Дві категорії проблем
У роботі з громадянами, які виїхали з Донбасу, хочуть використати грузинський досвід
Масштаби теперішнього вимушеного переселення з Донбасу — це великий соціальний та економічний виклик. В окремих регіонах кількість зареєстрованих переселенців склала 5%. Це багато, вважають експерти, тим паче, що приблизно половина усіх переселенців ще не зареєструвалася. Тому частка переселенців може становити й 10%. Фахівці порівнюють нашу ситуацію з тією, в якій опинилася Грузія 2008 року, але там масштаб переселення становив 3%, і основний потік тривав 10 днів.
За оцінками, сьогодні 800 тисяч мешканців Донецької та Луганської областей вимушено змінили місце проживання. Хоча Міжвідомчий координаційний центр на початок жовтня говорить про 370 тисяч осіб (третина — діти, 20% — пенсіонери та інваліди). Найбільше переселенців — у Харківській області (89 тисяч), Донецькій (55 тисяч), Києві (34 тисячі), також значна частина в Запорізькій, Луганській, Дніпропетровській та Одеській областях. Крім того, є дані про повернення людей (близько 40 тисяч), в основному — з Києва.
Як показали соціологічні опитування Київського міжнародного інституту соціології та дослідження компанії Research & Branding Group у серпні 2014 року, 57% усіх переселенців бажають повернутися додому. За словами правозахисника Максима Буткевича, більшість людей, з якими вдалося поспілкуватися довше, планує повернутися на схід, і навіть кримчани сподіваються на те, що Крим буде українським. Проте в окупований Крим вони не поспішають повертатися.
— З метою аналізу всіх потреб переселенців та визначення необхідних ресурсів для їх задоволення урядом ухвалено рішення створити систему реєстрації таких громадян. Для цього знадобиться фінансова та технічна підтримка міжнародної спільноти. Особливо цінним у цьому контексті для України є досвід Грузії, яка мала аналогічні проблеми в 1990-х та 2000-х роках, — вважає міністр соціальної політики Людмила ДЕНИСОВА.
Реформаторський уряд, який керував Грузією 2008 року, набагато краще продумав алгоритм роботи зі своїми переселенцями. Так, у перші 10 днів після початку збройного протистояння в Південній Осетії з регіону виїхали 137 тисяч осіб. Для обліку цих громадян було створено онлайн-систему реєстрації, і так здійснювали аналіз їхніх потреб. У результаті всіх переселенців облікували, задовольнили їхні першочергові потреби та запобігли можливим зловживанням державною і донорською допомогою. У нас це лише збираються зробити.
Згідно з оцінками фахівців, більшість переселенців з Донбасу — 350—400 тисяч — хоче повернутися додому, близько 150 тисяч вже адаптувалися і повертатися не збираються. Теперішні потреби переселенців у тих місцях, де вони зупинилися, — від необхідності отримати тимчасово дах над головою та працевлаштування до медичного обслуговування та влаштування дітей в навчальні заклади. При цьому станом на початок жовтня до центру зайнятості за допомогою у працевлаштуванні звернулося всього 12 тисяч осіб.
Крім того, психологи наголошують, що у нас є ще одна загроза: поділ населення України на дві групи — «ми» і «ви»... Може виникнути напруження на ринках праці через збільшення пропозиції робочої сили (за рахунок вимушених переселенців). Наступні виклики — доступ до медичного обслуговування, зокрема і забезпечення переселенців безкоштовними ліками, ще проблеми із наданням послуг дошкільної та шкільної освіти тощо.
— Запобігти напрузі між переселенцями та постійним населенням можна завдяки проведенню роз’яснювальної роботи в ЗМІ, в соціальних мережах, в місцях скупчення населення. Треба максимально залучати переселенців до суспільного життя на територіях їхнього тимчасового перебування, запобігати сприйняттю переселенців виключно як осіб, налаштованих на сепаратизм, — вважає директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи Елла ЛІБАНОВА.
Є дві категорії проблем переселенців, які держава має вже зараз почати розв’язувати. Перша — невідкладні: переселення у нормальне житло, забезпечення необхідними речами, працевлаштування, також запобігання спалахам інфекційних хвороб та харчових отруєнь, надання психологічної допомоги, запобігання психосоціальним конфліктам. Друга категорія — у середньостроковій перспективі: працевлаштування після повернення на Донбас, компенсація втраченого майна, забезпечення роботою, відновлення інфраструктури в рамках відродження Донбасу. Також фахівці радять тих українців, які переселилися до РФ, сприймати, як своїх — до моменту їхньої відмови від українського громадянства.