жанр фотографії концентрується на єдиній людської емоції у її «вирішальний» момент (за концепцією Анрі Картьє-Брессона) і намагається передати естетику подій та людських емоцій зі збереженням природності та реальності.

Фотокореспондент «Дня» Микола Тимченко пропонує нашим читачам добірку світлин із Чернівців у жанрі «street photography» для того, щоб вони самостійно почули, про що говорять вулиці цього міста.