Дніпропетровські екопоселенці хочуть будувати «родові гнізда»
Група ентузіастів із Дніпропетровська збирається побудувати в околицях міста екологічне поселення. Для цієї мети вони хочуть отримати землю в Ісаєвій балці, якою протікає невелика притока річки Мокра Сура. Зараз угорі цієї балки лежить вимираюче село, в якому залишилися лише два мешканці. Проте, влада не квапиться виділяти землю під екопоселення. «Впродовж цілого десятиріччя ми намагаємося відродити село Чувіліне і перетворити його на квітуче екологічне — розповідає голова ДОГО «Родова земля», працівник ракетно-космічного «Південмашу» Микола Шостак. — З цим проектом ми неодноразово зверталися до всіх органів влади від сільради до обласної ради. Проблема полягає в тому, що для відродження села, як населеного пункту, потрібні документи, що визначають його межі, але на їхню розробку необхідні гроші — приблизно 150 тисяч гривень. В Олександрівській сільраді таких коштів немає, а в обласній раді пояснюють, що подібні видатки в бюджеті не передбачено». Окрім того, заплутаною виглядає і проблема виділення самої землі під облаштування садиб. Документи на отримання земельних ділянок подавали 30 членів громадської організації, але всі вони дістали відмову. Через ці перешкоди екопоселенці вирішили освоювати інші території балки і отримали в сусідньому селі Зелений Гай вісім ділянок. Вже зараз, навесні, їх облаштовуватимуть: висадять живопліт за периметром і почнуть зводити перший будинок. «Згодом ми хотіли б розширити поселення, приєднати Чувіліне, а потім і всю балку, яка займає площу близько 200 гектарів. Хочеться створити велике гарне екопоселення в цьому місці, адже там ще збереглася природа, існує каскад ставків і навіть водяться дикі тварини, — ділиться планами М. Шостак. — Підтримати ідею спроможні депутати обласної ради, досить лише прийняти ухвалу про відродження села і відновлення його меж. Решта землі в балці належить Інституту зернового господарства. Зараз там пустир, але територія стратегічно дуже сприятлива для створення екопоселення».
На цю землю увагу екопоселенців звернули в обласному управлінні земельних ресурсів. За даними екологів, подібні порожні балки в Україні займають 15 млн. гектарів — так, що землі для екопоселень має вистачити на всіх. В ідеалі для облаштування однієї екологічно стійкої садиби із замкнутим природним циклом потрібен як мінімум один гектар землі. Його обсаджують зеленою загорожею з дубів і кедрів, а в середині влаштовують водоймище і розбивають фруктовий сад. На території екопоселення планується розташувати громадські об’єкти: культурно-освітній центр, рекреаційну зону, зону зеленого туризму і дендропарк. «Надалі екопоселенці мають намір створити близько 30 маєтків, — розповідає активіст ДОГО «Родова земля» Наталія Кибенко. — На цій території ми хочемо поліпшити екологію, засадити ліс, побудувати екологічно чисті будинки, вирощувати екологічно чисті продукти харчування. І тим самим показати, що можна жити в гармонії з природою». Подібні садиби, за її словами, повинні стати «родовими гніздами» для майбутніх поколінь українських родин. Тим паче, що життя в міських «будинках-склепах» дорожчає. З цієї причини зростає кількість потенційних екопоселенців. Такі приклади на Дніпропетровщині є — окремі екосадиби створюються ентузіастами в Синельниківському, Солонянському і Царичанському районах. Мешканці села Чувіліне Дніпропетровського району, які залишилися, були б лише раді, якби й поряд з ними з’явилися сусіди. Колись у селі налічувалося близько ста садиб. Землі для поселення — хоч відбавляй, і є ті, хто бажає перебратися на проживання в сільську місцевість, але на шляху стоять бюрократичні перешкоди.
