24 кілометри книжкових полиць

У британському місті Бірмінгем урочисто відкрили 10-поверхову бібліотеку загальною площею... 35 тисяч квадратних метрів. Це найбільший у Європі подібний заклад. Розпочали будувати бібліотеку 2010 року і вклали в неї 290 (!) мільйонів доларів. Загальна довжина книжкових полиць тут складає 24 кілометри. У бібліотеці зберігатимуться 1,5 мільйона книжок. Також тут є зелені сади на даху і Шекспірівська меморіальна зала — відновлена кімната 1882 року для читання.

Чи можна уявити, що в Україні вкладають такі кошти в будівництво бібліотеки? Поки що, на жаль, ні. Більше того, чиновники не бачать потреби навіть у тих закладах, які функціонують тут сьогодні. Мовляв, невигідно держбюджету утримувати столичні бібліотеки, коли в багатьох українців вже давно є електронні книжки. Так, нещодавно директор Департаменту культури КМДА Світлана Зоріна повідомила журналістам, що мерія розглядає як варіант зменшення кількості бібліотек у столиці через масове розповсюдження Інтернету та електронних книжок. За її словами, у Києві — 139 бібліотек, відвідуваність яких далеко не найкраща. У той же час, наголошує чиновниця, величезні кошти йдуть на утримання цих закладів — таким чином, у держбюджеті не залишається коштів на розвиток культури. «Цього року бюджет на культуру збільшено і становить 320 мільйонів гривень. Але 97% від загальної суми йдуть на утримання об’єктів, зарплату і комунальні платежі», — говорить Світлана Зоріна. Чиновниця упевнена: скоро електронні книжки та Інтернет повністю витіснять потребу людей у бібліотеках. «Навіть бабусі можна подарувати електронну книжку, і вона зможе читати будь-яким шрифтом, яким їй зручніше. Нам дійсно не потрібна така кількість бібліотек, ці приміщення можуть приносити прибуток місту», — пояснює вона. Поспішати із закриттям бібліотек не будуть, обіцяє Зоріна. Спочатку оцифрують фонди, закуплять електронні книжки, а вже потім перепрофілюють приміщення. Скільки бібліотек можуть потрапити під скорочення — поки невідомо.

Студенка Катерина Сінклер таку ініціативу вважає неправильною. На думку дівчини, яка регулярно відвідує бібліотеки, де їй зручно готуватися до пар у тиші та спокої, їх варто не закривати, а модернізувати. «У читальних залах, як на мене, незручні меблі. Як правило, в такі кімнати заходиш надовго — і втомлюєшся від сидіння на твердому стільці. Якби були диванчики... А ще кава або чай. Бібліотеки не можна закривати, потрібно перетворювати їх на центри активності. От є арт-кафе, де не тільки чай із печивом споживають, а й вірші читають та грають у різні ігри. З бібліотеками також треба «погратися». Вони мають стати «магнітами» для молоді. Треба там проводити творчі вечори, виставки, тренінги...» — ділиться своїм баченням розвитку українських бібліотек дівчина.

У коментарі «Дню» виконавчий директор Української бібліотечної асоціації Ярослава СОШИНСЬКА розповіла, що столичні бібліотеки вже давно пропонують читачам не лише книжки та місце для читання. Вони, по суті, вже перетворилися на своєрідні центри активності. І недавню заяву Зоріної в Асоціації називають необдуманою.

«Асоціація не схвалює цю заяву, тому що не все є в Інтернеті, а електронна читанка не замінить інших бібліотечних ресурсів та послуг. Їх потрібно розширювати, але ні в якому разі не скорочувати кількість публічних бібліотек, які обслуговують мешканців із різними запитами, — пояснює Ярослава Євгенівна. — Сьогодні бібліотеки пропонують широкий спектр соціальних послуг, консультацій і навчання, особливо для людей так званого третього віку. В нас є хороші приклади університетів для людей поважного віку, де вони навчаються комп’ютерної грамоти, нових комунікаційних технологій, чого їх більше ніхто ніде, скоріше за все, не навчить. Вони тут знаходять спілкування, отримують консультації. У нас є хороший проект «Електронне врядування через публічну бібліотеку», де ми навчаємо людей та допомагаємо їм брати участь у громадському житті суспільства, впливати на якісь рішення, впливати на своє життя. Це дуже позитивні моменти, і це має бути». За словами пані Сошинської, «загалом відвідуваність бібліотек у столиці не знижується», а от питання поповнення фондів — це питання якраз до чиновників.

«У нас зараз більшість бібліотек передані муніципальним органам влади в різних регіонах України. І там, де влада розуміє, що бібліотеки необхідні, вона виділяє гроші на комплектування, робить передплату, в тому числі електронних ресурсів. А є, звичайно, регіони й міста, де це не дуже підтримується. І зокрема, наприклад, у Києві саме на укомплектування друкованих ресурсів коштів майже не виділяється. Це позиція, мабуть, управління культури. Але це не зовсім правильна позиція. За рік надходить багато іншої літератури, яка користується попитом, — від партнерів, спонсорів, меценатів, читачів, які фактично хочуть бачити цю літературу в бібліотеках і приносять її туди. Бібліотека має бути сучасним інформаційно-культурним освітнім центром. Наша Асоціація над цим якраз і працює», — підсумовує директор УБА.

Те, що Україна залишається поза основними європейським тенденціями, зокрема на інтелектуальне дозвілля та бібліотеки як альтернативне місце відпочинку молоді, свідчать й інші факти. Поки в нас думають, що робити з бібліотеками, європейські країни сміливо інвестують у свої шалені кошти. Тут варто згадати і Публічну бібліотеку в Амстердамі (ексклюзивне інтерв’ю директора Публічної бібліотеки Амстердама Ганса ван ВЕЛЗЕНА читайте в «Дні» №120 за 13 липня 2012 року), на будівництво якої уряд Нідерландів виділив 75 мільйонів євро. До вчорашнього дня саме ця бібліотека була найбільшою в Європі.

СТАТИСТИКА

Підрахувати втрати

За даними статистичного збірника «Бібліотечна Україна в цифрах», станом на 1 січня 2012 року в Україні працювали 37 286 бібліотек різних типів і форм власності. У порівнянні з 2010 роком кількість бібліотеках зменшилася на 180 одиниць. Це призвело до втрати 828,5 тис. користувачів та 638 бібліотечних працівників.

Бібліотечна мережа сфери управління та впливу Міністерства культури України за результатами 2011 року становила 18080 закладів, зокрема шість національних і державних бібліотек та 18 074 публічні. Серед шести бібліотек сфери управління Міністерства культури України особливих змін не відбулося. А от за результатами 2011 року, мережа публічних бібліотек, що перебуває у сфері впливу Міністерства культури України, втратила 92 установи, зокрема 63 бібліотеки в сільській місцевості. Найсуттєвіших змін зазнала Харківська область, яка втратила 11 бібліотек. Донецька, Луганська області та АР Крим звітували про скорочення мережі на дев’ять одиниць кожна. При цьому в Луганській області 2010 року показник зменшення кількості бібліотечних установ був таким самим. На вісім одиниць скоротилася кількість бібліотек у Кіровоградській, на сім — у Запорізькій, на шість — у Хмельницькій та Чернігівській, на чотири — в Житомирській, Київській, Сумській та Черкаській, на три — в Дніпропетровській, Закарпатській, Одеській, Чернівецькій областях.