Безпритульне милосердя

Прийомна сім’я одеситки Галини Мартинової опинилася в скрутному становищі: міська влада змушує виселитися до кінця травня з будинку, який надала в користування шість років тому. Та перед цим родина повинна десь подіти тварин, які живуть разом з ними — орієнтовно 160 котів, собак і птахів. Вихованці Галини Степанівни виходять на пікети і збирають підписи на підтримку петиції: просять відтермінувати виселення, щоби встигнути знайти нове житло і врятувати тварин.

Галина Мартинова — матір-героїня, котра вже 30 років займається вихованням дітей. Колись Галина Степанівна працювала позаштатним співробітником дитячої кімнати міліції Київського району, в дитячому садочку і тубсанаторії. Багатьом дітям вона допомогла змінити спосіб життя, позбутися шкідливих звичок.

Сім’я Галини почала збільшуватися після народження доньки Віолети. В пологовому будинку Галина познайомилася зі студенткою з Болгарії, яка віддала свою доньку їй на виховання. Тоді Галина Степанівна вирішила всерйоз зайнятися опікунством. За ці тридцять років вона виховала понад 80 дітей. Часто забирала в сім’ю дітей зі складними діагнозами, яким був потрібен постійний, ретельний догляд. Допомогла стати на ноги дітям із незабезпечених родин та дитячих будинків.

МІСЬКА ВЛАДА НАГОЛОШУЄ, ЩО МАРТИНОВІ ПЕРЕЙШЛИ У СТАТУС ПРИЙОМНОЇ СІМ’Ї

Десять років тому було засновано дитячий будинок сімейного типу Мартинових (ДБСТ), після чого сім’я отримала в користування двоповерховий будинок у смт Таїрове. Як розповідає Галина, облаштовували вони його самостійно — проводили комунікації, утеплювали, штукатурили стіни. За її словами, жодного разу за шість років грошей на ремонт міська влада не надавала. А вже 2015 року дитячий будинок Мартинових було позбавлено статусу «сімейного типу», оскільки з п’яти неповнолітніх дітей лише четверо перебували у стані опіки. Міська влада наголошує, що Мартинові тепер перейшли у статус прийомної сім’ї, тож повинні переїхати на власну житлову площу, а будинок звільнити для іншого дитячого будинку.

Чиновники пропонують матері з 13-ма дітьми повернутися у трикімнатну квартиру, в якій вона проживала раніше. Але з цим виникає проблема — у квартирі нині проживають старші вихованці Галини зі своїми сім’ями, яким свого часу місто не надало житла.

ВИСНОВОК КОМІСІЇ — НЕГАТИВНИЙ

Та це не одна біда. Крім дітей, у будинку в смт Таїрове проживає й багато домашніх улюбленців — 80 котів, 80 собак, птахи, кролики та черепашки. Сусіди кілька разів скаржилися на це міськраді. Кажуть, їм заважає гавкіт собак та неприємні запахи. Боролися проти родини Мартинових вони різними методами: вимикали воду, збирали підписи, щоб виселити сім’ю.

Як наслідок, у грудні 2015-го за розпорядженням міського голови було створено міжвідомчу комісію, яка мала дослідити ситуацію, що склалася в сім’ї Мартинових. Декілька разів комісія приїжджала до родини, після чого підбила такі підсумки: житлове приміщення — в незадовільному санітарно-гігієнічному стані, а велика кількість тварин становить загрозу зараження дітей інфекційними хворобами. Тому 30 березня комісія постановила, що протягом десяти днів родина має звільнити територію від усіх тварин, а сама сім’я — виїхати до 30 травня.

Втім, родина Мартинових не погоджується з цим вердиктом. Зараз більша частина собак живуть у вольєрах на вулиці, а для котів відвели частину нежилої кімнати. Тварини прищеплені та стерилізовані. Сама Галина Степанівна вважає, що тварини не становлять загрози дітям, а навпаки — анімалотерапія чинить дива: «Тварини впливають на моральні якості дітей. Вони колись були покинуті, їм жилося так само скрутно, як і самим діткам. Тому якщо вони навчаються їх захищати й піклуватися про них, то стають більш людяними. Наш Андрійко виростав у сім’ї, яка жорстоко поводилася з тваринами. Він потрапив до нас у шість років, спочатку був трохи диким, ображав цуценят, а вночі ми не могли вимкнути світло. Пізніше потроху він заприятелював з двома великими собаками, перестав знущатися з тварин і став чудовою дитиною, — говорить Галина Степанівна. — Інша дівчинка, Катя, мала проблему аутизму. Не розмовляла до шести років. Однак після того, як зацікавилася й почала гратися з собаками, почала розмовляти і спілкуватися з нами. Це просто диво. Вона, звичайно, відстає в розвитку, працювати не може, однак охоче допомагає по дому», — розповідає мати.

IЗ ПОШУКОМ НОВОГО ЖИТЛА ДОПОМАГАЮТЬ ВОЛОНТЕРИ

Усіх тварин чиновники пропонують віддати до притулку на шостому кілометрі Овідіопольської дороги. Родина побоюється, що тварин просто присплять, оскільки притулок і так переповнений. Деяких тварин сім’я вже намагалася віддати в зоопарк і профілакторій. Собак та котів на руки віддають з обережністю — знайомляться з новими господарями та час від часу перевіряють, як власники поводять себе з домашніми улюбленцями. Однак тварин стає не набагато менше: одних віддають, інших — люди лише підкидають.

Втім, вихованці Галини Степанівни не занепадають духом. 12 квітня вони організували дитячий мітинг біля міськради і збирають підписи на підтримку петиції, в якій просять відтермінувати виселення на півроку. За цей час сім’я хоче знайти нове житло. З цим родині допомагають одеські волонтери. Вони організували збір грошей на придбання житла сім’ї Мартинових. Тривають пошуки покинутого господарства за містом, щоби поблизу не було сусідів, дітям і тваринам було зручно проживати і щоб було недалеко до школи. Орієнтовно для здійснення цієї мети необхідно 12—20 тисяч доларів. Станом на 15 квітня волонтери вже зібрали 16 405 гривень.

Поки що під петицією для відтермінування виселення зібрали лише 1700 підписів із потрібних 2500. Однак діти Галини Степанівни не здаються і вже в четвер організовують новий мітинг під стінами Одеської ОДА.