Благоустрій на крові

Міський голова Донецька Олександр Лук’янченко 14 липня записав відеозвернення до мешканців міста, де повідомив, що до завершення збройного конфлікту перебуватиме в Києві через небезпеку для власного життя. Справа в тому, що 10 липня так званий прем'єр-міністр самопроголошеної «Донецької народної республіки» Олександр Бородай розповів про «серйозну розмову», яка відбулась між ним, так званим міністром оборони «ДНР» Ігорем Стрєлковим та міським головою Донецька Олександром Лук'янченком. «Ми знаємо мера Олександра Лук'янченка як хорошого господарника. Але він повинен бути лояльним до «Донецької народної республіки». Якщо мер не погодиться з нами співпрацювати, то буде змушений піти», – заявив Бородай. Очільник Донецька відповів, що не приймає цей ультиматум, призначив заступника у зв'язку з проведенням на території міста АТО та виїхав до столиці.

НОВИЙ СТАРИЙ КОМУНАЛЬНИК

Нову посаду обійняв Костянтин Савінов, який раніше був начальником Головного управління благоустрою та комунального обслуговування. Заступник не має права підпису й повинен стежити, щоб усі комунальні служби міста працювали справно. Костянтин Савінов пояснює своє призначення скоріше скрутним становищем у місті, ніж регламентом: «Не всі працівники комунальних служб виходять на роботу – через страх. Але ці вакансії вже в понеділок були закриті іншими співробітниками, тож о 12:00 увесь склад був на роботі. Зараз обговорюємо питання, щоб мотивувати робітників, які працюють у такий скрутний час – хочемо їх преміювати. У місті залишилась більшість населення – близько 900 тисяч донеччан. Невже тільки через бажання тих 100 тисяч людей, які виїхали, ми маємо зупинити свою роботу? Необхідно, щоб у такій ситуації місто продовжувало жити: сміття вивозилося, клумби висаджувалися, комунальники працювали», – наголошує заступник міського голови.

Попри те, що на околицях Донецька ідуть бої, в деяких районах може скластись уявлення, ніби нічого страшного в місті не відбувається. Діюча влада Донецька постійно наголошує на тому, що місто живе, попри війну. Можливо це для того, щоб не сіяти паніку серед населення. Хоча складається таке враження, що візуальна картинка спокою спеціально підкреслюється задля того, аби показати, що Донецьк «за часів «ДНР» живе не так вже й погано. Можливо, це враження було б оманливим, якби міськрада, яка, по факту, залишилась єдиним працюючим репрезентантом української влади в місті, ще з березня не була взята під контроль бійцями «Оплоту», а 4 липня не зняла з фасаду герб нібито для реконструкції будівлі.

ВЕЛОСИПЕДИ І ВІЙНА

Ще за часів головування Костянтина Савінова на теренах комунального господарства, 9 липня, головне управління благоустрою та комунального обслуговування міської ради Донецька встановило три перші муніципальні велопарковки. Крім того, що період розвитку велосипедної інфраструктури збігся з бойовими діями на сході країни і в місті зокрема, ці велопарковки були встановлені приблизно на тому ж місці, де 13 березня цього року від рук проросійських агресивних мітингувальників загинув Дмитро Чернявський – перша жертва «русской весны» на Донбасі. Ця ситуація викликала резонанс серед жителів Донецька і тих, хто змушений був покинути місто. Переважно люди ставлять два питання: чому саме під час війни? невже не можна було вибрати інше місце?

Тетяна ДУРНЄВА, координатор адвокаційної кампанії з розвитку велосипедної інфраструктури в Донецьку, яка одна з перших заговорила про велосипедизацію Донецька ще у 2012 році, розповідає, що влада змушена виконувати давні міжнародні домовленості, але робить це зараз доволі показово:

«Процес розвитку велосипедної інфраструктури, який так активно зараз іде в Донецьку, – це, більшою мірою, наслідок адвокаційної кампанії, яку проводила Донецька обласна організація ВГО «Комітет виборців України» з 2012 року.

За цей час завдяки тиску громадськості Донецька міська рада прийняла Концепцію розвитку велосипедної інфраструктури. Спільно з німецьким фондом GIZ профінансували частину робіт з облаштування першої велодоріжки та встановлення велосипедних парковок. До речі, відсутність велопарковок у місті була одним із серйозних зауважень німецьких експертів, які в рамках співпраці Донецька з GIZ повинні консультувати місцевих фахівців з проектування та будівництва велодоріжок протягом 2014 року. Однак, востаннє фахівці з Німеччини приїжджали до вже тоді неспокійного Донецька наприкінці березня.

Таким чином, нанесення велосипедної розмітки уздовж центральної вулиці міста й встановлення велопарковок – це впровадження запланованої і профінансованої ще в 2013 році програми. Не зробити цього – значить поставити під загрозу подальшу співпрацю з міжнародним фондом.

Процес встановлення велопарковок активно почався навесні 2014 року, знову ж таки з залученням громадськості. Проходили консультації з представниками робочої групи з розвитку велосипедної інфраструктури, створений спеціальний сайт, на якому велолюбителі можуть ввести адреси, де необхідно встановити велопарковки. В управлінні благоустрою та комунального обслуговування Донецької міськради є навіть окремий фахівець, закріплений за цією ділянкою роботи, який, до того ж, сам любить велосипеди та активно популяризує велотранспорт на своїй сторінці у фейсбуці.

Так склалося, що активна стадія благоустрою велосипедних доріжок збіглася з активною стадією проведення антитерористичної операції. Звичайно, підкреслене приведення міста в порядок і посилена робота з розвитку велоінфраструктури відповідно до німецьких стандартів виділяються на тлі військових процесів і руйнувань на Донбасі. Люди, які залишилися в Донецьку, гірко жартують, що зараз велосипедистам в місті дуже комфортно – на дорогах майже не залишилося автомобілів.

Встановлення велопарковок на площі Леніна викликало чималий резонанс у соцмережах. 13 березня 2014 року на цій площі під час зіткнення проукраїнських і проросійських сил трагічно загинув патріот України Дмитро Чернявський. І громадянське суспільство вже давно посилено обговорює ідею про встановлення на цьому місці пам'ятної дошки або меморіалу. Рано чи пізно, але міській владі Донецька доведеться вирішити питання про вшанування пам'яті патріотів, які загинули за Україну. І тоді наявність велопарковки на площі Леніна навряд цьому завадить».