Чи довго руїна прикрашатиме центр Острога?
На фоні бурхливого розвитку Острога, що спостерігаємо в останні роки, контрастною плямою виглядає руїна в центрі міста. Ця будова — колись «блакитна мрія» острожан — мала стати архітектурним шедевром, одним з найкращих у Радянському Союзі палаців культури. Але хід історії вніс свої корективи в плани місцевих чиновників, залишивши острожанам не лише яскравий матеріальний спогад про радянське минуле міста, а й мало привабливі похмурі стіни, груду каміння та притулок для наркоманів і бомжів.
Можливо, так би і продовжував розвалюватись покинутий довгобуд, якби два роки тому Острозька міська рада не прийняла рішення про передання руїни на баланс Національного університету «Острозька академія». У планах керівництва університету та відомого архітектора Мирослава Чабака — перетворення довгобуду на гуманітарний корпус Острозької академії. Нове приміщення в перспективі має стати архітектурним дивом сучасності. Зовнішній вигляд майбутнього корпусу повинен поєднати в собі сучасні тенденції та архітектурні традиції середньовіччя, всередині — просторі аудиторії, обладнані за останнім словом техніки, конфренц-зали, рекреаційні кімнати тощо. На досить великій для центра міста території, що перед недобудовою, розташується площа імені видатних острожан — Герасима та Мелетія Смотрицьких. Ця площа стане втіленням в життя мрії ректора Національного університету «Острозька академія» Ігоря Пасічника: «Ви знаєте, я не перестаю дивуватись українцям, які вперто не хочуть визнавати свою величну історію. Наші видатні земляки Герасим та Мелетій Смотрицькі і досі невідомі співвітчизникам. Хоча Герасим Смотрицький був ректором Острозької академії — першого вищого навчального закладу не лише України, а й всієї Східної Європи, а його син Мелетій Смотрицький, випускник Острозької академії, написав «Граматику», за якою досі пишуть і читають усі слов’яни, у тому числі, звичайно, й українці. В будь-якій іншій європейській країні ці люди стали б, як мінімум, національними героями, в Україні ж на їхню честь навіть не названа жодна вулиця».
Такий масштабний проект Острозької академії експерти оцінюють у кількасот мільйонів гривень. На 2007 рік в державному бюджеті на розбудову університету закладено сімнадцять мільйонів. І хоча у сьогоднішніх економічних умовах для навчального закладу ця сума є немалою, в такій ситуації навіть найзатятіші оптимісти засумніваються в успішності планів керівництва університету. Проте ентузіазм, з яким взявся за цю справу Ігор Пасічник, вражає навіть скептиків. Сьогодні Мирославом Чабаком уже розроблено повноцінний архітектурний проект, в недобудові ведуться роботи по очищенню території від різного роду сміття, накопичуваного там роками. Керівництвом університету проводяться активні переговори з меценатами — людьми, яким небайдужий розвиток не лише малих міст України, а й національної освіти та культури.
Свого часу відомий український архітектор Мирослав Чабак працював над архітектурним проектом першої та унікальної в Україні віртуальної наукової бібліотеки, а зараз виступив автором реконструкції довгобуду та перетворення його на новий корпус гуманітарного факультету Острозької академії: «Роботу над цим проектом ми розпочали перед новим роком, а вже сьогодні вийшли на завершальний етап затвердження проекту. До кінця цього місяця проект буде проходити всі державні експертизи, до кінця квітня сподіваємось закінчити всю документацію. Потім буде оголошено тендер на будівництво нового корпусу гуманітарного факультету. Під час проектування потрібно було врахувати функціональні вимоги, які ставляться до приміщення вищого навчального закладу, та поєднати їх із архітектурною традицією. Звичайно, нами бралось до уваги те, що нова будівля повинна вписатись в архітектурну композицію древнього Острога, стати його своєрідною візитною карткою».
