Чому так поспішають із генпланом?

За вісім років проживання у Києві з’явилися місця, які стали майже рідними, приміром, парк «Відрадний». Сюди наша молода родина водила на прогулянки донечку, уперше пускали бігати по зеленій траві, показували каченят у озері Інтеграл. І ще чотири роки тому навколо парку не було жодної висотки, хіба вдалині виднівся корпус Національного авіаційного університету. А місцеві розповідали, що колись територією парку було і козацьке селище Мамаєва слобода, що нібито «відкусило» собі шмат зеленої території. Тепер же у парку зовсім інші краєвиди: за Мамаєвою слободою — дві нові висотки, обидві по 25 поверхів.  Лівіше від неї — ще один житловий багатосекційний комплекс. Тепер, відпочиваючи на лаві, дивимося не на верби, що спустили віти в Інтеграл, а на майже завершену роботу будівельників. А тепер ще і стадіон НАУ, прилеглий до парку, має загрозу зарости висоткою. Не знаю, чи винен у цьому нині діючий чи оновлений генплан Києва, але те, що відбувається у столиці із забудовами — неймовірно загрозливо та песимістично. А зараз Київрада всерйоз взялась за затвердження скандального генплану столиці до 2025 року, який громада критикує через роздачу земель саме під чергові будівництва.

Днями у Київраді щодо цього відбулися депутатські слухання, вже вкотре чиновники обговорили цей документ. До речі, той самий, проти якого виступала команда Віталія Кличка, ще не втрапивши у депутатські крісла. Представники громадськості охрестили ці слухання профанацією та імітацією. Секретар Київради Олексій Рєзніков зауважив, що за документ поки що не голосуватимуть, усі пропозиції готові обговорити у профільних комісіях. Але чому не провести окремі громадські слухання, яких насправді не було?

Хоча активісти все ж таки пробилися на засідання. Ще до його початку представники громадських ініціатив демонстрували плакати біля мерії. Із ними пішли в Колонну залу. Погана акустика заважала сприйняти виступ головного архітектора Києва Сергія Целовальника, але суть його спічу зводилася до того, що правові підстави для нового генплану є (указ Президента «Про невідкладні заходи щодо розвитку міста Києва» та рішення Київради від 18.09.08 «Про розробку нового Генерального плану розвитку міста Києва та його приміської зони до 2025 року»), а нині діючий документ не відповідає темпам розвитку міста. Пан Целовальник порівняв роботу над генпланом з режисурою і з тим, що цьому документу чомусь постійно не вірить громада. І справді, чому б це?

«МРІЯ» ЗАБУДОВНИКА

Далі головний архітектор апелював фактами, що у старому генплані планувалось зростання кількості населення. «За підрахунками мало бути у Києві близько двох мільйонів населення, це цифра знижена і надана Мінекономіки. Прогнозувалось, що населення до 2020 року зросте лише на 12 тисяч, — розповідав Целовальник. —  Щодо авто, то старий генплан передбачав 300 авто на 1000 людей, а вже зараз 350 машин на тисячу». На його думку, новий генплан має змінити показник ВВП на одного киянина, збільшити рівень життя містян, привабити туристів і навіть поліпшити рейтинги столичних вузів.

У відповідь депутати та громадські діячі засипали головного архітектора своїми контраргументами: президентський указ від 2008 року недійсний, і в ньому є лише вимога доопрацювання старого генплану, розробленого до 2020 року; тендер на його розробку було проведено лише з одним учасником, спеціально створеною структурою, яка отримала це державне замовлення без ліцензії; новий генплан лише на п’ять років випереджає попередній — а сенс? Чому не було громадських слухань? Депутат Наталя Новак озвучила цифру в 22 мільйони квадратних метрів нового житла, які можуть з’явитись у столиці після прийняття генплану-2025. Такі цифри назвала «гвіздком» програми «Генплан» та мрією забудовника.

І справді, якщо проглянути на сайті Київради версію пропонованого генплану, то будувати збираються багато. Наприклад, планується багатоповерхівка на розі вулиць Суздальської та проспекту Відрадного, якщо правильно уявляю, зараз це територія кисневого заводу, який чомусь з літа припинив роботу. Або ж приватний сектор. А інші адреси, де нібито планується зведення нового житла, частково вже й так забудовані, куди ж іще?

«ТИТАНІК» ДЛЯ КОМАНДИ МЕРА

Основні зауваження до генплану-2025, за версією громади, це узаконення усіх незаконних рішень про виділення земельних ділянок для будівництва, ухвалені командою мера Черновецького; знищення зелених зон у столиці та забудова історичного центру міста. Ясна річ, на депутатських слуханнях присутні чули зовсім протилежні факти: і збільшення площі зелених насаджень, і створення нових парків та скверів, і розчищення русел річок, і створення нового історико-архітектурного плану столиці, в якому буде зібрана інформація про усі-усі об’єкти історичної спадщини. До речі, зараз його завершує Науково-дослідний інститут пам’яткоохоронних досліджень Мінкультури України. Директор інституту Ольга Пламеницька запевнила, що за місяць план буде готовий. За ним 1706 гектарів експерти зарахували до територій, які треба взяти під охорону, місто поділили на 17 історичних ареалів, для кожного з них пропонують прописати свої правила та регламенти забудови. Але зауваження до пані Пламеницької, попри красиві слова, все ж з’явились: чому інститут розробляє історико-архітектурний план без відповідної ліцензії?

Про всі ці недоліки громадськість розповідає не перший раз, чому ж тоді такий поспіх з голосуванням за цей документ? Або вибори підтискають, треба звітувати перед громадою за зроблену роботу? Або інтереси депутатів, пов’язаних з будівельними корпораціями, беруть гору? Однак такий необачний крок Кличка може поставити йому жирну крапку у кар’єрі. Експерт з містобудування, архітектор Віктор Глєба порівняв голосування за генплан з «Титаніком» для команди Віталія Кличка.

«День» уже не один рік стежить за цієї темою, і склалось враження, що громада та місто ходять по колу. Ознайомитися детально із генпланом немає можливості, бо громаді показують суто презентаційні матеріали. Влада робить вигляд, що критику громади чує. Активісти тим часом готують нові плакати для мітингів...

КОМЕНТАРI

«ЯК БУДУВАТИ ГЕНПЛАН В УМОВАХ РИНКОВОЇ, А В НАШОМУ ВИПАДКУ ЩЕ Й КЛАНОВО-ОЛІГАРХІЧНОЇ ЕКОНОМІКИ, НІХТО НЕ ЗНАЄ»

Олександр СЕРГІЄНКО, директор ГО «Інститут міста»:

— Те, що генплан застарів та не відповідає дійсності, це правда. Але більш складним є питання, як його змінювати, куди нам рухатись. Я погоджуюсь із аргументами Целовальника, але нові пропозиції нічим не кращі, ніж попередні, вони так само засновані на підходах планової економіки. Як будувати генплан в умовах ринкової, а в нашому випадку ще й кланово-олігархічної економіки, ніхто не знає. Як спланувати кількість населення, коли люди можуть вільно пересуватись, як збудувати кількість нового житла, яке будується за рахунок людей, а не держави? Насправді є великою проблемою, як написати цей генплан. Насамперед за все, треба визначити стратегію розвитку міста, яким ми його бачимо з 15 — 20 років, і на цій основі намагатися зробити розподіл території на житлові, промислові, громадсько-культурні. Зараз можна вносити лише корективи у діючий генплан, це буде і по закону правильно, і по суті.

«МАЄМО ПОВЕРНУТИСЯ ДО ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ УСІХ ЗЕЛЕНИХ ЗОН, ІСТОРИЧНИХ ТА КУЛЬТУРНИХ ПАМ’ЯТОК»

Тетяна ТИМОЧКО, голова ГО «Всеукраїнська екологічна ліга»:

— Документ, який називають генпланом, це велика фікція. А зараз відбувається чергова спроба протягнути через громадське сприйняття абсолютно неіснуючий документ. Бо те, що нам пропонують, зроблено всупереч нормативним документам. Немає бачення розвитку міста як середовища, сприятливого для людей і для збереження екосистем. Унікальність Києва у тому, що навіть зараз, після тривалого нищення зелених зон, він ще є зеленим містом. А цей генплан знищує усі перспективи збереження об’єктів природно-заповідного фонду. У цьому документі під виглядом перепланування чи внесення коректив продовжується забудова місць, де збереглась унікальна рослинність або живуть птахи. Саме тому громадські екологічні організації проти цього документа. Натомість маємо повернутися до документа десятирічної давності, коли було завдання інвентаризації усіх зелених зон, зелених насаджень, історичних та культурних пам’яток. Без урахування цих об’єктів і охоронної зони навколо них ми не можемо рухатись до будь-яких змін у генплані. Інвентаризація не була проведена, натомість мільйони були виділені з бюджету на написання цього генплану.  І треба винести в натуру охоронні межі об’єктів природно-заповідного фонду. Досі Маріїнський парк немає винесених меж у натуру, саме тому було дозволено будівництво «потвори» на Грушевського, 3 і вертолітного майданчика.